Ухвала суду № 8854152, 06.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-6133/09 Головуючий у 1-й інстанції: Мельник-Томенко Ж.М.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів:                     Шведа Е.Ю., Попович О.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Вінницької районної державної адміністрації, представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Степанівська» до Вінницької районної державної адміністрації, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Приватне проектно-вишукувальне підприємство «Еководземпроект», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІА», Степанівська сільська рада Вінницької області, Вінницький районний відділ земельних ресурсів про визнання розпорядження незаконним та його скасування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2008 року Відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Степанівська» до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької районної державної адміністрації, треті особи: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, Приватне проектно-вишукувальне підприємство «Еководземпроект», Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІА», Степанівська сільська рада Вінницької області, Вінницький районний відділ земельних ресурсів про визнання розпорядження незаконним та його скасування. Свої вимоги мотивує тим, що Розпорядженням голови Вінницької районної державної адміністрації Щетиніна Ю.М. № 2134 від 25.12.2006 року надано в оренду земельні ділянки на території Степанівської сільської ради під ставками площею 5,3405 га та під гідротехнічними спорудами площею, 0,5392 га ТОВ «КАМІА». Позивач вважає дане розпорядження незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки вищевказані об'єкти надані в оренду без будь-якої згоди ВАТ «Птахофабрика Степанівська», хоча, у відповідності до державного акту на право постійного користування землеюто І-ВН № 000161 від 17.01.1996 року «Птахофабриці «Степанівська»» рішенням 7 сесії 22 скликання Вінницької районної Ради народних депутатів Вінницької області від 20.12.1995 року у постійне користування надано 118,68 га землі в межах згідно з планом користування, в тому числі 6,47 га під водою. І вказані землі після проведення приватизації і реорганізації Птахофабрики «Степанівська» в ВАТ «Птахофабрика «Степанівська» перейшли у користування останньої. Згідно з планом користування землею на ділянці № 1 знаходяться чотири гідроспоруди (ставки) та одна гідроспоруда на ділянці № 2, які будувалися за рахунок птахофабрики, про що свідчить додаток № 5 до методики оцінки вартості об'єктів приватизації і дане майно (ставки) знаходяться у відомості розрахунку вартості об'єкту приватизації під № 103 і має інвентарний № 83 залишковою вартістю 146433,00 крб. Відповідно до інвентаризаційної відомості від 15.01.2004 року № 16, яка проводилася в період продажу майна ВАТ «Птахофабрика «Степанівська» гідроспоруди (ставки) знаходяться під порядковим № 59 інвентарним № 41 вартістю 5529,83 грн., що ще раз підтверджує, що вказані гідроспоруди (ставки) знаходяться на балансі ВАТ «Птахофабрики «Степанівська». Відповідно до договору купівлі - продажу, укладеного між ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» та ТОВ птахофабрика «Степанівська» від 04.02.2004 року та акту приймання - передачі майна гідроспоруди (ставки) нікому не передавалися і залишилися у постійному користуванні позивача. Крім того, у відповідності до довідки № 359 від 11.04.2007 року Степанівської сільської ради гідроспоруди, а саме: 4 ставка, що межують із ТОВ «Птахофабрика «Поділля» за адресою вул. Обревського, 1 та одна гідроспоруда за адресою пров. Заводський, на балансі сільської ради не знаходяться. Таким чином, позивач вважає, що відповідач всупереч вимог Земельного кодексу України, Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду», без будь-якої згоди землекористувача - ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» вилучив та передав в оренду вищевказані землі водного фонду та гідроспоруди.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Вінницької районної державної адміністрації № 2134 від 25.12.2006 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Вінницька районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняте нове рішення, яким закрити провадження у справі.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно розпорядження № 2134 від 25.12.2006 року голови Вінницької районної державної адміністрації Щетиніна Ю., на підставі представленої Вінницьким районним відділом земельних ресурсів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на дві земельні ділянки, що надаються товариству з обмеженою відповідальністю «КАМІА» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Степанівської сільської ради за межами населеного пункту, виконану приватним проектно-вишукувальним підприємством «Еководземпроект», та інших документів вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на дві земельні ділянки, що надаються товариству з обмеженою відповідальністю «КАМІА» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Степанівської сільської ради за межами населеного пункту (п. 1 розпорядження) та вилучено дві земельні ділянки загальною площею 101,1775 га за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика «Степанівська», Степанівської сільської ради за межами населеного пункту та надати товариству з обмеженою відповідальністю «КАМІА» на умовах оренди строком на 49 років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 2 розпорядження).

Крім цього, було укладено договір оренди між Вінницькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАМІА», предметом якого є дві земельні ділянки загальною площею 101,1775 га, з них: земельна ділянка № 1 площею 94,5916 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - розміщення птахофабрики та земельна ділянка № 2 площею 6,5859 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - розміщення качатника та бройлерника на території Степанівської сільської ради за межами населеного пункту, строком на 49 років.

На виконання даного розпорядження, між Вінницькою районною державною адміністрацією та ТОВ «КАМІА» 25.12.2006 року укладено договір оренди землі, предметом якого стала земельна ділянка, передана орендарю в строкове платне користування, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розміщення птахофабрики на території Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 94,5916 га за рахунок земель ТОВ птахофабрика «Степанівська», в тому числі землі сільськогосподарського призначення - 73,8024 га та землі для розміщення будівель та споруд птахофабрики - 20,7892 га. Договір укладено на 49 років. Невід'ємними частинами договору є : план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки. Згідно кадастрового плану земельної ділянки до складу земельної ділянки загальною площею 94,5916 га входять ставки - 5,3405 га, в тому числі в зоні обмеження 0,5295 га. Отже, скаржуване рішення відповідача було прийнято відповідачем на підставі технічної документації із землеустрою. Задовольняючи позовні вимоги у вищевказаній частині суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано доказів того що розпорядження № 2134 від 25.12.2006 року було прийнято з урахуванням наявності нескасованого державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 000161; зауважень та пропозицій до землевпорядної документації, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1174 від 16.11.2006 року, які не були усунуті; не враховано вартості переданого права користування земельною.

14.02.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю Птахофабрика «Степанівська» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІА» (покупець) уклали договір купівлі-продажу цілих нежитлових будівель та споруд, що знаходяться в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області по провулку Заводському під номером 12, і розташовані на земельній ділянці.

Вказаний договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Дробахою В.О. 14.02.2006 року № 151, став підставою для видачі ТОВ «КАМІА» реєстраційного посвідчення від 27.02.2006 року на об'єкти нерухомого майна, розташовані по пров. Заводському, 12, які належать товариству на праві колективної власності від 27.02.2006 року.

21.02.2006 року товариство з обмеженою відповідальністю Птахофабрика «Степанівська» (продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «КАМІА» (покупець) уклали договір купівлі-продажу цілих будівель та споруд, що знаходяться в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області по вулиці Обревського, 1, і розташовані на земельній ділянці.

ТОВ «КАМІА» листом № 86 від 03.04.2006 року звернулось до голови Вінницької районної державної адміністрації з проханням створити комісію по обстеженню трьох земельних ділянок та надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди терміном на 49 років ТОВ «КАМІА» на земельні ділянки № 1 та № 2 загальною площею 115,82 га, які розташовані на території Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту Вінницького району Вінницької області та на земельну ділянку № 3 площею 1,2 га, яка знаходиться по вул. Жовтнева, 27 в смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, за рахунок земель ТОВ «Птахофабрика «Степанівська»», для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови Вінницької райдержадміністрації Щетиніна Ю.М. № 110 від 27.01.2006 року створено постійно діючу комісію по вибору та обстеженню земельних ділянок на території Вінницького району. Вирішено до роботи комісії залучити провідних голів сільських та селищних рад, на території яких знаходиться земельна ділянка. При необхідності вирішили залучати до роботи комісії службу автомобільних доріг Вінницької області, службу державної автомобільної інспекції, органи охорони культурної спадщини та службу державного пожежного нагляду району, а також власники та користувачі земельних ділянок, що пропонуються до вибору та обстеження.

Згідно акту обстеження земельних ділянок, що передаються до відведення в оренду ТОВ «КАМІА» від 06.04.2006 року вищевказаною комісію, проведено обстеження земельних ділянок, що передаються до відведення в оренду ТОВ «КАМІА», на території Степанівської сільської ради Вінницького району, за межами населеного пункту. Відповідно до п. 3 акту, комісією встановлено, що загальна площа земельних ділянок складає орієнтовно 115,82 га, знаходиться на території Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту. Земельна ділянка знаходилась в постійному користуванні Степанівської птахофабрики згідно державного акту на право постійного користування серії І-ВН № 000161.

Частково на ділянках розміщені будівлі та споруди , які ТОВ «КАМІА» викупило у Степанівської птахофабрики. Враховуючи викладене, комісія прийшла до висновку, що обстежена ділянка придатна для внутрішньогосподарських потреб птахофабрики.

Розпорядженням голови Вінницької райдержадміністрації № 936 від 23.06.2006 року, погоджено надання в оренду земельних ділянок ТОВ «КАМІА», загальною площею 115,82 га для внутрішньогосподарських потреб птахофабрики, терміном на 49 років, що знаходиться на території Степанівської сільської ради за межами населеного пункту. Надано дозвіл ТОВ «КАМІА» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди на 49 років, загальною площею 115,82 га, для внутрішньогосподарських потреб птахофабрики, за рахунок земель птахофабрики «Степанівська», на території Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту.

У висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1174 від 16.11.2006 року Вінницького обласного головного управління земельних ресурсів, затвердженої начальником обласного головного управління земельних ресурсів Коник О. від 16.11.2006 року в п. 10 викладені зауваження та пропозиції до землевпорядної документації, а саме: уточнити в документах площу ділянок на які посвідчуються права оренди; додати повністю копію державного акта на право постійного користування землею птахофабриці «Степанівська»; на викопіюванні з кадастрового плану показати межу населеного пункту. Пунктом 11 висновку визначено підсумкову оцінку результатів державної експертизи: подана на державну землевпорядну експертизу технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на три земельні ділянки ТОВ «КАМІА» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва територія Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту (ділянка № 1 та № 2), вул. Жовтнева, 27 смт. Вороновиця (діл. № 3)Вінницький район Вінницька область в цілому відповідають вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та затверджується при умові виправлення зауважень. Відповідно до п. 13 висновку, контроль за усуненням зауважень покладається на Вінницький районний відділ земельних ресурсів.

У відповідності до Державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 000161 від 17.01.1996 року, даний акт на право постійного користування землею видано птахофабриці «Степанівська» Вінницькою районною Радою народних депутатів Вінницького району Вінницької області у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 118,68 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано в постійне користування для внутрішньогосподарських потреб, відповідно до рішення 7 сесії 22 скликання Вінницької районної Ради народних депутатів від 20.12.1995 року. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 40.

Згідно плану зовнішніх меж землекористування птахофабриці «Степанівська» надано земельну діянку № 1 (центральна садиба) площею 94,65 га, ділянка № 2 (качатник) площею 21,17 га, ділянка № 3 (інкубаторна станція) площею 2,86 га. Згідно вказаного акту під водою знаходиться 6,47 га.

Відповідно до додатку № 5 до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації складено відомість розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, а також нематеріальних активів станом на 01.11.1995 року птахофабрики «Степанівська», в якій під інвентарним номером № 83 значаться ставки, введені в експлуатацію 1970 року, залишкова вартість 146433 тис. крб. Відомість затверджена комісією 14.12.1995 року. Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 9-ПП від 07.02.1996 року, керуючись ст. 11-15, 19 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», Декретом Кабінету Міністрів України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 17.05.1993 року № 51-93 та відповідно до рішення комісії з приватизації державного майна птахофабрики «Степанівська», що знаходиться за адресою: с. Степанівка, Вінницький район, Вінницька область та акту оцінки вартості майна від 15.12.1995 року, Регіональним відділенням Фонду затверджено план приватизації державного майна птахофабрики «Степанівська», що перетворюється у відкрите акціонерне товариство, засновником якого виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області. Даний наказ вважати установчим договором, а також рішенням про випуск акцій.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області №211 від 04.03.1996 року, у відповідності з Порядком перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, ст. ст. 47-49 Закону України «Про господарські товариства» та згідно затвердженого плану приватизації (наказ № 98-ПП від 07.02.1996 року), створено правління акціонерного товариства.

Новостворене товариство діяло на підставі Тимчасового статуту відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Степанівська»», затвердженого першим заступником начальника регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, затвердженого загальними зборами членів трудового колективу, протокол № 2 від 09.02.1996 року, зареєстрованого Вінницькою районною державною адміністрацією реєстраційний №36, свідоцтво про реєстрацію № 0547703 від 04.03.1996 року. Згідно п.п. 1.1 Тимчасового статуту, відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика Степанівська» (далі товариство), засновано відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області від 07.02.1996 року шляхом перетворення державного підприємства птахофабрика «Степанівська» у відкрите акціонерне товариство. Товариство є правонаступником державного підприємства птахофабрика «Степанівська». Майно товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі товариства. Товариство є власником майна, переданого йому засновником та акціонерами у власність; продукції, виробленої товариством внаслідок господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством; одержаних доходів. Засновником товариства є Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій області Відповідно до Статуту відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Степанівська»», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», протокол № 1 від 30.03.1998 року, зареєстрованого Вінницькою районною державною адміністрацією реєстраційний №86, свідоцтво про реєстрацію № 05477103 від 04.03.1998 року, відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика Степанівська» (далі товариство), засновано відповідно до рішення засновника - регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області (наказ № 98-ПП від 07.02.1996 року) шляхом перетворення державного підприємства птахофабрика «Степанівська» у відкрите акціонерне товариство. Товариство є правонаступником державного підприємства птахофабрика «Степанівська». Майно товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображено в балансі товариства, товариство є власником майна, переданого йому засновниками у власність; одержаних прибутків; продукції, виробленої Товариством внаслідок господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених чинним законодавством. Засновником товариства є держава в особі Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій області. У відповідності до Інвентаризаційної відомості № 16 основних засобів ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», станом на січень 2004 року за вказаним товариством рахуються ставки (запис № 9, інвентарний номер № 41).

Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області № 04-17/3346 від 12.09.2007 року, станом на 12.09.2007 року в статутному фонді ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» державі належить 3425329 акцій на суму 856332 грн., або 38,315 відсотка статутного фонду.

Згідно договору купівлі - продажу підприємства від 04.02.2004 року укладеного між ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» (продавець) в особі керуючого санацією П'ятака В.П., що діє на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 09.10.2001 року по справі № 770/5-717, повноважень, наданих відповідно до плану санації ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», затвердженого Господарським судом у Вінницькій області 08.05.2002 року і у відповідності з рішенням Ради кредиторів від 18.12.2002 року, з однієї сторони і ТОВ птахофабрика «Степанівська» (покупець) заключено договір про наступне. Продавець передає у власність покупця підприємство, а покупець приймає вказане підприємство і виплачує погоджену ціну. Продавець зобов'язується передати у власність покупця підприємство в цілому як майновий комплекс, за виключенням майна, що не використовується для ведення підприємницької діяльності (п.п. 1.2. договору). Склад підприємства, що продається визначається сторонами даного договору в додатку № 1 до нього, який є невід'ємною частиною даного договору (п.п. 1.4 договору). Також вказаними сторонами 25.02.2004 року було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу від 04.02.2004 року.

Голова правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська» П'ятак В.П. листом від 04.10.2004 року № 89, звернувся до сільського голови Степанівської сільської ради Мосьондза Л.В. та повідомив, що у зв'язку з рішенням господарського суду Вінницької області від 26.02.2004 року по справі № 770/5-517 майновий комплекс ВАТ «Птахофабрика «Степанівська» було продано ТОВ «Птахофабрика «Степанівська». У зв'язку з вищевказаним ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»»відмовляється від подальшого використання землі в розмірі 115,82 га, наданої йому відповідно до рішення 7 сесії 22 скликання Вінницької районної Ради народних депутатів від 20.12.1995 року на користь ТОВ птахофабрика «Степанівська».

За результатами розгляду даної заяви, рішенням 16 сесії 4 скликання Степанівської сільської ради № 339 від 01.11.2004 року вирішено перевести в землі запасу Степанівської сільської ради земельну ділянку площею 115,82 га, яка була в постійному користуванні ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» згідно рішення 7 сесії 22 скликання Вінницької районної ради від 20.12.1995 року.

Рішенням 18 сесії 4 скликання Степанівської сільської ради № 379 від 20.01.2005 року, частково відмінено рішення 17 сесії 4 скликання Степанівської сільської ради про погодження надання в оренду ТОВ «Птахофабрика «Степанівська» земель сільськогосподарського призначення в розмірі 115,62 га. Погоджено надання в оренду земель за межами населеного пункту, які були в постійному користуванні ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», на конкурсній основі рейтинговим голосуванням згідно поданих заяв.

Відповідно до договору № 1 оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 20.01.2005 року укладеного між власником землі Степанівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ «Птахофабрика «Степанівська» (орендар), орендодавець надає, а орендар набуває права на оренду земельної ділянки до виготовлення технічної документації. Земельна ділянка знаходиться на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. В оренду передається земельна ділянка площею 115,82 га, серед яких і землі водою - 6,47 га. Термін дії договору - 25 років.

Згідно ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно ст. 85 Водного кодексу України, порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України ( в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваного розпорядження), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до п. «ж» ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, земельні ділянки, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї).

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок.

Ставки площею 5,3405 га та гідроспоруди площею 0,5392 га, розташовані за межами с. Степанівка, Вінницького району Вінницької області, у відповідності до ст. 58 Земельного кодексу України, відносяться до земель водного фонду.

У відповідності до ч. 3 ст. 59 Земельного кодексу України, землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Статтею 186 Земельного кодексу України встановлено, встановлено порядок розгляду і затвердження землевпорядної документації.

Зміни до землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, які затвердили ці проекти.

З аналізу вищевказаних норм, видно, що органи державних місцевих адміністрацій наділені правом надавати та вилучати земельні ділянки, у випадках та в порядку визначених законом.

При цьому судом першої інстанції правильно зроблено висновок щодо необхідності встановлення відповідності дій відповідача вимогам ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», а також чи відповідає рішення відповідача ст. 2 КАС України.

Важливою обставиною, що має значення для вирішення справи є статус земельної ділянки, яка оскаржуваним розпорядженням відповідача була надана в оренду ТОВ «КАМІА».

В результаті проведеної приватизації Державне підприємство птахофабрика «Степанівська» було реорганізовано в ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», що підтверджується відповідними наказами Регіонального відділення Фонду державного майна по Вінницькій області № 9-ПП від 07.02.1996 року (том 2 а.с. 60), № 211 від 04.03.1996 року (том 1 а.с.45). При цьому, засновником ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», створеного на базі майна державного підприємства, є Фонд державного майна, в особі його регіонального відділення. Також що у відповідності до п.п. 4 Тимчасового статут, п. 4 Статуту ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», а також згідно п. 6 «Порядку перетворення у процесі приватизації державних, орендних підприємств і підприємств із змішаною формою власності у відкриті акціонерні товариства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 11.09.1996 року, з моменту державної реєстрації позивач став правонаступником прав і обов'язків державного підприємства птахофабрика «Степанівська», що приватизовано. До новоствореного товариства перейшли основні засоби державного підприємства птахофабрика «Степанівська», при цьому ці засоби, в тому числі і право користування земельною ділянкою визначеною в державному акті на право постійного користування земельною ділянкою І-ВН № 000161 склало частину статутного фонду ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», як внесок засновника. До статутного фонду позивача перейшли і ставки, що підтверджується Інвентаризаційною відомістю № 16 основних засобів, затвердженої Регіональним управління фонду державного майна (запис № 59, інвентарний номер № 41), відомістю розрахунку вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, станом на 01.11.1995 року (інвентарний номер № 83).

Земля водного фонду та гідроспоруди (ставки) не являлись предметом договору купівлі-продажу укладеного ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» та ТОВ «Птахофабрика «Степанівська», про що свідчить акт прийому-передачі, що являється додатком до договору купівлі-продажу від 04.02.2004 року.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт, оскільки земельний кодекс серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України).

Крім того, п. 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, що діяла до 22.09.2005 року, було визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні спочатку до 01.01.2005 року, а потім і до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, вказана норма, як і норма пункту 6 Постанови Верховної «Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 563 з наступними змінами втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після оформлення права власності або права користування землею раніше користування земельною ділянкою, на підставі рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 року № 1-17/2005 року визнані неконституційними та втратили чинність.

Рішення Конституційного суду України мотивовано тим, що відповідно до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки.

Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

Норми Земельного кодексу України встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування.

Постанова Верховної Ради України є підзаконним актом, тому в ній не можуть закріплюватися положення, якими встановлюється правовий режим власності на землю. Тим більше що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою. Проте Верховна Рада України врегулювала постановою сферу суспільних відносин, які мають регулюватися законами України.

Тому, враховуючи викладене суд першої інстанції зробив вірний висновок про те, що на час прийняття оскаржуваного розпорядження, були відсутні норми , які б передбачали втрату права постійного користування у зв'язку з не переоформленням та не отриманням юридичною особою державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.

Крім цього, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги вищевказані рішення Степанівської сільської ради щодо відмови голови правління від земельної ділянки та прийшов до правильного висновку про те, що голова правління ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» не повноважний на таку відмову від частки статутного фонду, а також у зв'язку з тим, що земельна ділянка - 115,82 га розташована за межами населеного пункту - с. Степанівка. Згідно ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, які знаходяться в комунальній власності. В той час, як земельна ділянка знаходиться у державній власності та рішення про її надання у постійне користування було прийнято Вінницькою районною радою народних депутатів.

Також відмова голови правління від земельної ділянки, а також рішення сільської ради за результатами розгляду такої заяви не відповідають вимогам закону, а саме ст. 142 Земельного кодексу України, яка діяла на час вчинення вказаної дії.

Крім того, п. 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в редакції що діяла на час укладення договору оренди № 1 від 20.01.2005 року, визначено що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, на час прийняття розпорядження голови Вінницької РДА № 2134 від 25.12.2006 року позивач був наділений правом на користування землями водного фонду та гідроспорудами (ставками), що займають площу 5,3405 га. та 0,5392 га., та розташовані на території Степанівської сільської ради, за межами населеного пункту.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, проте не виконав обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, що передбачений ч.2 ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що розпорядження № 2134 від 25.12.2006 року було прийнято з урахуванням наявності нескасованого державного акту на право постійного користування землею І-ВН № 000161; зауважень та пропозицій до землевпорядної документації, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації № 1174 від 16.11.2006 року, які не були усунуті; не враховано вартості переданого права користування земельною ділянкою, яка є частиною статного фонду ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», яка внесена засновником - державою в особі Регіонального управління Фонду державного майна по Вінницькій області, а також те, що вилучення цієї земельної ділянки призведе до зменшення статутного фонду товариства; дотримання норм земельного законодавства про вилучення земельної ділянки, а також дотримання підстав визначених законодавством, необхідних для такого вилучення.

Крім того, відповідачем не було доведено правомірність вилучення двох земельних ділянок загальною площею 01,1775 га, до яких входять землі водного фонду та гідроспоруди, за рахунок земель товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика «Степанівська». Так, навіть з урахуванням договору купівлі - продажу від 04.02.2004 року, який окремо оскаржується сторонами у судовому порядку, ТОВ «Степанівська» придбала у ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»» лише об'єкти нерухомого майна, а саме споруди та будівлі. Наявність у товариства з обмеженою відповідальністю птахофабрика «Степанівська» земель загальною площею 101,1775 га. відповідачем документально не підтверджено.

У відповідності до ст. 149 Земельного кодексу України, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст.151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.

Як було встановлено судом першої інстанції з наданих матеріалів, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ТОВ «КАМІА», питання щодо вилучення земельної ділянки площею 101,1775 га не було погоджено ні з ВАТ «Птахофабрика «Степанівська»», ні з ТОВ птахофабрика «Степанівська».

Отже суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що підстави для вилучення вказаної ділянки були відсутні.

Крім того, наявність порушень при оформленні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки ТОВ «КАМІА» визнано і самою землевпорядною організацією - приватним проектно-вишукувальним підприємством «Еководземпроект», що відображено в листі останнього № 399 від 07.06.2007 року.

У відповідності до ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Згідно п. 1 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про оренду», до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації № 2134 від 25.12.2006 року прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, необгрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.

При цьому суд першої інстанції правильно встановив, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав в межах річного строку звернення визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки про порушення своїх прав та про розпорядження голови Вінницької районної державної адміністрації № 2134 від 25.12.2006 року дізнався з листа Вінницької районної державної адміністрації № 1170 від 25.06.2007 року на своє звернення. До суду з позовом про захист своїх прав позивач звернувся 04.03.2008 року.

Також суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про усунення перешкод в користуванні землями водного фонду та гідроспорудами (ставками) кількості чотирьох штук, що знаходяться поблизу ТОВ «Птахофабрика «Поділля» по вул. Обревського, 1 (ділянка № 1) та одна гідроспоруда (ставок), що знаходиться поблизу провулку Заводського (ділянка № 2 качатник), які займають площу під ставками 5,3405 га та під гідротехнічними спорудами площею 0,5392 га, шляхом розірвання договорів оренди укладених між Вінницькою районною державною адміністрацією та ТОВ «КАМІА», оскільки, визнаючи протиправним та скасовуючи розпорядження Вінницької РДА № 2134 від 25.12.2006 року, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приймає до уваги, що згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких

спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаним спростовуються доводи апеляційних скарг, а тому вони є такими, що задоволенню не підлягають.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим – ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Вінницької районної державної адміністрації та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА» – залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович