Ухвала суду № 88563117, 01.04.2020, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 520/12018/18

Провадження № 4-с/947/47/20

УХВАЛА

01.04.2020

Київський районний суд м. Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою

ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Цинєва Віталія Олександровича,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 29.01.2020 року відкрите провадження по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Цинєва Віталія Олександровича щодо винесення 17.12.2019 року постанов про відкриття виконавчого провадження №60903880 і №60903668 та постанов про стягнення виконавчого збору. Скаржник вимагала допустити поворот виконання постанови про стягнення виконавчого збору, повернувши кошти на рахунок ОСОБА_1

24.02.2020 року приватний виконавець Одеського виконавчого округу Цинєв В.О. надав до суду відзив на скаргу і копію виконавчих проваджень.

Після ознайомлення з письмовими доказами, наданими приватним виконавцем Гайду М.В. 11.03.2020 року надала до суду заяву про остаточне визначення вимог скаржника. ОСОБА_1 в заяві виклала вимоги про скасування усіх постанов, що виніс приватний виконавець Цинєв В.О. у виконавчих провадженнях №60903880 і №60903668, відкритих на примусове виконання виконавчих листів №520\12018\18, виданих 26.07.2019 року Київським райсудом м. Одеси про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Скаржник також вимагає допустити поворот виконання постанов про стягнення з боржника винагороди виконавцю, витрат виконавчого провадження, шляхом повернення грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 .

До судового засідання Гайду М.В. (її представник) не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що вимоги, викладені в скарзі підтримує у повному обсязі.

Приватний виконавець надав до суду відзив на скаргу, на обґрунтування своїх доводів – копії виконавчих проваджень №60903880 і №60903668. З огляду на особливий режим роботу суду в умовах карантину, приватний виконавець просив розглядати справу за його відсутності.

Суд вивчив документи, додані до скарги і до відзиву на скаргу, оглянув матеріали справи №520\12018\18 за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення сум попередньої оплати за договором, дослідив наведені сторонами доводи і дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено:

Заочним рішенням Київського районного суду м.Одеси, ухваленим 12 березня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення сум попередньої оплати за договором позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені у повному обсязі і з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті грошові кошти в сумі 247736 грн. – авансовий внесок, в сумі 12950,60 грн. – пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, в сумі 2606,87 грн. – судові витрати. Заочне рішення суду набрало законної сили і 26.07.2019 року Київський райсуд м. Одеси видав виконавчі листи №520\12018\18 для примусового виконання судового рішення.

17.12.2019 року ОСОБА_2 (його представник) звернувся до Приватного виконавця Одеського виконавчого округу Цинєву В.О. з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів №520\12018\18 про стягнення грошових коштів з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . В заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач також виклав вимогу про арешт рухомого і нерухомого майна боржника, про арешт грошових коштів боржника, про вирішення питання щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

17.12.2019 року приватний виконавець Одеського виконавчого округу Цинєв В.О. виніс постанови про відкриття виконавчого провадження №60903668 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 247736 грн. і виконавче провадження №60903880 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 12950,60 грн. В межах виконавчого провадження №60903668 приватним виконавцем винесені постанови: 17.12.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 24773,60 грн, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 469 грн; про об`єднання виконавчих проваджень №60903668 і №60903880 у зведене виконавче провадження №60903960, про звернення стягнення на майно\кошти боржника; про арешт коштів боржника; про арешт майна боржника (квартиру АДРЕСА_1 , транспортний засіб); 18.12.2019 року приватним виконавцем винесені постанови про арешт коштів боржника в банківських установах АТ «ОТП Банк», АТ «Укрексімбанк»; 15.01.2020 року приватний виконавець виніс постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження в загальній сумі 131 грн. Приватний виконавець 20.02.2020 року виніс постанову про закриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 247736 грн. у зв`язку з скасуванням рішення суду, на виконання якого було видано виконавчий лист №520\12018\18.

В рамках виконавчого провадження №60903880 приватним виконавцем були винесені такі постанови: 17.12.2019 року – постанова про відкриття виконавчого провадження; про стягнення з боржника основної винагороди; 20.02.2020 року – постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, постанова про закриття виконавчого провадження.

В ході виконання виконавчих документів по АСВП №609036668 та № НОМЕР_1 з ОСОБА_1 стягнуті грошові кошти в сумі 5633,35 грн., які розподілено та перераховано відповідно до вимог ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження". За ВП №60903668 15.01.2020 року на користь стягувача перераховано 1000,00 грн., як повернення використаного фінансового внеску на проведення виконавчих дій, 3943,27 грн. як кошти, стягнуті за виконавчим документом; 394,33 грн. перераховано приватному виконавцю, як основна винагорода. За ВП №60903880 на користь стягувача перераховано 69,00 грн., як повернення використаного авансового внеску на проведення виконавчих дій, 206,14 грн. як кошти, стягнуті за виконавчим документом; 20,61 грн. перераховано приватному виконавцю як основна винагорода.

ФОП ОСОБА_1 13.12.2019 року звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого судом по справі за №520\12018\18 за позовом ОСОБА_4 . Ухвалою суду від 17.12.2019 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду в судовому засіданні 26.12.2019 року. За клопотанням заявника 26.12.2019 року суд прийняв рішення про розгляд справи в режимі відео конференції. 20 січня 2020 року до Київського райсуду представник ОСОБА_4 надав заяву про відмову від позову і просив провадження по справі за позовом ОСОБА_4 закрити. Ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 20 січня 2020 року задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського райсуду м. Одеси від 12.03.2019 року і зазначене судове рішення скасоване. 21.01.2020 року Київський райсуд м. Одеси прийняв відмову ОСОБА_4 від позову і виніс ухвалу про закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_1 про стягнення суми попередньої оплати за договором.

ФОП ОСОБА_1 в заяві доводить, що про наявність виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів №520\12018\18 довідалась 11.01.2020 року, коли в телефонному режимі отримала повідомлення про списання з її рахунку в АТ «Укрексімбанк» грошових коштів в сумі 5526,27 грн.; що не отримувала постанов про відкриття виконавчих проваджень, про арешт її майна і грошових коштів, про визначення винагороди, про визначення розміру виконавчих витрат.

Скаржник стверджує, що за місцем її реєстрації і постійного проживання постанови про відкриття виконавчих проваджень не надходили, тому вона – боржник- була позбавлена можливості виконати рішення суду у час, визначений для добровільного виконання. Приватний виконавець не переконався, що боржник отримав постанову про відкриття, і продовжив виконавчі дії з примусового виконання виконавчих листів. На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає дії приватного виконавця в тому числі із визначення і стягнення виконавчого збору неправомірними, такими, що порушують її права та інтереси, тому і звернулась до суду з цією скаргою.

Приватний виконавець Цинєв В.О. у відзивах на скаргу доводить, що скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою, а дії та рішення приватного виконавця в межах виконавчих проваджень №60903880 і №60903668 відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Дослідивши надані учасниками виконавчого провадження докази і наведені доводи, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 вказаного Закону).

Статтею 18 Закону встановлені обов`язки і права виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Початок примусового виконання рішення регламентований статтею 26 Закону України “Про виконавче провадження”. Зокрема, вказаною статтею визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.еджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 5 вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 1 ст. 28 Закону встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як убачається з копій виконавчих проваджень №60903880 і №60903668, приватний виконавець Цинєв В.О. постанови про відкриття виконавчих проваджень від 17.12.2019 року направив на адресу боржника ОСОБА_1 за адресою, зазначеною в виконавчих листах №520\12018\18, 17.12.2019 року, що підтверджується належними письмовими доказами. (а.с.34-40, 99-101). Постанови були повернуті на адресу виконавця з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Посилання скаржника на те, що їй не надано було можливості виконати рішення суду у строк, встановлений для добровільного виконання, не містяться на вимогах ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України №1404-VIII тільки за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно із ст.10 Закону України “Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Проаналізувавши документи виконавчих проваджень №60903880 і №60903668, суд дійшов висновку, що дії приватного виконавця Цинєва В.О. з примусового виконання виконавчих листів №520\12018\18, в тому числі і при винесенні постанов про відкриття виконачих проваджень, відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Щодо вимог ОСОБА_1 в частині постанов виконавця про визначення і стягнення основної винагороди і витрат виконавчого провадження суд зазначає наступне. Згідно з частиною 2 статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Окрім того, при винесенні даної ухвали суд приймає до уваги, що ухвалою Київського райсуду м. Одеси від 30.03.2020 року розглянуто заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Київського райсуду м. Одеси і заяву боржника задоволено: з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті грошові кошти у розмірі 5218,68 грн.

З урахуванням викладеного суд вважає, що дії приватного виконавця Цинєва В.О. при примусовому виконання виконавчих листів №520\12018\18 були вчинені відповідно до вимог закону, в межах повноважень виконавця і права боржника не були порушені.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Пунктом 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

У відповідності до вимог ч.1,ч.3 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу та якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

Ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Одеського виконавчого округу Цинєва Віталія Олександровича залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Київський райсуд м. Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 01.04.2020 року.

Суддя Калашнікова О. І.