Рішення № 8850234, 08.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.10 Справа№ 9/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад», м. Львів,

До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів,

Про стягнення заборгованості в сумі 12608,48 грн., в т.ч.: заборгованість за переданий товар згідно Договору № БК-2009/04/01 від 09.04.2009 року в сумі 7382,58 грн., штраф в сумі 4829,56 грн., три відсотки річних в сумі 141,02 грн., збитки від інфляції в сумі 255,32 грн. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Цяцяк А.Р., довіреність у справі,

Від відповідача: не прибув,

Представнику роз»яснено права і обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник заявив клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад», м. Львів, до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 12608,48 грн., в т.ч.: заборгованість за переданий товар згідно Договору № БК-2009/04/01 від 09.04.2009 року в сумі 7382,58 грн., штраф в сумі 4829,56 грн., 3% річних в сумі 141,02 грн., збитки від інфляції в сумі 255,32 грн. та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 11.02.2010року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11.03.2010 року, про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, Позивач 17.02.10р. рекомендованою поштою № 5161411, Відповідач 16.02.10р. рекомендованою поштою № 5161420 ( докази в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 11.03.2010р. розгляд справи відкладено на 30.03.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

30.03.2010р. в зв»язку із неприбуттям відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 08.04.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Представник позивача, надав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (копії у справі), подав банківську виписку від 25.02.2010р. про оплату відповідачем за Дизпаливо зг. Договору від ОСОБА_1 3000,00 грн., просить позов в частині стягнення основного боргу в сумі 3000,00 грн. припинити за відсутністю предмета спору, стягнути з Відповідача на користь Позивача, основний борг в сумі - 4382,58 грн.; штраф - 4829,56 грн.; 3% річних - 141,02 грн., інфляційні втрати - 255,32 грн. та покласти на відповідача судові витрати повністю.

Відповідач, втретє, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином 16.02.2010р. повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи, рекомендованою поштою № 5161420 (оригінал поштівки в матеріалах справи), повторно та втретє, в порядку п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затверджено наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 рекомендованою поштою.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

В ході судового розгляду встановлено:

09 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад»(Позивачем у справі) та Суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Відповідачем у справі) був укладений Договір № БК-2009/04/01 (надалі Договір).

Зазначений договір купівлі-продажу укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статей 207, 208 ЦК України і є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором купівлі продажу, відповідно до вимог статті 655 ЦК України.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов»язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов»язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1. договору № БК-2009/04/01 від 09.04.2009р. позивач (Продавець) зобов»язується передати у власність відповідачу (Покупця) нафтопродукти, а саме: дизпаливо, бензин А-76, А-95, А-98, мастильні матеріали, в подальшому Товар, надавати послуги по доставці, зберіганню та видачі товару, що належить покупцю, на мережі АЗС (перелік АЗС додаток № 1 до Договору) (п. 1.2.) та документальних довідок, пов»язаних з використанням смарт-карти (рух коштів та товару) (п. 1.3. договору), відпуск товару визначено у п. 1.4. договору.

Основною і визначальною ознакою договору купівлі-продажу є перехід майна у власність покупцеві.

Як вбачається із п. 1.5. договору, право власності на товар переходить до Покупця після поступлення на розрахунковий рахунок Продавця грошей в рахунок оплати Товару або отримання Покупцем товарної накладної та смарт - карти.

Відповідно до п. 1.6 договору, вартість послуги продавця по сервісному обслуговуванню покупця розраховується, як 2,0 % від загальної суми грошей, фактично перерахованої Покупцем Продавцю за товар згідно договору.

Сторони передбачили у розділі 2 договору - ціну товару.

У п. 3.1. договору зазначено, що Покупець оплачує Товар на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно умов цього договору, Продавець може Покупцю товар на умовах товарного кредиту з наступною після оплатою. Об»єм товарного кредиту 5000,00 грн. Наступний товарний кредит видається в об»ємі оплаченої суми за попередній кредит. Термін оплати товарного кредиту не пізніше 10-ти банківських днів (п.3.2 договору).

Кількість, якість та асортимент товару визначено у розділі 4 договору, порядок відпуску товару у розділі 5 договору, зокрема, п. 5.2., що закладна вартість однієї смат-карти CARD CLUB становить 30,00 грн.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у випадку виникнення у Покупця заборгованості перед Продавцем за отриманий товар по закінчення поточного місяця взаєморозрахунків Продавець має право виставити покупцю штраф у розмірі до 10% від суми заборгованості за отриманий але не оплачений товар.

Сума штрафу відображається у товарній накладній у вигляді збільшення % сервісного обслуговування.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, за період з 09.04.2009р. по 07 грудня 2009 року передав, а Відповідач отримав товар: нафтопродукти, згідно наступних товарних накладних: № БК-04/01 від 09.04.2009р. - на суму 60,00 грн., № БК-04/02 від 30.04.2009р. - на суму 10299,41 грн., № БК 05/19 від 31.05.2009р. - на суму 8233,17 грн., на загальну суму 18 592 грн. 58 коп. (60,00 грн. + 10299,41 грн. + 8233,17 грн. = 18 592,58 грн.).

Відповідач за куплений у позивача товар розрахувався частково, в сумі 11 210 грн. 10 коп., а саме: 19.05.2009р. сплатив 5060,00 грн., 20.05.2009р. сплатив 2900,00 грн., 22.05.2009р. сплатив 1250,00 грн., 26.06.2009р. сплатив 1000,00 грн., 20.08.2009р. - 1000,00 грн., що складає 11 210,00 грн. (5060,00 грн. + 2900,00 грн. + 1250,00 грн. + 1000,00 грн. + 1000,00 грн. = 11 210,00 грн.).

Залишився неоплаченим товар на суму 7 382 грн. 58 коп. (18 592,58 грн. 11 210,00 грн.).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, 14.07.09р. Відповідач одержав від Позивача претензію № 2009/07-02 від 01.07.2009р. з вимогою сплатити до 15.07.2009р. борг та штрафні санкції в сумі 11195 грн. 02 коп. (про що свідчить відмітка на зворотній стороні цієї претензії із підписом та печаткою Відповідача), 16.09.2009р. на адресу Відповідача надіслано, повторну, претензію за вих. № 2009/09-04 від 01.09.2009р., з вимогою оплатити до 29.09.09р. борг та штрафні санкції у розмірі 11771,52 коп., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення № 2996049 (докази у справі).

Претензії Позивача залишені Відповідачем без реагування.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем, на день подання позову до суду (09.02.2010р. вх. № 736) складала 7382 грн. 58 коп.

Відповідач, в процесі розгляду справи, 25.02.2010р. частково в сумі 3000,00 грн. основний борг погасив (докази в матеріалах справи).

Станом на 08.04.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 4382 грн. 58 коп.

Згідно ст. 207 ЦК України, такі договори купівлі-продажу вважаються укладеним в письмовій формі, оскільки є письмові документи з фіксацією істотних умов договору - предмету договору, ціни та асортименту товару, сторін договору.

Крім того, згідно ст. 334 ЦК України, такий момент передачі товару є моментом набуття відповідачем права власності на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідачем до нього переходять всі права щодо придбаного товару та обов'язки щодо сплати його ціни.

Стаття 692 ЦК України передбачає сплату ціни товару після його прийняття в повному обсязі.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що зобов»язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (в нашому випадку - передачі товару).

Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

В нашому випадку господарське зобов”язання виникло з господарського договору на продаж нафтопродуктів № БК-2009/04/01 від 09.04.2009р.

Стаття 175 ГК України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.

Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.

Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь неустойку у формі штрафу в сумі 4829,56 грн., який нараховано відповідно до п.п. 6.5., 6.6. Договору № БК-09/04/01 від 09.04.2009р., в розмірі 10% від сум заборгованостей за отриманий, але не оплачений товар по закінченні кожного поточного місяця, виходячи з розрахунку: борг по закінченні поточного травня місяця 2009р. складав 9382.58 грн., штраф 10% = 938,26 грн.; борг по закінченню поточного червня місяця 2009р. складав 8382,58 грн., штраф 10% = 838,26 грн.; борг по закінченню поточного липня місяця 2009р. складав 8382,58 грн., штраф 10% = 838,264 грн.; борг по закінченню поточного серпня місяця 2009р. складав 7382,58 грн., штраф 10% = 738,26 грн.; борг по закінченню поточного вересня місяця 2009р. складав 7382,58 грн., штраф 10% = 738,26 грн.; борг по закінченню поточного жовтня місяця 2009р. складав 7382,58 грн., штраф 10% = 738,26 грн. Загальний розмір штрафу складає 4829,56 грн. (938,26 грн. + 838,26 грн. + 838,26 грн. + 738,26 грн. + 738,26 грн. + 738,26 грн. ).

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється в письмовій формі (частина 1 статті 547 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Штраф є різновидом неустойки та може по суті встановлюватися за будь-яке порушення зобов»язання та як різновид неустойки, є відмінним від пені, оскільки пеня є тривалою неустойкою, стягується за кожен день прострочення невиконаного в строк (певний термін) зобов»язання з урахуванням облікової ставки НБУ, яка діяла на час нарахування пені.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь інфляційні втрати у розмірі 255,32 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 141 грн. 02 коп., які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені ст. 625 ЦК України три відсотки річних не є неустойкою (штрафом, пенею), а належать до інших засобів захисту цивільних прав, визначених статтею 16 ЦУ України.

Для розрахунку інфляційних втрат величина індексу інфляції застосована, виходячи з даних Державного комітету статистики України за період з травня по жовтень 2009р. включно (знаходиться в матеріалах справи): за травень 2009р. індекс інфляції складав 100,5%, за червень 09р. 101,1%, за липень 09р. 99,9%, за серпень 09р. 99,8%, за вересень 09р. 100,8%, за жовтень 09р. 100,9%.

Розрахунок інфляційних втрат проведено за весь час прострочення: за травень 2009р.: (1,005 х 10359,41 грн.) 10359,41грн. = 51,80 грн.; за червень 2009р: (1,011 х 9328,58 грн.) - 9328,58 грн. = 102,61 грн.; за період липень-серпень 2009р.: (0,999 х 0,998 х 8382,58 грн.) - 8382,58 грн. = - 25,13 грн., за період вересень-жовтень 2009р.: (1,008 х 1,009 х 7382,58 грн.) - 7382,58 грн. = 126,04 грн. Загальний розмір інфляційних втрат складає 255,32 грн. (51,80 + 102,61 + -25,13 + 126,04).

Розрахунок 3% річних проведений Позивачем за весь період прострочення, з 01 травня 2009 року по 07 грудня 2009 року, від сум основного боргу, який мав місце у вказані періоди 2009р., загальний (сумарний) розмір 3% річних складає 141,02 грн. (Розрахунок 3% річних за весь період прострочення платежу додано до позову знаходиться в матеріалах справи).

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши подані документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, позовні вимоги задовільнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 4382 грн. 58 коп. основного боргу, в частині сплаченого відповідачем 25.02.2010р. боргу в сумі 3000,00 грн., провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору, стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 4829,56 грн.; інфляційні втрати - 255,32 грн.; 3% річних - 141,02 грн.

Судові витрати: сплачене позивачем державне мито в сумі 126,08 грн. та 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно із ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, п. 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, статей 82 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (п.і. 79038, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Західний Каскад»(юридична адреса: п. і. 79035, м. Львів, вул. Зелена, 109, адреса для листування: п. і. 79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18, код ЄДРПОУ 20844326) 4382 грн. 58 коп. - основного боргу, 4829 грн. 56 коп. - штрафу, 141 грн. 02 коп. - 3% річних, 255 грн.32 коп. - інфляційних втрат, 126 грн. 08 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення з відповідача на користь позивача основного 3000,00 грн. боргу, який 25.02.2010р. був оплачений відповідачем, провадження у справі припинити, за відсутністю предмета спору в цій частині, відповідно до п. 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.С.Данко

За згодою представника, 08.04.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 ГПК України та підписана 12.04.2010р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 ГПК України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя