Рішення № 8850180, 01.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.10                                                                                           Справа№ 9/29

Господарський суд Львівської області в складі судді Данко Л.С.,

При секретарі Козак І.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Порзивача: Відкритого акціонерного товариства «Спецавтоматика», м. Одеса,

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів,

Про стягнення 17100 грн. боргу та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Білоусов Г.Т., довіреність № 15/65 від 18.02.2010р.

Від відповідача: не прибув.

Представнику роз»яснено права та обов»язки передбачені ст. 22 ГПК України, право відводу судді (ст. 20 ГПК України). Заяв та клопотань про відвід судді –не заявлено.

Сторона подала клопотання про відмову від технічної фіксації судового засідання технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Спецавтоматика», м. Одеса, до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, про стягнення 17100 грн. 00 коп. боргу та стягнення судових витрат: 171, 00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.03.2010р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 25.03.2010р., про що сторони були належним чином повідомлені, під розписку, рекомендованою поштою: Позивач –11.03.2010р. за № 5120839, Відповідач - 06.03.2010р. за № 5120820 (оригінали повідомлень про вручення –в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалі суду від 25.03.2010р. розгляд справи відкладено на 01.04.2010р., про що сторони були повідомлені в порядку визначеному п. 3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 –рекомендованою поштою.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовільнити з підстав зазначених у позовній заяві, подав для огляду оригінали документів, які вимагалися судом (їх копії –у справі), просить стягнути з відповідача на свою користь 17 100 грн. заборгованості та судові витрати.

Відповідач, повторно, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неприбуття в судове засідання, суд належним чином не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про день, час, місце розгляду справи - рекомендованою поштою, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позов не подав (не надіслав).

Суд, оглянув докази подані сторонами, прийшов до висновку, розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

В ході розгляду справи ВСТАНОВЛЕНО:

Між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 2021 від 03.01.2008 року на технічне обслуговування установок пожежогасіння, пожежної, охоронної та охоронно-пожежної сигналізації на об»єктах Відповідача (Замовника) (далі за текстом –Договір).

Зазначений договір складено у письмовій формі, підписано уповноваженими особами сторін за договором, їх підписи засвідчені печатками двох сторін договору, в силу ст. 207, п. 1 ч. 1 ст. 208, та ст. 204 ЦК України, є правомірним правочином.

На підставі умов визначених сторонами у цьому договорі (п. 1.1.), замовник (відповідач у справі –ВАТ «Львівгаз») доручає, а Позивач (ВАТ «Спецавтоматика» –виконавець за договором) приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування справних та працездатних установок: охоронно-пожежної сигналізації: адмінбудинки № 1, 2, 3, 4, склади, магазин, котельня, цех газових колонок змонтованих на об»єкті «Замовника».

Розділом 2 договору сторони передбачили - Порядок виконання робіт.

Пунктом 2.2. визначено, що після завершення робіт з технічного обслуговування «Виконавцем», «Замовником»підтверджує їх виконання та приймає установки для подальшої експлуатації, про що робить запис в «Журналі реєстрації робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту»і складається «Акт-довідка»на виконані роботи.

В п. 3.1. договору вказано, що вартість технічного обслуговування визначається за прейскурантом № 2661001-91 «Оптові ціни та ТО і ремонт»від 10.06.1992р., затвердженим Міністерством машинобудівництва, ВПК та конверсії України і складає згідно розрахунку та договірної ціни на рік - 22 800,00 грн., у т. ч. ПДВ 20% 3800 грн. 00 коп. на місяць, 1900,00 грн., у т. ч. ПДВ 20% 316,66 грн.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що оплата за виконані «Виконавцем»роботи з технічного обслуговування установок виконується «Замовником»не пізніше закінчення чотирнадцятиденного терміну з моменту складання двохстороннього «Акта-довідки»відповідно до п. 2.2 цього Договору і «розрахунку вартості робіт».

У Розділі 4 договору сторони передбачили - Гарантії та санкції, у Розділі 5 –особливі умови до Договору з технічного обслуговування установок пожежогасіння, пожежної, охоронної та охоронно-пожежної сигналізації.

Позивач свої зобов”язання за даним договором виконав, у 2009р. на загальну суму 15200,00 грн. та у 2010р. на суму 1900,00 грн., що підтверджується актами-довідками про виконані роботи з технічного обслуговування установок пожежегасіння, пожежної, охоронної та охоронно-пожежної сигналізації: в травні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у червні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у липні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у серпні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у вересні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у жовтні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у листопаді 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у грудні 2009р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), у січні 2010р. на суму 1900,00 грн. (в т.ч. за видами установок), які підписані уповноваженими особами та завірені печатками (знаходяться в матеріалах справи).

З метою врегулювання спору у досудовому порядку, Позивачем було надіслано Відповідачеві претензію за вих. № 15/35 від 28.01.2010р. на суму 19000,00 грн. (докази у справі).

Відповідач за виконані позивачем роботи за виконані роботи з технічного обслуговування справних та працездатних установок, зазначених у п. 1.1. договору, розрахувався частково, а саме в сумі 1900, 00 грн., яку було перераховано на рахунок Позивача.

Станом на 16.02.2010року заборгованість Відповідача перед Позивачем за виконані роботи з технічного обслуговування справних та працездатних установок становить 17100,00 грн. (1900,00 грн. –1900,00 грн.), що підтверджуються актами-довідками виконаних робіт, які підписані представниками сторін та засвідчені печатками (копії знаходяться в матеріалах справи).

Невиконанням Відповідачем зобов'язання за вказаним вище договором з оплати за виконані роботи, допущено порушення як умов самого договору, укладеного позивачем та відповідачем, так і вимог ст. 526 ЦК України, частини 1 статті 530 ЦК України, які встановлюють, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 ст. 174 ГК України.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти —юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми —юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Згідно вимог ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1 цієї статті).

Частиною 2 статті 193 передбачено, що кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов”язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов”язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд заслухав пояснення представника, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані документи, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-3 –4-7, 12, 15, 18, 21, 22, 32 - 34, 36, 43, 44-49, 75, 82 –85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовільнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»( п. і. 79039, вул. Золота, 42, Львівська область, м. Львів, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Відкритого акціонерного товариства «Спецавтоматика»(п. і. 65033, вул. Гастелло, 52, Одеська область, м. Одеса, код ЄДРПОУ 00226885 ) 17 100 грн. 00 коп. - основного боргу, 171 грн. 00 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку статті 116, 117 ГПК України.

Суддя