Постанова № 88684703, 09.04.2020, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/218/20 Провадження №-3/613/117/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

Богодухівський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Шалімова Д.В., за участю секретаря Герасимюк Л.А., захисника Векленко В.І. розглянувши матеріали, що надійшли від Управління Служби безпеки України в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що працює: Краснокутське ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, заступник начальника відділення,

за п. 6 ч. 1 ст. 212 2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи заступником начальника Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області та маючи допуск до державної таємниці по ф.2 від 05.08.2016 №62д, яку знижено на ф. 3 від 16.04.2019 №62д, не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та не забезпечив контроль за охороною державної таємниці, а саме: у період з 20 по 30 січня 2020 року виїжджав за межі території України до м. Шарм – ель – Шейх, Єгипет (пункт пропуску «Бориспіль», у приватних справах). Однак перед виїздом за кордон, письмово не повідомив про свій виїзд за межі України посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, а також РСО за місцем зберігання картки обліку за формою згідно з додатком 6 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 №939, чим порушив п. 6 ч. 1 ст. 212 2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав, при цьому пояснив, що дійсно він має доступ до державної таємниці. У період з 20 по 30 січня 2020 року він разом з дружиною та дітьми виїжджали за межі України на відпочинок до Єгипту. При цьому він не повідомив про свій виїзд за межі України посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, а також РСО, оскільки у листопаді 2019 року також був на відпочинку з сім`єю у м. Шарм – ель – Шейх, Єгипет, тобто у тому самому місці, тоді він повідомляв про свій виїзд, проходив інструктаж, через, що вважав, що повторно його проходити не потрібно. Зазначив, що перебував виключно з сім`єю на відпочинку, як турист, наміру розголошувати державну таємницю не мав. Просив звільнити його від відповідальності за малозначністю.

Захисник Векленко В.І. в судовому засідання підтримав зазначене ОСОБА_1 також просив звільнити останнього від відповідальності за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитися усним зауваженням

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Адміністративним правопорушенням згідно пункту 6 частини 1 статті 2122 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнається, порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

-Копією зобов`язання громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, підписаного ОСОБА_1 09.04.2019 та згідно п. 5, останній у зв`язку з наданням йому допуску до державної таємниці взяв на себе зобов`язання: повідомляти посадовим особам, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідним режимно – секретним органам про виникнення обставин, передбачених статтею 23 Закону України « Про державну таємницю», або інших обставин , що перешкоджають збереженню довіреної державної таємниці, а також про свій виїзд з України;

-Копією Витягу з бази даних Адміністрації ДПСУ ( відомості щодо осіб, які перетинають державний кордон України система « Аркан», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виїхав 20.01.2020 з пункту перетину Бориспіль-D та в`їхав 30.01.2020 в пункту Бориспіль-D;

-Копією витягу з журналу обліку виїзду за кордон працівників , яким надано допуск до державної таємниці Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, згідно якого відсутній запис про повідомлення про виїзд заступника начальника Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 за межі країни в період з 20 по 30 січня 2020 року;

-Копією письмових пояснень старшого інспектора з режиму секретності Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, згідно яких заступник начальника Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 у 2020 році письмово не повідомляв режимно – секретний орган Богодухівського ВП про намів виїзду за межі України та письмовий інструктаж особи, якій надано допуск до державної таємниці, про виїзд за кордон, не проходив, у журналі обліку виїздів за кордон працівників, яким надано допуск до державної таємниці , не ставив;

-Листом начальника ГУ НП в Харківській області №13/246 від 14.02.2020, згідно якого ОСОБА_1 письмово не повідомляв керівництво Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про наміри здійснити виїзд за межі України у період з 01.12.2019 та не проходив з цього приводу інструктаж з питань охорони державної таємниці в РСО Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області, відмітки у відповідній формі відсутні;

Статтею 6 Закону України «Про державну таємницю» визначено що володілець секретної інформації або власник матеріальних носіїв такої інформації реалізує свої права з урахуванням обмежень, установлених в інтересах національної безпеки України відповідно до цього Закону.

Слід зазначити, що статтею 28 Закону України «Про державну таємницю» визначено обов`язки громадянина щодо збереження державної таємниці. Зокрема, громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов`язаний: - не допускати розголошення будь-яким способом державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв`язку виконанням службових обов`язків; - не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом; - не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України; - виконувати вимоги режиму секретності; - повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці, а також повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.

Таким чином, зазначеною вище нормою чітко визначено, що особа, якій надано допуск до державної таємниці зобов`язана повідомляти у письмовій формі про свій виїзд з України.

За таких обставин в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці, незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Суд, враховуючи характер вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, який позитивно характеризується за місцем роботи, має трьох неповнолітніх дітей, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією п. 6 ч. 1 ст. 2122 КУпАП.

Суд, не вбачає підстав для звільнення порушника від відповідальності при малозначності адміністративного правопорушення, оскільки об`єктом даного правопорушення є охорона державної таємниці, тому воно не може бути малозначним. Крім того, застосування ст. 22 КУпАП є правом суду, а не його обов`язком.

Крім того, суд вважає, що територіальну підсудність визначено вірно, оскільки місцем скоєння правопорушення є Богодухівський ВП ГУНП в Харківській області, якому ОСОБА_1 повинен був повідомити про виїзд за межі країни.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33-38, 40-1, 2122, 276, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.2122 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106) в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

СУДДЯ