Ухвала суду № 88656643, 08.04.2020, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 127/5163/20

УХВАЛА

08 квітня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П., розглянувши заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Вавшка Валерія Станіславовича про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвокат Вавшко В.С. звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» про визнання недійсними договорів від 07.02.2006, укладених між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_3 про: відступлення права вимоги за кредитним договором №СМ-В00/016/2006 від 20.01.2006, відступлення права вимоги за іпотечним договором №РСМ-В00/016/2006/1 від 21.06.2007, про відступлення права вимоги за іпотечним договором №РСМ-В00/016/2006/5 від 13.02.2019, про відступлення права вимоги за договором поруки №SR-В00/016/2006 від 21.01.2006.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.03.2020 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» про визнання недійсними договорів передано за підсудністю на розгляд до Вінницького районного суду Вінницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 справу передано на розгляд судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П.

Разом із позовною заявою представником позивачів – адвокатом Вавшком В.С. подано заяву про забезпечення позову, в якій прозивач просить накласти арешт на нерухоме майно: адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 777,9 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №79 від 22 лютого 2007 року; виробничу будівлю, що в цілому складається з трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «С», що по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №337 від 04 жовтня 2004 року; виробничу будівлю, позначену на плані літерами «В» та «Г», загальною площею 2883,60 кв.м, що по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №85 від 24 березня 2005 року, до набрання рішенням суду законної сили у цивільній справі за їх позовом.

Заяву мотивовано тим, що відповідачем ОСОБА_3 , як новим кредитором, набуто право вимоги за договорами від 07.02.2006, укладеними між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_3 про: відступлення права вимоги за кредитним договором №СМ-В00/016/2006 від 20.01.2006, відступлення права вимоги за іпотечним договором №РСМ-В00/016/2006/1 від 21.06.2007, про відступлення права вимоги за іпотечним договором №РСМ-В00/016/2006/5 від 13.02.2019, про відступлення права вимоги за договором поруки №SR-В00/016/2006 від 21.01.2006. Вказані договори відступлення права вимоги позивачами оскаржуються. У вимозі від 10.02.2020 про усунення порушень кредитного договору відповідач ОСОБА_3 висловив намір скористатися правом іпотекодержателя на отримання у свою власність нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Реалізація його права іпотекодержателя матиме своїм наслідком позбавлення позивачів права власності на зазначене нерухоме майно. Таким чином, якщо відповідач ОСОБА_3 набуде права власності на іпотечне майно, але в результаті розгляду позову позивачів буде встановлено порушення закону з боку відповідачів, і це матиме наслідком визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги, позивачі будуть змушені докладати додаткових зусиль та часу для відновлення своїх прав та інтересів.

07.04.2020 представником позивачів - адвокатом Вавшком В.С. подано заяву-клопотання, в якій він підтримав подану разом із позовом заяву про забезпечення позову та просить її задоволити, оскільки зазначені в заяві про забезпечення позову обставини не втратили свою актуальність. Додатково зазначив, що відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно усі предмети іпотеки станом на 04.04.2020 ще перебувають у власності позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .. Разом із тим, відповідач ОСОБА_3 має можливість здійснити перереєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомості на себе у будь-який момент, що позбавить позивачів гарантованого Конституцією України та ЦК України прав володіти, розпоряджатися та отримувати дохід від їх власності, в тому числі задовольнити за рахунок цього майна претензії належного кредитора у зобов`язанні. Окрім того, незаконно набувши права нового кредитора за кредитними договорами та права вимоги за іпотечними договорами на підставі недійсних договорів про відступлення прав вимоги, ОСОБА_3 має можливість припинити доступ позивачів (іпотекодавців) до власного майна та зупинити їх господарську діяльність. До заяви додано Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно усі предмети іпотеки станом на 04.04.2020.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ч.ч. 5-7, 10-11 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Пленум Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" N 9 від 22.12.2006 р. у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування заявника, приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, враховуючи, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України. Заявником в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв`язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, безпосередньо пов`язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ`я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів. Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом.

Таким чином, у відповідності до ч. 7 ст. 153 ЦПК України, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно – адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 777,9 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №79 від 22 лютого 2007 року; виробничу будівлю, що в цілому складається з трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «С», що по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №337 від 04 жовтня 2004 року; виробничу будівлю, позначену на плані літерами «В» та «Г», загальною площею 2883,60 кв.м, що по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва №12 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №85 від 24 березня 2005 року.

Підстав для вирішення питання зустрічного забезпечення, передбачених ч.3 ст. 154 ЦПК України не вбачається.

Відповідно до ст.ст. 3,4,12 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,суд,-

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – адвоката Вавшка Валерія Станіславовича про забезпечення позову – задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно:

-адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 777,9 кв.м, який знаходиться по АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №79 від 22 лютого 2007 року;

-виробничу будівлю, що в цілому складається з трансформаторної підстанції, позначеної на плані літерою «С», що по АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва № НОМЕР_2 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №337 від 04 жовтня 2004 року;

-виробничу будівлю, позначену на плані літерами «В» та «Г», загальною площею 2883,60 кв.м, що по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності на підставі Свідоцтва №12 про право власності, виданого виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради згідно з рішенням №85 від 24 березня 2005 року.

Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканець АДРЕСА_4 .

Стягувач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , мешканець АДРЕСА_5 .

Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , мешканець АДРЕСА_6 .

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвест Фінанс», код ЄДРПОУ 40284315, м. Київ, вул. Кловський Узвіз, 7, прим. 103.

Ухвалу про забезпечення позову направити для негайного виконання, яке доручити Вінницькому районному відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29).

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох років.

Роз`яснити положення ч.4 ст. 157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею 08.04.2020.

Суддя Л.П. Шевчук