Рішення № 88571787, 02.04.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2020Справа № 910/65/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька обл., м. Маріуполь

до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

про стягнення 89 177,07 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ПрАТ «ММК ім. Ілліча»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця/відповідач) про стягнення 89 177,07 грн збитків, заподіяних внаслідок втрати вантажу під час перевезення.

Господарський суду міста Києва ухвалою від 09.01.2020 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

11.02.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ «Українська залізниця» проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем не надано документів на підтвердження фактичної ваги вантажу, завантаженого у вагони.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.08.2019 Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» із залізничної станції «Авдіївка» Донецької області до залізничної станції «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці за залізничною накладною №51027159 у вагонах №60418084, № 56472475, № 52369972, 60032570, № 56472012 та №52228053 відправлено Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» вантаж - кокс доменний вологий.

Згідно з рахунком-фактурою №92748629 та сертифікатом якості на партію №27606 маса вантажу складала 375,060 т.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України та пункту 2.1. Правил оформлення перевізних документів, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Так, згідно з накладною №51027159 від 09.08.2019 залізниця прийняла у ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на станції «Авдіївка» Донецької залізниці кокс доменний (вологий) для перевезення і зобов`язалась доставити його на станцію «Маріуполь-Сортувальний» Донецької залізниці для ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Під час перевезення, на станції «Волноваха» Донецької залізниці складені наступні комерційні акти.

Відповідно до комерційного акту № 485604/863 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону № 60418084 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 3-5 люками є виїмка розміром 5 500 мм х 2 600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11842 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_2 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_12 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № 485604/864 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону № 56472475 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 4-6 люками є виїмка розміром 5 500 мм х 2600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11841 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_7 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_8 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № 485604/865 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону № 52369972 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 2-7 люками є виїмка розміром 10 500 мм х 2 600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11840 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_7 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_8 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № 485604/866 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону № 60032570 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 1-7 люками є виїмка розміром 12 000 мм х 2600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11839 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_7 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_8 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № 485604/867 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону №56472012 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 1-2 люками є виїмка розміром 3 500 мм х 2600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11838 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_7 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_8 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

Відповідно до комерційного акту № 485604/868 від 11.08.2019 при комісійному огляді вагону № 52228053 виявлено: навантаження у вагоні вище рівня бортів на 400-500 мм, «шапкою». Вантаж марковано по центру однією повздовжньою смугою шириною 400-600 мм вздовж вагона вапном. Справа, за рухом поїзда, над 3-7 люками є виїмка розміром 8 500 мм х 2600 мм х 600 - 800 мм вглиб вагона, що відповідає акту з/ф № 11837 від 10.08.2019 станції Волноваха Донецької залізниці. Маркування порушено. Вагон прибув у технічному стані справний. Течі вантажу немає. Переважування вантажу проводилось у присутності ДС ОСОБА_7 , аг. ком. ОСОБА_10, пр. сд. к-та ОСОБА_12 , вес-ка к-та ОСОБА_11 на 150 т електронних тензометричних вагах №14 ст. Сартана-2 з повною зупинкою вагону. При повторному переважуванні даного вагону недостача вантажу підтвердилась.

З пояснень позивача вбачається, що відповідач, як перевізник, належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу вартість недостачі вантажу в розмірі 89 177,07 грн, заподіяної незбереженням прийнятого до перевезення вантажу згідно із залізничною накладною № 51027159 від 09.08.2019.

За таких обставин, ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення 89 177,07 грн вартості недостачі вантажу, внаслідок незбереження під час перевезення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з частиною 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно зі статтею 113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з незалежних від перевізника причин.

Статтею 623 ЦК України зазначено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення частини 2 статті 623 ЦК України кореспондується зі змістом статті 74 ГПЕК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, якщо кредитор пред`являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 ЦКУ України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно із частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 30 Статуту залізниць України завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

За змістом статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно зі статтею 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). Відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов. Перелік вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі, встановлюється Правилами.

Положеннями пунктів 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 542, встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов`язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов`язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що завантаження у вагонах №60418084, № 56472475, № 52369972, 60032570, № 56472012 та №51027159 було здійснено вантажовідправником.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Приписами частини 3 статті 917 ЦК України визначено право перевізника відмовитися від прийняття вантажу, що поданий у тарі та (або) упаковці, які не відповідають встановленим вимогам, а також у разі відсутності або неналежного маркування вантажу.

Судом встановлено, що вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, оскільки залізнична накладна №51027159 від 09.08.2019 таких відміток не містить.

Згідно статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акту і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Факти нестачі за спірним перевезенням підтверджені відповідними комерційними актами.

Відповідно до комерційного акту № 485604/863 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 60418084 складає 1 700 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 916,0 кг.

Згідно комерційного акту № 485604/864 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 56472475 складає 1 550 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 689 кг.

Відповідно до комерційного акту № 485604/865 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 52369972 складає 2 700 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 1 841 кг.

Згідно комерційного акту № 485604/866 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 60032570 складає 5 100 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 4 327,2 кг.

Відповідно до комерційного акту № 485604/867 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 56472012 складає 2 550 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 1 677,0 кг.

Згідно комерційного акту № 485604/868 від 11.08.2019, недостача товару у вагоні № 52228053 складає 2 400 кг, що з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто для мінерального добрива, яка складає 2% маси, зазначеної в перевізних документах, встановленої пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Мінюсті України 24.11.2000 за № 862/5083, становить 1 508,0 кг.

Отже, залізниця повинна відшкодувати збитки, завдані незбереженням вантажу під час його перевезення.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з частиною 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду сертифікати якості на партію №27608 та № 27606, рахунок-фактуру № 92748629 від 09.08.2019, а також платіжне доручення №4500076647 від 06.09.2019 на суму 35 047 710,13 грн, платіжне доручення № 4500078720 від 10.09.2019 на суму 53 726 341,74 грн, платіжне доручення № 4500080140 від 17.09.2019 на суму 30 000 000,00 грн, платіжне доручення № 4500040153 від 24.09.2019 на суму 10 000 000,00 грн.

Як вбачається з рахунку-фактури № 92748629 від 09.08.2019 та сертифікату якості на партію № 27606, загальна сума по рахунку склала 2 542 364,49 грн, а загальна кількість вантажу становить 375,060 т, тобто вартість 1 тонни вантажу складає 8 134,26 грн (2 542 364,49 грн * 1,2 (ПДВ) / 375,060 т).

У пункті 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 зазначено, що згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, статтею 314 Господарського кодексу України і статей 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Вартість вантажу, що перевозиться з оголошеною вартістю, визначається у такому ж порядку (пункт 4 Правил перевезення вантажів з оголошеною вартістю).

Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно з пунктом "г" статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються:

- від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці;

- від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

Отже, підсумовуючи наведене вище, сума втраченого вантажу розраховується наступним чином по кожному вагону окремо:

- сума втраченого вантажу у вагоні № 60418084 складає 7 450,98 грн ( 8 134,26 грн (вартість 1 тони вантажу) * 0,916 т (фактична недостача вантажу);

- сума втраченого вантажу у вагоні № 56472475 складає 5 604,50 грн ( 8 134,26 грн * 0,689 т );

- сума втраченого вантажу у вагоні № 52369972 складає 14 975,17 грн ( 8 134,26 грн * 1,841 т );

- сума втраченого вантажу у вагоні № 60032570 складає 35 196,94 грн ( 8 134,26 грн * 4,327 т );

- сума втраченого вантажу у вагоні № 56472012 складає 13 641,15 грн ( 8 134,26 грн * 1,677 т );

- сума втраченого вантажу у вагоні № 52228053 складає 12 308,33 грн ( 8 134,26 грн * 1,508 т ).

Таким чином, під час здійснення відповідачем перевезення за залізничною накладною № 51027159 від 09.08.2019 відбулась втрата вантажу на загальну суму 89 177,07 грн.

При цьому, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що недостача вантажу у вагонах №60418084, № 56472475, № 52369972, 60032570, № 56472012 та №52228053 сталась не з вини залізниці та з причин, що не залежали від перевізника.

Суд відхиляє доводи відповідача на відсутність доказів фактичної ваги вантажу, як такі, що суперечать матеріалам справи, оскільки до позовної заяви позивачем додано накладну разом з відомістю, в якій містяться дані маси вантажу по кожному вагону окремо, сертифікати якості на партію №27608 та № 27606, а також рахунок-фактуру № 92748629 від 09.08.2019, якими підтверджується фактична вага вантажу, який перевозився.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини втрати частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми збитків, які виникли у зв`язку з незбереженням вантажу при перевезенні, є обґрунтованими.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та відповідно підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано договір №845 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 30.03.2018, а також додаткові угоди № 4 від 03.12.2018 та № 23 від 04.11.2019 до цього договору, укладені між Адвокатським об`єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 04.11.2019, відповідно до якого загальна сума наданих послуг складає 2 397,03 грн.

Так, відповідно до п. 3.1. додаткової угоди № 23 до договору № 845, оплата послуг здійснюється протягом п`яти календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг (акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Отже, оскільки в матеріалах справи не міститься підтвердження (квитанції на оплату, платіжного доручення, тощо) здійснених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, тому заявлена вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) 89 177 (вісімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят сім) грн 07 коп - збитків та 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн 00 коп - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. В. Бондарчук