Ухвала суду № 8854097, 06.04.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2550/09 Головуючий у 1-й інстанції: Чорна Л.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" квітня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів:                     Шведа Е.Ю., Попович О.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» – Шевченко Тетяни Петрівни на постанову Господарського суду Київської області від 25 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» про стягнення сум, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2008 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» про стягнення сум. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме не подавалася інформація Державній службі зайнятості про наявність не зайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою Господарського суду Київської області від 25 листопада 2008 року позов задоволено повністю. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства „Фастівецьке" (код ПОУ 03756033, р/р 26004703148757 в КРД „Райффайзен Банк Аваль", МФО 904, 08541, вул. Дружби, 95а, с. Фастівець, Фастівський район, Київська область) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 312112307149 в ГУДК по Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 50070000 (платежі до Фонду соціального захисту інвалідів), символ звітності 230, 04050, вул. Глибочицька, 72, м. Київ) 48 002(сорок вісім тисяч дві)грн. 00коп. адміністративно-господарські санкції, 1 420(одна тисяча чотириста двадцять)грн. 34коп. пені.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» – Шевченко Тетяна Петрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на приватному сільськогосподарському підприємстві „Фастівецьке" становить 177 чоловік, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлена інвалідність становить 3 чоловіка, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 7 чоловік. Таким чином у відповідача 4 робочих місця, призначених для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення чинного законодавства не подав до Державної служби зайнятості інформації про наявність не зайнятих робочих місць для працевлаштування інвалідів та при вказаних обставинах не сплатив адміністративно-господарські санкції самостійно.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. З ст. 19 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. №70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, звіти за формою №3-ПН про наявні вакантні місця.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 зазначеного Закону відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно листа Фастівського міськрайонного центру зайнятості №1490 від 08.10.2008 року відповідач протягом 2007 року звіти за формою №3-ПІ із вакантними місцями для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості не подавав.

Окрім цього, позивачем до суду було подано акт №107 від 24 вересня 2008 року по контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням штрафних санкцій до Державного бюджету, який підтверджує, що відповідачем не виконано норматив робочих місць щодо працевлаштування інвалідів, за що відповідачу нараховано 48002,24 грн. адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що за чотири робочих місця, призначених для працевлаштування інваліда і не зайнятих інвалідами, відповідач повинен був самостійно до 15.04.2008 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 48002,24 грн., так як середньорічна зарплата одного штатного працівника становить 12000,56 грн.

Доказів сплати адміністративно-господарських санкцій до суду першої інстанції не було подано.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, судом першої інстанції було правильно зроблено висновок про те, що за 90 днів відповідачу вірно нараховано пеню у розмірі 1420,34 грн.

Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим – ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 25 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Фастівецьке» – Шевченко Тетяни Петрівни – залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 25 листопада 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович