Ухвала суду № 88684343, 09.04.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/622/20

Номер провадження 1-кс/573/173/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2020 року м. Білопілля

Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області – Замченко А.О., з участю секретаря – Півньової О.М., прокурора – Левченка А.В., слідчого – Пашкової І.М., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Гулакова С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Пашкової Ірини Миколаївни, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Левченком Артемом Володимировичем, про застосування відносно

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ромської національності, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, неодруженого, непрацюючого, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку в лікаря нарколога з 2004 року, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,

- запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

в с т а н о в и в :

09 квітня 2020 року слідчий Білопільського ВП Пашкова І.М. звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання мотивоване тим, що 21 березня 2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи в себе вдома за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, близько 15 годин 30 хвилин з наявних у нього таблеток «Метадон -ЗН» виготовив наркотичний засіб з метою збуту. У подальшому ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, 21 березня 2020 року в період з 15 годин 30 хвилин до 16:00 години незаконно зберігав наркотичний засіб, наповнивши ін`єкційний шприц ємкістю 2 см3 наркотичною речовиною об`ємом 1,8 см3, та близько 16:00 години незаконно збув даний шприц з наркотичним засобом ОСОБА_2 у власному домогосподарстві. Крім цього, ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 таблетку «Метадон – ЗН » у фрагменті блістера.

Відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 31 березня 2020 року в складі наданої на дослідження рідини зі шприца міститься метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, та димедрол, який до наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів не відноситься. Маса метадону в складі рідини становить 0,0016 г. У складі наданої на дослідження таблетки в фрагменті блістера міститься метадон, який відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено. Маса метадону (безводної основи) у складі таблетки становить 0,0089 г.

Крім цього, 07 квітня 2020 року в ході проведення оперативної закупки наркотичних засобів ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 наркотичну речовину «метадон» об`ємом 3 см3 за грошові кошти в сумі 1000 грн.

За вказаними фактами слідчим відділенням Білопільського ВП проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020200130000153, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

07 квітня 2020 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08 квітня 2020 року о 16 годині 56 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначив те, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки один з них є його знайомим, вони мають спільне коло друзів. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення аналогічного умисного злочину, а також злочину проти власності, однак, на шлях виправлення не став і продовжив свою злочинну діяльність, інкриміноване йому діяння вчинив з корисливих мотивів, що свідчить про те, що змінювати свій спосіб життя він не намагається. Останній не одружений, не має постійного місця роботи, має відповідну негативну репутацію, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, а тому він може переховуватися від слідства та суду.

У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 зібрано достатньо доказів, які свідчать про вчинення ним тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, встановленим ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім як цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю.

У судовому засіданні прокурор Левченко А.В., слідчий Пашкова І.М. клопотання підтримали.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою винуватість за пред`явленою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, не визнав. Проти задоволення клопотання не заперечував.

Захисник Гулаков І.О. проти задоволення клопотання також не заперечував.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 4 ст. 176 КПК України одним з видів запобіжних заходів є домашній арешт, який під час досудового розслідування застосовується слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно зі статтею 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, відображену в пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з матеріалів провадження, пред`явлена ОСОБА_1 підозра за ч. 1 ст. 307 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема:

- протоколами огляду покупця та вручення грошових коштів від 21 березня та 07 квітня 2020 року;

- протоколами огляду майна, цінностей, грошових коштів від 21 березня та 07 квітня 2020 року, у ході яких були оглянуті грошові кошти які будуть використані при проведенні оперативної закупки наркотичного засобу;

- показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- протоколом обшуку від 07 квітня 2020 року;

- висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів від 31 березня 2020 року №19/119/7/2-746е.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів приходить до висновку, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий і прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У частинах 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено: якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 неодружений, проживає із сестрою в АДРЕСА_1 , не працює, що говорить про відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання та може свідчити про те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Зважаючи на ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину, його суспільну небезпеку, вагомість наявних доказів, обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання старшого слідчого СВ Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Пашкової Ірини Миколаївни, погоджене прокурором Білопільського відділу Конотопської місцевої прокуратури Левченком Артемом Володимировичем, про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю (браслету), із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 , та покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до суду, прокурора та слідчого за першою вимогою;

2) заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за винятком прибуття до слідчого, прокурора, суду;

3) не відлучатись за адміністративні межі м. Білопілля, Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

4) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання чи перебування;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (у разі їх наявності).

Строк дії домашнього арешту та обов`язків, покладених судом на ОСОБА_1 , визначити терміном на два місяці з дня постановлення даної ухвали, тобто до 08 червня 2020 року, але в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою під час перебування під домашнім арештом мають право з`являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

Контроль за виконанням підозрюваним ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту під час досудового розслідування покласти на слідчого Білопільського ВП ГУНП в Сумській області Пашкову Ірину Миколаївну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя –