Рішення № 88516414, 26.03.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/129/2020 Справа № 490/7617/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

___________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Гуденко О.А., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївські області, третя особа – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з адміністративним позовом до поліцейського Данильченка В.В., третя особа – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 305908 від 26.08.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у зазначеній справі. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його було зупинено безпідставно, а складена постанова не відповідає вимогам законодавства України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2019 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 02.09.2019 року вищезазначений адміністративний позов залишено без руху.

17.09.2019 року до канцелярії суду надійшла заява позивача на виконання вимог ухвали судді від 02.09.2019 року.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А. від 20.09.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу.

29.10.2019 року до канцелярії суду надійшла заява від представника третьої особи про заміну неналежної третьої особи на належну – ГУ НП в Миколаївській області, в зв`язку з тим, що поліцейський, який склав спірну постанову перебуває у трудових відносинах з УПП в Миколаївській області згідно штатного розпису, а несе службу в ГРПП Вітовського відділення поліції Корабельного ГУНП в Миколаївській області та підпорядковується ГУНП в Миколаївській області.

10.01.2020 року до канцелярії суду надійшли пояснення відповідача, де він зазначає, що при здійсненні обгону він не порушив ПДР України, про що він написав на окремому додатку до спірної постанови.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.01.2020 року замінено неналежного відповідача - поліцейського Данильченка В.В., на належного – ГУ НП в Миколаївській області.

17.02.2020 року до канцелярії суду надійшло клопотання від представника ГУ НП в Миколаївській області про заміну відповідача на належного – поліцейського ГРПП Вітовського ВП, Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області сержанта поліції Данильченка В.В., якому відповідно до посадових інструкцій надано повноваження розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення.

Разом з клопотанням представник відповідача надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в зв`язку з тим, що ГУ НП в Миколаївській області є неналежним відповідачем.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до постанови ДП18 № 305908 від 26.08.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 26.08.2019 року о 14 год. 25 хв. на автомобільній трасі, яка знаходиться в Вітовському районі Миколаївської області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи обгін попутного автотранспорту, пересік дорожню розділювальну смугу (розмітку), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статі 122 КУпАП передбачено, що Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини, принцип презумпції невинуватості поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France). Втім, для того, щоб розуміти, що презумпція невинуватості має бути у цьому випадку застосована, ґрунтовних знань чинного законодавства не потрібно – достатньо володіти необхідним почуттям справедливості, яке, поза сумнівом, повинне бути властиве професійному судді.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, факт порушення Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду доводить патрульна поліція.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За такого, оскільки відповідачем не надано суду беззаперечних доказів скоєного правопорушення - ані відеозапису, де зафіксовано факт правопорушення, ані фотофіксації, ані навіть не відібрано покази свідків, то суд не може вважати факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, інкримінованого йому поліцейським - доведеним належними та достеменними доказами.

Відповідно до ст.286 КАС України до повноважень суду при вирішенні справи належить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; змінити захід стягнення.

Керуючись ст.ст. 134,139 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївські області, третя особа – Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серії ДП18 № 305908 від 26.08.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 рн. 00 коп. - скасувати.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП - закрити.

Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня складання повного тексту сторонами у разі, якщо воно не буде оскаржена. Якщо рішення буде оскаржено, то воно набирає законної сили після перегляду справи судом апеляційної інстанції якщо його не буде скасовано.

Апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.