Рішення № 8860768, 21.05.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-2384/09

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2009 р.

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Нежура В.А.

при секретарі - Тарковській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ

В лютому 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до АКБ «Трансбанк» про стягнення належних грошових коштів, що знаходяться у відповідача на підставі Договору 1 та Договору 2 у розмірі 7000 000 грн. 00 коп., суму зайво сплачених відсотків, нарахованих за користування ТОВ КБ «Євробанк» належних позивачу грошових коштів, розміщених в якості вкладу в порядку Договору банківського вкладу № Д-944/UA (вклад прибутковий) від 26.09.2008 року в розмірі 20084 грн. 64 коп., суму грошових коштів сплачених за користування кредитними коштами, отриманими в ТОВ КБ «Євробанк» в порядку договору кредиту № С-93 від 06.11.2008 року в розмірі 33 750 грн. 00 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 15 400 грн. 00 коп. та відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн. 00 коп.

Позивач підтримав свої вимоги в судовому засіданні і зазначив, що 22.10.2007 року між ним та АКБ «Трансбанк» було укладено Депозитний договір № 302973-1 в національній валюті для фізичних осіб та Додаткову угоду № 1 до нього від 22.10.2007 року (надалі Договір 1) і Депозитний договір № 302973 - 2 в національній валюті для фізичних осіб з Додатковою угодою до нього № 1 від 22.10.2007 року (надалі - Договір 2).

22.10.2007 року ним було внесено, а Банком прийнято, на термін до 20.10.2010 року, на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 500 000 грн. 00 коп. (надалі - Вклад 1), та на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 200 000 грн. 00 коп. (надалі - Вклад 2).

Відповідно до п. 2.2 Договору 1 та п. 2.2 Договору 2 встановлено платню за користування Банком Вкладом 1 та Вкладом 2 відповідно у розмірі 16, 600 % річних.

Позивачем була подана заява від 14.10.2008 року, заяву від 21.10.2008 року, заява від 12.01.2009 року, заяву від 27.01.2009 року про дострокове розірвання договорів. Проте, на жодну з поданих заяв ним не було отримано ні письмової відповіді, ні належних йому грошових коштів, що знаходяться на депозитних рахунках в банку.

З метою належного виконання своїх зобов'язань перед Бершадською районною радою Вінницької області за інвестиційним договором від 14.10.2008, позивач був змушений 06.11.2008 року звернутись до ТОВ «КБ «Євробанк» (надалі - Банк 2) та укласти договір кредиту № С - 93, за умовами якого він отримав у стокове оплатне користування грошові кошти у сумі 450 000 грн. 00 коп.

Користування позивачем кредитними коштами, отриманими в порядку Договору кредиту, відбувалось ним зі сплатою 30 % річних.

Таким чином, у якості відсотків за користування кредитними коштами за період з 06.11.2008 року-11.02.2009 року, позивач сплатив 33 750 грн. 00 коп.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, позивач був змушений укласти з Банком 2 Договір застави майнових прав № С - 93/ЗПМ -1 від 06.11.2008 року на грошові кошти у розмірі 700 000 грн. 00 коп., що були розміщені ним, під 18.5 % річних, в порядку договору банківського вкладу № Д-944/UAH від 26.09.2008 року на депозитному рахунку № НОМЕР_2 в Банку 2.

У зв'язку з відсутністю будь-якої реакції Банку 1 на заяви позивача про видачу належних йому грошових коштів, що знаходяться у нього в порядку Договору 1 та договору 2, з метою уникнення подальшої сплати відсотків за користування кредитом, отриманим у Банку 2, він був змушений достроково розірвати Договір банківського вкладу № Д-944/UAH від 26.09.2008 року, укладений між ним та Банком 2.

Отже, крім сплати відсотків за користування кредитом, отриманим у Банку 2, позивач ще й був обмежений у вільному розпорядженні належними йому грошовими коштами у сумі 700 000 грн. 00 коп., розміщеними у вигляді депозитного вкладу у Банку 2 та як наслідок невиконання Банком 1 своїх зобов'язань за Договором 1 та Договором 2 сплатив 24 881 грн. 20 коп. зайво отриманих від Банку 2 відсотків за користування ним належними йому грошовими коштами, розміщеними на умовах Договору банківського вкладу № Д-944/UAH.

Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 00 коп., у зв'язку з тим, що відповідач свідомо порушив його права.

Представник відповідача в судовому засіданні проти пред'явленого позову заперечував, посилаючись на те, що заява ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору не отримували та не реєстрували, крім того на підставі постанови Правління НБУ № 97 від 28.02.2009 року з 02.03.2009 року в АКБ «Трансбанк» введено тимчасову адміністрацію на один рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 02.03.2009 року до 01.09. 2009 року.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень статті 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що 22.10.2007 року між ним та АКБ «Трансбанк» було укладено Депозитний договір № 302973-1 в національній валюті для фізичних осіб та Додаткову угоду № 1 до нього від 22.10.2007 року і Депозитний договір № 302973 - 2 в національній валюті для фізичних осіб з Додатковою угодою до нього № 1 від 22.10.2007 року (6-11).

22.10.2007 року ним було внесено, а Банком прийнято, на термін до 20.10.2010 року, на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 500 000 грн. 00 коп., та на вкладний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 12-13).

Відповідно до п. 2.2 Договору 1 та п. 2.2 Договору 2 встановлено платню за користування Банком Вкладом 1 та Вкладом 2 відповідно у розмірі 16, 600 % річних.

Позивачем були подані заяви від 14.10.2008 року, заяву від 21.10.2008 року, 12.01.2009 року, 27.01.2009 року про дострокове розірвання договорів (а.с. 14-17). Проте, на жодну з поданих заяв ним не було отримано ні письмової відповіді, ні належних йому грошових коштів, що знаходяться на депозитних рахунках в банку.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: Припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або

законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи час з 04.11.2008 року по 24.02.2009 року та суму прострочення Банком виконання свого зобов'язання за Договором 1 та Договором 2 сума вкладу, яка підлягає поверненню з урахуванням індексу інфляції становить 715 400 грн. 00 коп.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплачених ним зайво отриманих відсотків, за користування ТОВ КБ «Євробанк», належними йому грошовими коштами, розміщеними у якості вкладу в порядку Договору банківського вкладу № Д-944/UAH від 26.09.2008 року у розмірі 20 084 грн. 64 коп., суми сплачених позивачем грошових коштів за користування кредитними коштами, отриманими в ТОВ КБ «Євро Банк», в порядку Договору кредиту № С-93 від 06.11.2008 року, у розмірі 33 750 грн. 00 коп., суми компенсації нанесеної позивачу моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню з тих підстав, що зазначені збитки прямо пов'язані із договорами, укладеними позивачем з відповідачем.

Відповідно до договору про надання юридичних послуг та квитанції до прибуткового касового ордеру № 18 від 17.02.2009 року позивачем було сплачено 16 300 грн. 00 коп. (а.с. 38).

Відповідно до ст. ст. 84, 88 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, несе сторона, на яку судом, виходячи з обсягу задоволення позовних вимог, покладається такий обов'язок.

Понесені позивачем судові витрати за надану правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 16 300 грн. 00 коп., оскільки ці витрати документально підтверджені.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58-60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 611, 625, 1060 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (Код ЄДРПОУ 16293211, к/р 32007171901 в Управлінні НБУ по Києву та Київській області, МФО 3000089, 03151, м. Київ, вул. Фізкультури, 9) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп., що знаходяться у відповідача на підставі Депозитного договору № 302973-1 від 22.10.2007 року і Депозитного договору № 302973-2 від 22.10.2007 року, суму інфляційних витрат в розмірі 15 400 (п'ятнадцяти тисяч чотириста) грн. 00 коп., а також 16 300 (шістнадцять тисяч триста) грн. 00 коп. витрат за надану правову допомогу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з АКБ «Трансбанк» в доход держави не сплачені державне мито в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 - денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 - денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.