Постанова № 8851813, 07.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2010                                                                                           № 22/493

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Григоровича О.М.

суддів:           

за участю секретаря судового засідання           

представників сторін:

позивача: Думчев Є.С. (дов. від 01.03.10 № 387),

Сайко Ю.В. (дов. від 01.03.10 № 39),

відповідача: не з’явився, але був присутнім в судовому засіданні 03.03.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2009

у справі № 22/493 ( )

за позовом                               Публічного акціонерного товариства “Банк Національний кредит” в особі філії в м. Бориспіль Київської області

до                                                   Акціонерного страхового товариства

"Вексель"

про                                                   стягнення страхової виплати та штрафних санкцій

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.09 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного страхового товариства “Вексель” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Національний кредит” в особі філії в м. Бориспіль Київської області 6000 грн. страхової виплати за договором СП № 001/03-02/07 від 03.03.2008 р., 648, 73 грн. пені, 216 грн. інфляційних збитків, 107, 29 грн. 3% річних, 217, 80 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав вважати внесення змін до кредитного договору від 16.04.2008 № 55-08 підвищенням ступеню страхового ризику, є незаконним та необґрунтованим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.03.08 р. між Акціонерним страховим товариством "Вексель" та Акціонерним комерційним банком “Банк Національний кредит” в м. Бориспіль Київської області було укладено генеральний договір СП № 001/03-02/07 добровільного страхування кредитних ризиків при кредитуванні фізичних осіб (надалі - Ганеральний договір).

Генеральний договір було укладено на підставі Правил добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту) № 305 від 14.02.2007 року, зареєстрованих в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України за № 1670722 від 23.07.07 р. (надалі – Правила страхування).

Відповідно до п. 1.1. Генерального договору предметом даного договору є страхування ризиків за кредитами (-ом), наданими Страхувальником фізичним особам (-ій особі), надалі – позичальники (-ник), з метою відшкодування заподіяних Страхувальнику збитків, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням позичальниками (-ом) своїх зобов’язань за кредитним договором (-ом).

Згідно з п. 2.1. Генерального договору об’єктом страхування є майнові інтереси Страхувальника, пов’язані з ризиком виникнення збитків, зумовлених непогашенням або погашенням не в повному обсязі будь-яким позичальником заборгованості за кредитними договорами (-ром), внесеними до реєстрів.

З п. 1.1. та п. 2.1. Генерального договору вбачається, що страхувальник страхує ризики за кредитними договорами, внесеними до реєстрів.

16.04.08 між Акціонерним комерційним банком “Банк Національний кредит” в особі філії в м. Бориспіль Київської області (далі - банк) та Руденко Михайлом Володимировичем (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 55-08 (надалі – кредитний договір) та графік погашення платежів, встановлений додатком № 1 до кредитного договору, що є його невід’ємною частиною.

Даний договір значиться в реєстрі кредитних договорів, укладених філією Акціонерного комерційного банку “Банк Національний кредит” в м. Бориспіль за період з 01 квітня 2008 р. по 30 квітня 2008 р.

17.06.08 між Акціонерним комерційним банком “Банк Національний кредит” в особі філії в м. Бориспіль Київської області та Руденко Михайлом Володимировичем було укладено договір про внесення змін № 1 до кредитного договору від 16.04.08 р. № 55-08 (надалі - договір про внесення змін № 1), яким було внесено наступні зміни:

-           додаток № 1 до кредитного договору було викладено в новій редакції, а саме змінився графік погашення кредиту.

-           в п. 2.4 кредитного договору слово “щомісячно” – виключено.

Договір про внесення змін № 1 було підписано в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для Банку та Позичальника.

Після підписання зазначеного вище договору позивач не повідомив про це відповідача, чим порушив п. 7.2. Генерального договору, згідно якого страхувальник зобов’язаний надавати страховику достовірну інформацію, що стосується предмету цього договору, а також інформацію про всі відомі йому обставини, що мають суттєве значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про зміни у страховому ризику, пов’язані з його збільшенням.

З додатку № 1 до кредитного договору та додатку № 1 до договору про внесення змін № 1 вбачається, що абсолютне значення подорожчання кредиту змінилось і становить 1428, 92 грн., а не 881, 19 грн.

Відповідно до п. 6.5. Генерального договору у випадку збільшення розміру кредиту (кредитної лінії) та/або процентів за його користування за кредитним договором, ризик за яким є застрахованим, страхова сума за таким кредитним договором підлягає коригуванню, в зв’язку з чим вносяться зміни до укладеного реєстру в частині даного кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, зміни до укладеного реєстру не вносились.

Листом № 02-22.2/76 позивач повідомив відповідача про те, що станом на 21.04.09 має місце прострочена заборгованість за кредитом в сумі 6000 грн. згідно кредитного договору від 16.04.08 № 55-08, позичальник - Руденко Михайло Володимирович.

21.04.09 р. була подана заява № 1-12/325 про здійснення страхової виплати в зв’язку з тим, що позичальник - Руденко Михайло Володимирович не повернув Страхувальнику суму отриманого кредиту, чим порушив свої зобов’язання за кредитним договором та спричинив настання страхового випадку.

Пунктом 3 Генерального договору передбачено, що страховим випадком є:

-           несплата позичальником кожного чергового платежу за кредитом та/чи процентами при настанні строку платежу, передбаченого графіком відповідно до конкретного кредитного договору;

-           несплата позичальником останнього платежу за кредитом та/чи процентами при настанні строку платежу, передбаченого конкретним кредитним договором.

Стаття 9 Закону України “Про страхування” визначає, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Листом від 13.05.09 № 3725 відповідач повідомив позивача, що не має підстав для виплати Акціонерному комерційному банку “Банк Національний кредит” в особі філії в м. Бориспіль Київської області страхового відшкодування.

Свою відмову відповідач обґрунтовував тим, що позивачем було порушено умови Генерального договору, який був складений на підставі Правил страхування, Закону України “Про страхування” та чинного законодавства.

З Правилами страхування позивач був ознайомлений, що підтверджується

п. 12.5. Генерального договору.

Відповідно до п. 16.4.9 Правил страхування, у разі зміни та/або доповнення умов кредитної угоди (договору), що безпосередньо впливають на суми, строки та порядок її виконання, якщо це передбачено договором страхування, Страхувальник зобов’язаний:

-           надати Страховику в письмовій формі інформацію щодо зміни та/або доповнення до умов кредитної угоди (договору). Страховик зобов’язаний письмово повідомити своє рішення щодо надання страхового захисту чи його припинення протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про умови зміни та/або доповнення до кредитної угоди (договору) від Страхувальника (п. 16.4.9.1 Правил страхування);

-           не вносити зміни та/або доповнення до кредитної угоди (договору) без письмової згоди Страховика. У разі внесення змін та/або доповнення до кредитної угоди (договору) без повідомлення та без письмової згоди Страховика страховий захист щодо кредитної угоди (договору), в яку внесено зміни та/або доповнення, може бути призупинено та може бути підставою для дострокового припинення дії договору страхування, якщо ним це передбачено (п. 10.5.8. Правил страхування), а також може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, якщо внесення змін та/або доповнення до кредитної угоди (договору) відбулося без повідомлення та письмової згоди Страховика (п. 14.1.10. Правил страхування).

Згідно п. 4.1. Генерального договору не підлягають відшкодуванню збитки за кредитними договорами, про укладення яких Страхувальник не повідомив Страховика в порядку і строки, встановлені цим Договором, в зв’язку з чим не було складено реєстру згідно з умовами цього договору.

З викладеного вище вбачається, що позивачем було порушено п. 6.5. Генерального договору, а саме: не повідомлено страховика про укладення договору про внесення змін № 1 до кредитного договору.

Враховуючи істотне порушення позивачем умов Генерального договору, відповідно до п. 1.3. якого ризик страхувальника за конкретним кредитним договором вважається застрахованим на підставі Генерального договору і реєстру укладених кредитних договорів, а кожен складений сторонами реєстр є невід’ємною частиною Генерального договору і оформляється додатком до нього, оцінюючи укладений договір про внесення змін № 1 до кредитного договору, колегія суддів вважає, що ступінь страхового ризику збільшився.

Отже, суд апеляційної інстанції не може погодитись з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову, тому рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.09 у справі № 22/493 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель"

задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.09 у справі

№ 22/493 скасувати.

3. В позові відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк Національний кредит” (04053, м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, код ЄДРПОУ 20057663) в особі філії Публічного акціонерного товариства “Банк Національний кредит” в м. Бориспіль (08300, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Котовського, буд. 5, код ЄДРПОУ 25779289) на користь Акціонерного страхового товариства "Вексель" (03150, місто Київ, вул. Червоноармійська, 57/3, код ЄДРПОУ 20031391) 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита при подачі апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.04.10 (відправлено)