Ухвала суду № 88678893, 08.04.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2417/20

Провадження № 2/185/2286/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заявт без руху

08 квітня 2020 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Головін В.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказана позовна заява була передана судді Головіну В.О. канцелярією суду 06 квітня 2020 року, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.

Згідно ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступних підстав.

Позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме позовна заява повинна містити: 8) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); 9) попередній (орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зазначеного позовна заява не містить.

Також, одночасно з позовною заявою представником позивача подано клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору позивача, посилаючись на те, що закриті кордони, відсутністю сполучення між окупованою територією, де знаходиться позивач.

Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у поряду, визначеному законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. №3674-VI зі змінами, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан чи інші обставини перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З огляду на те, що представником позивача та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо неможливості вчасно у передбачені законом строки сплатити судовий збір за подання позовної заяви, то відсутні підстави для відстрочення та звільнення від сплати судового збору при подачі позовної заяви та на підставі ст. 136 ЦПК України в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначеного позовна заява не містить.

Згідно ч.1 ст. 4 закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 840 грн. 80 коп.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору за вимогу про розірвання шлюбу у сумі 840 грн. 80 коп., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів: УК у м. Павлограді/м. Павл-д/22030101, код отримувача: 37936856, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО)

899998, рахунок отримувача: UA958999980313181206000004032, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Також, позивач у позовних вимогах просить суд: 1) витребувати дані з прикордонної служби України про перетин кордону громадянином Казахстану ОСОБА_3 (росс. мова) у період з 01.01.2018 по 15.10.2019 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Вимоги щодо форми та змісту клопотання встановлені ч. 2 ст. 84 цього Кодексу.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач є громадянином Казахстану та його місцем проживання АДРЕСА_1 .

Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей.

Провадження у справах за участю іноземних осіб врегульовано розділом ХI ЦПК України, а також Законом України «Про міжнародне приватне право», Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року.

Згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до статті 190 Цивільного процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Тобто у разі відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 суд зобов`язаний невідкладно надіслати відповідачу ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно зі статтею 498 Цивільного процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Статтями 4 та 5 Конвенції передбачено, що установи юстиції Договірних Сторін надають правову допомогу у цивільних, сімейних і кримінальних справах відповідно до положень цієї Конвенції. Установи юстиції надають правову допомогу й іншим установам по справах, зазначеним у пункті 1 цієї статті. При виконанні цієї Конвенції компетентні установи юстиції Договірних Сторін зносяться один з одним через свої центральні органи, якщо тільки цією Конвенцією не встановлений інший порядок зносин.

Центральним органом, відповідальним за виконання міжнародних договорів України у сфері правових відносин і правової допомоги у цивільних справах, є Міністерство юстиції України.

Частиною першою статті 10 Конвенції встановлено, що запитувана установа юстиції здійснює вручення документів відповідно до порядку, що діє в її державі, якщо документи, що вручаються, написані на її мові або російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на ці мови. В іншому випадку вона передає документи одержувачеві, якщо він згодний добровільно їх прийняти.

Статтею 17 Конвенції передбачено, що у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.

Разом з тим, пунктом 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 (далі - Інструкція), визначено, що у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні. Витрати, пов`язані із залученням перекладача, сплачуються у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Переклад засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Таким чином, з метою вручення копії позовної заяви з додатками необхідно звернутися до запитуваної установи юстиції з відповідним дорученням про вручення документів. При цьому, виходячи з положень вищевказаної Конвенції, документи мають бути складені російською мовою або забезпечені завіреним перекладом на цю мову.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 185 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню буз руху з наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону, суд приходить до висновку, що заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (її копії, яка складена російською мовою або забезпечена завіреним перекладом на цю мову), із вказанням обставин на які суд вказує у цій ухвалі та сплати судового збору, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.185 ЦПК України -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Cуддя: В. О. Головін