Ухвала суду № 88531244, 24.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6518/19

Провадження № 1-в/263/85/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 20120 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., за участю секретаря судового засідання Момот А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Центрального РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Державної установи «Центр пробаціїї» Пересічної С.Є. про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно засудженого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя надійшло подання начальника Центрального РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Державної установи «Центр пробаціїї» Пересічної С.Є. про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно ОСОБА_1 , засудженого вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.12.2019 року за ч.1 ст.185 КК України.

Зі змісту подання вбачається, що вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.12.2019 року, яким засудженому ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень, набрав законної сили 16.01.2020 року, штраф засудженим не сплачено. Враховуючи, що до Центрального РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Державної установи «Центр пробаціїї» від ОСОБА_1 до теперішнього часу не надійшла квитанція на підтвердження сплати останнім штрафу в розмірі 1700 гривень, просять вирішити питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі стосовно засудженого ОСОБА_1 .

Прокурор Романенко І.М. надав суду заяву, у якій підтримав подання представника органу пробації та не заперечував проти заміни засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу на громадські роботи.

Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій підтримав подання та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що ОСОБА_1 не з`являється в судові засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали подання та кримінального провадження №12019050770000956 від 12.04.2019 року (263/6518/19, 1-кп/263/616/2019), враховуючи думку прокурора, суд вважає подання органу пробації обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Згідно ч.3 ст. 26 КВК України у разі несплати засудженим штрафу у строк, передбачений частиною першою цієї статті, суд за поданням кримінально-виконавчої інспекції розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону.

На підставі ч. 5 ст. 53 КК України в разі несплати штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відсутності підстав для розстрочки його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку одна година громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за двадцять установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.

Відповідно до п.10 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що 17.12.2019 року Жовтневим районним судом м.Маріуполя ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначене йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Вирок набрав законної сили 16.01.2020 року.

Встановлено, що призначений судом штраф станом на 25.02.2020 року (на момент подання) на користь держави засудженим ОСОБА_1 не сплачено в повному обсязі.

Враховуючи той факт, що засуджений не сплатив суму штрафу в розмірі 1700 грн., ухиляється від сплати призначеного судом покарання у вигляді штрафу за вчинений ним злочин, суд вважає доцільним замінити засудженому покарання у вигляді штрафу, призначене вироком суду від 17.12.2019 року, на громадські роботи відповідно до розрахунку, передбаченому ч. 5 ст. 53 КК України, що становить 100 годин громадських робіт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 53, 56 КК України, ст. 537, 539 КПК України, ст.26 КВК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Подання начальника Центрального РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області Державної установи «Центр пробаціїї» Пересічної С.Є. про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону стосовно засудженого ОСОБА_1 - задовольнити.

Замінити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкаючому за адресою: АДРЕСА_1 , покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17.12.2019 року, у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на покарання у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя П.І.Папаценко