Рішення № 8850245, 18.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.10                                                                                           Справа№ 2/30

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Огійченка С.О., представника відповідача Тихомирова Д.Е., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Доната”, м. Львів про стягнення 401768 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Доната”, м. Львів про стягнення 401768 грн. 14 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 23.02.2010р. призначив розгляд справи на 11.03.2010р. В судовому засіданні 11.03.2010р. оголошувалась перерва до 18.03.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 301749 грн. 37 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати вартості товару, відповідачу нараховано штраф в сумі 90524 грн. 82 коп., пеню в сумі 6517 грн. 79 коп., 10% річних в сумі 2976 грн. 16 коп. Представником заявлено також клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та розрахунковий рахунок відповідача.

В судових засіданнях представник відповідача позов визнав, пояснив, що заборгованість за поставлений відповідачем товар частково оплачена, на дату судового засідання основний борг становить 266818 грн. 12 коп. У зв’язку із складним фінансовим становищем, подав клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

2 січня 2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №Л-177.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався поставити та передати у власність покупця (відповідача) лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту (товар), а покупець зобов’язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач за період з 05.01.2009р. по 12.11.2009р. поставив відповідачу по видаткових накладних (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 2425886 грн. 63 коп.

Пунктом 6.1. договору поставки №Л-177 від 02.01.2009р. передбачено, що покупець (відповідач) зобов’язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в накладній на передачу товару.

Видатковими накладними, згідно яких позивач передав відповідачу товар, встановлено відтермінування оплати на 14 днів.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 301749 грн. 37 коп.

В судовому засіданні представники сторін повідомили, що частина боргу в сумі 34931 грн. 25 коп. відповідачем оплачена, на підтвердження чого подали акт звірки розрахунків за період з 01.02.2010р. до 28.02.2010р. та копії платіжних доручень. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 34931 грн. 25 коп. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.2. договору поставки №Л-177 від 02.01.2009р., у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, при простроченні оплати поставленного товару на двадцять календарних днів покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 7.3. договору поставки №Л-177 від 02.01.2009р., покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десять процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано штраф в розмірі 90524 грн. 82 коп., пеню в розмірі 6517 грн. 79 коп., 10% річних в сумі 2976 грн. 16 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Беручи до уваги ступінь виконання зобов’язання (поставка товару здійснена на загальну суму 2425886 грн. 63 коп., розмір заборгованості на дату розгляду справи становить 266818 грн. 12 коп.), важкий фінансовий стан відповідача, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, зокрема штрафу до 4000 грн. 00 коп., пені до 1000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 266818 грн. 12 коп. основного боргу, 4000 грн. 00 коп. штрафу, 1000 грн. 00 коп. пені, 2976 грн. 16 коп. 10% річних. В частині стягнення 34931 грн. 25 коп. основного боргу провадження припинити. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У зв’язку з тим, що на момент подання позивачем позову відповідач частково оплатив борг, суд покладає судові витрати на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, пропорційно від суми боргу, яка існувала на момент подання позову.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Доната”, м. Львів, вул. Пасічна, 43 (ідентифікаційний код 22402555) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БаДМ”, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2 (ідентифікаційний код 31816235) 266818 грн. 12 коп. основного боргу, 4000 грн. 00 коп. штрафу, 1000 грн. 00 коп. пені, 2976 грн. 16 коп. 10% річних, 3668 грн. 15 коп. державного мита, 215 грн. 46 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 34931 грн. 25 коп. основного боргу провадження припинити.

4.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя