Рішення № 88571788, 02.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2020Справа № 910/19053/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Департаменту патрульної поліції, м. Київ

до Комунального підприємства «Киїпастранс» в особі Комунального підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2», м. Київ

про стягнення 42 586,93 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Киїпастранс» в особі Комунального підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2» (далі -відповідач) про стягнення 42 586,93 грн майнової шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів позивача та відповідача, було пошкоджено автомобіль Департамент патрульної поліції. Оскільки Оболонський районний суд м. Києва постановою від 20.04.2017 визнав винним у скоєнні ДТП водія транспортного засобу відповідача, відповідно останній повинен сплатити на користь позивача майнову шкоду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.01.2020 позовну заяву Департаменту патрульної поліції залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

16.01.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Зважаючи на викладені в заяві обставини та долучені докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений строк.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2020 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Положеннями статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.01.2017 о 23 год. 40 хв. по вул. Вишгородській, 14 у м . Києві ОСОБА_1 , керуючи тролейбусом «ЛАЗ», бортовий номер 2632, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з некоректно припаркованим автомобілем «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить Департаменту патрульної поліції.

При цьому, транспортний засіб ЛАЗ № 2632 перебуває на балансі філії КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2.

Оболонським районним судом міста Києва визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до висновку експертного дослідження №19/13-1/151-ЕД/17 від 11.01.2018, проведеним Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортному засобу «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 42 586,93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент патрульної поліції зазначає, що оскільки з вини водія Комунального підприємства «Киїпастранс» в особі філії Комунального підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2» завдано шкоду майну позивача, відповідно комунальне підприємство зобов`язане відшкодувати збитки у розмірі 42 586,93 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, у відповідності до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Судом встановлено, що 24.01.2017 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю тролейбуса «ЛАЗ», бортовий номер 2632, балансоутримувачем якого є відповідач та автомобіля «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу. Так, Оболонським районним судом міста Києва визнано винним ОСОБА_1 (водія тролейбуса «ЛАЗ», бортовий номер 2632) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом також встановлено, що відповідно до висновку експертного дослідження №19/13-1/151-ЕД/17 від 11.01.2018, проведеним Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України, вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортному засобу «Toyota Prius», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 42 586,93 грн.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди у розмірі 42 586,93 грн не звертався, а відтак в останнього не виникло зобов`язання щодо виконання обов`язку по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди, відповідно суд не вбачає порушення відповідного права позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Департаменту патрульної поліції до Комунального підприємства «Киїпастранс» в особі Комунального підприємства «Київпастранс» «Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2» про стягнення майнової шкоди в розмірі 42 586,93 грн, що має наслідком відмову у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Департаменту патрульної поліції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук