Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.04.2010 № 20/394
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -від позивача: Руденко К.К, - юрист
від відповідача: не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Страхова компанія "АХА Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.01.2010
у справі № 20/394 ( .....)
за позовом ЗАТ "Страхова компанія "АХА Україна"
до Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення суми страхового відшкодування в регресному порядку в розмірі 21715,47 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.01.2010р. у справі № 20/394 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в рішенні, фактичним обставинам справи.
Апелянт вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, що чинним законодавством України не передбачено право регресу за договором обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Позивач звертає увагу суду на те, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗІЛ 133 ТД – (реєстраційний номер АІ 3723 АЕ) застрахована за полісом цивільно-правової відповідальності (№ ВВ/2110827) в АСК «Інго Україна», а отже право регресу на стягнення коштів переходить до ЗАТ «СК «АХА Україна» відповідно до п.38.2.3. ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким передбачено право страховика на звернення з регресним позовом до іншого страховика.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
28.11.2007р. по бул.Верховної Ради о 12%15 год було скоєно ДТП, а саме зіткнення автомобіля марки «Chevrolet Lacetti» 2007р. випуску, реєстр.номер АА 0694 ЕЕ, яким керував Бондар Ю.О. та автомобіля марки «ЗІЛ-133» реєстр. номер АІ 3723 АЕ, яким керував Муленко О.В. та який належить ТОВ «Нова експедиція», що підтверджується довідкою ВДАІ Деснянського району м.Києва від 28.11.2007р. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Chevrolet Lacetti».
З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм автомобіля «ЗІЛ-133» Муленко О.В. п. 2.3.(б) Правил дорожнього руху України.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 25.12.2007р. (суддя Бойко М.Г.) по справі № 3-4170/2007р. Муленка О.В. на підставі матеріалів відділу ДАІ Таращанського району при УДАІ ГУ МВС України в Київській області було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17, 00 грн.
09.10.2007р. між ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс» та Бондар Оленою Олексіївною був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту серії ИБ № 2010380/05 АК.
Страховиком за даним договором є ЗАТ «Страхова компанія «Український страховий альянс», страхувальником є громадянка Бондар О.О.
Відповідно до п. 4.3.4. до додатку № 1 до договору страхування при настання страхового випадку страховик зобов»язаний виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, передбачених договором, протягом трьох робочих днів після складання страхового акту та прийняття рішення про здійснення такої виплати.
Позивачем на підставі наявних у матеріалах справи заяви про виплату страхового відшкодування від 29.11.2007р. наданої Бондар О.О., звіту № 2423А про оцінку вартості відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet Lacetti» 2007р. випуску, реєстр.номер АА 0694 ЕЕ, складеного 04.12.2007р. оцінювачем Мотрич С.Ю., калькуляції ремонту автомобіля, яка складає 18020, 67 грн., було складено страхові акти № 539/05/11 від 05.02.2008р. та № 13649/07/11/02 від 30.09.2008р.
Відповідно до вищезазначених страхових актів позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Chevrolet Lacetti» 2007р. випуску, реєстр. номер АА 0694 ЕЕ Бондар О.О. в розмірі 21715,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8927 від 02.10.2008р. на суму 7230, 55 грн. та № 1295 від 11.02.2008р. на суму 14484, 92 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК УКраїни шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч.1 ст. 1172 ЦК Укпраїни юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов»язків.
Місцевим судом встановлено, що на момент скоєння ДТП водій Муленко О.В. знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Нова Експедиція», яке є власником автомобіля «ЗІЛ-133», реєстраційний номер АІ 3723 АЕ, який згідно полісу № ВВ/2110827 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застрахований у Акціонерній страховій компанії «ІНГО Україна». Ліміт відповідальності за полісом становить 25 500грн., франшиза – 255, 00 грн.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані збитки є Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» в межах, передбачених полісом № ВВ/2110827.
Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток в межах фактичних витрат в сумі 21715,47 грн.
18.03.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію про повернення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування 21715, 47 грн. та вартості проведення експертизи в розмірі 450, 00 грн. та 83, 00грн. за послуги ДАІ.
27.05.2009р. відповідач надіслав на адресу позивача лист, яким гарантував повернення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в строки, передбачені Законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач у добровільному порядку не виконав свої зобов»язання, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 21715,47 грн. суми боргу в порядку регресу є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню, у зв’язку з чим на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме відшкодувати за рахунок відповідача витрати позивача по сплаті державного мита за подання позову.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Страхова компанія «АХА Україна» задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2010 у справі № 20/394 скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» (фактична адреса: 04070, м.Київ, вул.Братська, 14,під»їзд 3, пов. 6, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, п/р 26500218673800, Банк АКІБ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31235110) суму боргу в порядку регрессу у розмірі 21715, 47 грн.
Видати наказ.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства Акціонерної страхової компанії «ІНГО Україна» (01054, м.Київ, вул.Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна» (фактична адреса: 04070, м.Київ, вул.Братська, 14,під»їзд 3, пов. 6, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Андріївська, 2/12, п/р 26500218673800, Банк АКІБ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31235110) 217,15 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 109,80 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 20/394 повернути до Господарського суду міста Києва
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 8851714, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 01.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/394. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: