Рішення № 8860695, 28.05.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№2-2636/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2009 року Голосіївський районний суд м.Києва у складі головуючого судді Коломеєць І.А. при секретарі Кічік О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" про стягнення коштів з поточного рахунку та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом . В судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 19.07.2004 р. він уклав з АКБ „Трансбанк" договір на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям поточного рахунку та виплатою заробітної плати по чековій книжці „Трансбанку". Того ж дня йому було відкрито поточний рахунок у національній валюті України № 26001501070036 для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

18.02.2009р. він звернувся до банку із вимогою про видачу заробітної плати у вигляді банківського вкладу в сумі 34000грн., проте лише 23.02.2009р. йому було видано 9000грн. та 24.02.2009р. - 6000грн. У видачі решти суми керівництво банку відмовило, посилаючись на введення Національним Банком України мораторію. З огляду на викладене просив позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на його користь грошовий вклад в сумі 34000грн. та пеню в розмірі 0, 05% від не отриманої суми за кожний день прострочення з дня подання заявки на видачу суми до часу ухвалення судового рішення.

Крім викладеного просив стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди 15000грн. Мотивував свою вимогу тим, що відмовляючи йому у видачі грошових коштів, відповідач позбавив його заробітної плати, яка зберігалась на поточному рахунку. Оскільки фактично він один утримує сім'ю, неправомірні дії відповідача завдавали йому моральних страждань та переживань, принижували людську гідність, так як він усвідомлював, що члени його сім'ї були позбавлені належного харчування, змушені були відмовляти собі у продуктах першої необхідності, позбавлені можливості реалізувати свої особисті плани.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Не заперечував того, що банк повинен виплатити позивачу не видану суму вкладу з урахуванням штрафних санкцій, оскільки це передбачено договором. Пояснив, що АКБ „Трансбанк" не мав можливості виплатити всю замовлену позивачем суму, оскільки 28.02.2009р. Національним Банком була призначена тимчасова адміністрація банку. У задоволенні позовних вимог в

частині відшкодування моральної шкоди просив відмовити, вважаючи їх безпідставними. Просив також відмовити у задоволенні вимог по стягненню витрат на оплату правової допомоги, посилаючись на те, що позивачем не наведено доказів понесених ним витрат в цій частині.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

19.07.2004р. між АКБ „Трансбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям поточного рахунку ( а.с. 6).

Згідно вказаного договору банк відкрив клієнту поточний рахунок в національній валюті України для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів.

Відповідно до п.2.1.3 банк зобов'язався здійснювати списання коштів з рахунку клієнта того ж дня на підставі розрахункових документів, наданих клієнтом, якщо вони надійшли в операційний час (до 15.00), і в наступний робочий день, якщо надійшли після закінчення операційного часу .

Відповідно до ч.3 ст. 1058 ЦК України, до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено главою 71 Цивільного кодексу України або не випливає із суті договору банківського вкладу. Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою видати 40000грн. 18.02.2009р. ( а.с.8).

Згідно корінців чеків 23.02.2009р. ОСОБА_1 було видано 9000грн. та 24.02.2009р. - 6000грн. ( а.с. 9, 10).

Суд не може покласти в основу рішення посилання відповідача на введення 28.02.2009р. тимчасової адміністрації та мораторію, оскільки позивач звернувся до банку з вимогою видати йому 40000грн. ще 18.02.2009р.

Відповідно до п.4.3 договору за неодержання клієнтом замовленої готівки з вини банку або клієнта винна сторона сплачує штраф у розмірі 0, 05% від замовленої суми.

За таких обставин, суд, приймаючи до уваги пояснення представника відповідача, на підставі ст.. 61 ЦПК України дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання видати заробітну плату шляхом списання з поточного рахунку в сумі 34000грн. та штрафу у розмірі 0, 05% від замовленої суми, що становить 1683 грн. ( 34000 х 0, 05% х 99дн. = 1683) підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу дійсно була заподіяна така шкода, оскільки він на протязі тривалого часу був позбавлений можливості користуватися власними коштами, на які розраховував як на заробітну плату, змушений був багато часу витрачати на вирішення питань, пов'язаних з поверненням грошей, що завдавало йому моральних страждань та переживань. Враховуючи суть позовних вимог та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди слід стягнути 1500грн. У решті вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки позивачем зазначена завищена сума, яка не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягуються сплачені державне мито в сумі 480 грн., судовий збір в сумі 30 грн. та витирати на оплату правової допомоги в сумі 700 грн. ( а.с.а.с.11), оскільки за правовою допомогою ОСОБА_1 змушений був звертатися саме в зв'язку із неправомірними діями відповідача.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 611, 625, 1058, 1060 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 61, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного

комерційного банку „Трансбанк" про стягнення коштів з поточного рахунку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" (ідентифікаційний код 16293211) на користь ОСОБА_1 34000 ( тридцять чотири тисячі) грн., шляхом списання їх з поточного рахунку № 20001501070036, відкритого на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям поточного рахунку від 19.07.2004р.

Стягнути з Акціонерного комерційного банку „Трансбанк" (ідентифікаційний код 16293211) на користь ОСОБА_1 штраф за неодержання замовленої готівки в сумі 1683 ( тисяча шістсот вісімдесят три) грн., відшкодування за заподіяну моральну шкоду в сумі 1500(тисяча п'ятсот ) грн., сплачене державне мито в сумі 480 ( чотириста вісімдесят) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 ( тридцять) грн. та витирати на оплату правової допомоги в сумі 700 ( сімсот) грн. В решті вимог по відшкодуванню моральної шкоди - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського міського Апеляційного суду через Голосіївський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.