Постанова № 8851845, 31.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2010                                                                                           № 39/341

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від Осі Фармасьютікалз, Інк. (Osi Pharmaceuticals. Ink): представник – Помазан А.С. – за довіреністю,

від Ф.Хофман – Ля Рош Лтд (F.Hoffmann – La Roshe Ltd):           представник – Помазан А.С. – за довіреністю,

від Міністерства охорони здоров’я України: представник - не з’явився,

від Компанії ОллМед Інтернешнл Інк (AllMed Internationаl Inc): представник – Скороход В.С. – за довіреністю,

від Державної митної служби України: представник не з’явився,

від Державного підприємства „Державний фармакологічний центр” Міністерства охорони здоров’я України: представник – Шкурай Д.Б. – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу AllMed International Inc (ОллМед Інтернешнл Інк.)

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2009

у справі № 39/341 ( .....)

за позовом                               Осі Фармасьютікалз, Інк. (Osi Pharmaceuticals, Ink)

                              Ф.Хофман-Ля Рош Лтд (F.Hoffmann-La Roсhe Ltd)

до                                                   Міністерства охорони здоров"я України

                                                  AllMed International Inc (ОллМед Інтернешнл Інк.)

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Державна митна служба України

про                                                   припинення порушення прав власника патенту на винахід

третя особа відповідача: Державне підприємство „Державний фармакологічний центр” Міністерства охорони здоров’я України

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року позивачі звернулися з позовом про зобов'язання Компанії ОллМед Інтернешнл Інк (AllMed Internationаl Inc) припинити дії, спрямовані на використання у будь-який спосіб винаходів, які належать Компанії Осі Фармасьютікалз, Інк. ( а також Компанії Ф.Хофман – Ля Рош Лтд як виключному ліцензіату згідно з ліцензійною угодою від 08 січня 2001 року) і охороняються патентом України № 44254.

Крім того, позивач просив визнати недійсним наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2009 р. № 239 "Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали" в частині державної реєстрації лікарського засобу "ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я" (виробник: ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», Україна) на ім'я компанії «ОллМед Інтернешнл Інк.», США (відповідача 2).

15.12.2009 року позивачі звернулися до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державній митній службі України (04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 11-г, ЄДРПОУ 00033005) здійснювати митне оформлення лікарських засобів «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» (таблетки, вкриті оболонкою, по 150 мг. іn bulk) та зобов'язання Державної митної служби України (04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 11-г, ЄДРПОУ 00033005) повідомити усі підпорядковані регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації про заборону здійснення митного оформлення лікарських засобів «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» (таблетки, вкриті оболонкою, по 150 мг. іn bulk).

Клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову позивачі обґрунтовують тим, що, на їх думку, існують обставини, які дають підстави стверджувати, що у разі задоволення позову, виконання рішення буде утрудненим або неможливим.

Зокрема, позивачі посилаються на те, що Компанія ОллМед Інтернешнл Інк (відповідач 2) в своїх лікарських засобах використовує ту ж саму активну речовину, яка використовується і Ф. Хоффманн-Ля Рош Лтд (позивачем 2) на підставі ліцензії від 8 січня 2001 року та охороняється належним Осі Фармасьютікалз, Інк. (позивачу 1) патентом України № 44254.

Позивачі стверджують, що факт реєстрації на ім'я компанії ОллМед Інтернешнл Інк (відповідач 2) лікарських засобів призведе до вільного ввезення в Україну лікарського засобу «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я», суттєво порушить права та охоронювані законом інтереси позивачів та може призвести до неможливості виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 р. у даній справі заяву позивачів про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державній митній службі України (04119, м. Київ-119, вул. Дегтярівська, 11-г. ЄДРПОУ 00033005) здійснювати митне оформлення лікарських засобів «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» (таблетки, вкриті оболонкою, по 150 мг. іn bulk). В іншій частині клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, Компанія ОллМед Інтернешнл Інк звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що даною ухвалою суд практично заборонив імпорт даного лікарського засобу, що перешкоджає господарській діяльності апелянта. Крім того, апелянт зазначає, що ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову суд першої інстанції фактично вирішив спір по суті.

Також, апелянт посилається на те, що судом порушено вимоги статті 41 ГПК України, відповідно до якої для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Представником позивачів надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 р. - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову у зазначений спосіб, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачі посилаються на те, що лікарський засіб «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» розфасовується з продукції іn bulk виробництва «Натко Фарма Лімітед» (Індія), тобто виробником вкритих оболонкою таблеток по 150 мг, які повинні розфасовуватись в упаковки по 30 шт. - є іноземна особа. Це вказує на те, що готові таблетки лікарського засобу «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» для їх подальшого фасування будуть ввозитись в Україну (імпортуватись) з-за кордону, тобто через митний кордон України, а їх мине оформлення будуть здійснювати митні органи України.

За таких обставин, позивачі вважають, що факт здійснення Міністерством охорони здоров’я України (відповідачем 1) реєстрації на ім'я компанії ОллМед Інтернешнл Інк (відповідача 2) лікарського засобу «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» призведе до можливості ввезення (імпорту) в Україну та продажу в Україні цього лікарського засобу, що унеможливить або, принаймні, дуже утруднить виконання рішення, оскільки неможливо буде зобов'язати компанію ОллМед Інтернешнл Інк (відповідача 2) припинити використання винаходу у спосіб продажу товару, так як цей товар буде вже проданий.

Крім того, позивачі посилаються на те, що виконання рішення суду буде потребувати вчинення дій стосовно невідомого кола третіх осіб (покупців) та буде практично неможливо відстежувати місцезнаходження даного лікарського засобу.

Зазначені вище доводи позивачів, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, а заява про забезпечення позову такою, що задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України суд вправі забезпечити позов також забороною іншим особам вчинять дії, що стосуються предмета спору.

Таким чином, із змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Відповідний висновок міститься в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, в пункті 3 якого зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У вирішені питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступного: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Вибір способу забезпечення позову залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним , а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета позову.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду справи є припинення порушення прав Компанії Осі Фармасьютікалз, Інк. (позивача1), як власника патенту та Компанії Ф.Хофман – Ля Рош Лтд (позивача 2), як ліцензіата на винахід.

В той же час, оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вжито заходів до забезпечення позову шляхом заборони Державній митній службі України здійснювати митне оформлення лікарських засобів «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» (таблетки, вкриті оболонкою, по 150 мг. іn bulk).

Як встановлено судовою колегією, виробником лікарського засобу «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» є іноземна особа, оскільки даний лікарський засіб розфасовується з продукції іn bulk виробництва «Натко Фарма Лімітед» (Індія), про що стверджують і позивачі, тобто, готові таблетки лікарського засобу «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» для їх подальшого фасування будуть ввозитись в Україну (імпортуватись) з-за кордону, що потребує згідно чинного законодавства обов’язкового митного оформлення.

Зважаючи на зазначене вище, забезпечення позову саме шляхом заборони Державній митній службі України здійснювати митне оформлення лікарських засобів «ЕРЛОНАТ-ЗДОРОВ'Я» фактично унеможливить ввезення в Україну зазначеного лікарського засобу компанією ОллМед Інтернешнл Інк (відповідачем 2).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд забезпечив позов таким чином, що фактично вирішив спір по суті, оскільки спосіб забезпечення позову співпадає із задоволенням позовних вимог, хоча справа по суті ще не розглянута та відповідне рішення ще не прийняте.

Крім того, судова колегія зазначає, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами того, що невжиття заходів до забезпечення позову саме в спосіб, що визначений заявниками, утруднить виконання або не виконання рішення господарського суду в даній справі.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що відсутня ймовірність утруднення виконання або фактичного невиконання рішення в разі задоволення позову; заява про забезпечення позову, у зазначений спосіб, не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а отже, задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року у даній справі про забезпечення позову - скасуванню. В задоволенні заяви про забезпечення позову у зазначений заявниками спосіб слід відмовити.

Позивачами не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії AllMed Internationаl Inc (ОллМед Інтернешнл Інк.) на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року задовольнити.

2.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.12.2009 року у справі № 39/341 –

скасувати. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

3.          Матеріали справи №39/341 повернути до Господарського суду м. Києва для

подальшого розгляду.

Головуючий суддя                                                                      

Судді