Рішення № 8850102, 02.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.10                                                                                           Справа № 2/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Стефаківського В.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ до Дочірнього підприємства “Константа Захід”, м. Львів про стягнення 9145 грн. 08 коп.

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Дочірнього підприємства “Константа Захід”, м. Львів про стягнення 9145 грн. 08 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 25.01.2010р. призначив розгляд справи на 11.02.2010р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспорного засобу, який належить Мігею С.О. та транспортного засобу, яким керував працівник відповідача Журавель С.Г., транспортному засобу Мігея С.О. було спричинено механічні пошкодження. Винну у вказаному ДТП особу, яка була працівником відповідача, було притягнуто до адміністративної відповідальності. Розмір заподіяної шкоди внаслідок вказаного ДТП склав 10974 грн. 00 коп. На дату вчинення ДТП у водія Журавля С.Г. не було чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв’язку з тим, що шкода, завдана ДТП транспортному засобу Мігея С.О. не була відшкодована, останній звернувся до позивача про виплату страхового відшкодування. Позивач 06.02.2007р. здійснив виплату Мігею С.О. виплату страхового відшкодування в розмірі 9145 грн. 08 коп. В подальшому позивач звернувся з регресною вимогою до відповідача про відшкодування виплаченої суми, однак відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення. У зв’язку з цим, відповідно до ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, просив стягнути з відповідача в порядку регресу 9145 грн. 08 коп. Просив також стягнути з відповідача витрати на юридичну допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, станом на дату та час судового розгляду письмових заперечень проти позову не подав, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 25.01.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому, у відповідності до ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз’яснено його права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

18 жовтня 2005р. між Мігеєм Сергієм Олександровичем та ЗАТ “Українська іноваційна страхова компанія “Інвестсервіс” було укладено поліс №ВА/3704146 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За цим полісом застраховано транспортний засіб DAF 95-380, державний номер ВС 3605 АН.

Поліс діє з 00 год. 19 жовтня 2005р. по 18 жовтня 2006р. включно.

22 грудня 2005р. Журавель С.Г., керуючи автомобілем “КАМАЗ”, держаний номерний знак ВС 0061 АЕ по вул. Левандівська, 3 в м. Львові, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки (сніг, ожеледиця), не зміг постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, внаслідок чого здійснив наїзд на автомобіль “DAF”, держаний номерний знак ВС 3605 АН, що призвело до механічного пошкодження передньої частини транспортного засобу Мігея С.О.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.01.2006р. встановлено, що Журавель С.Г. є працівником відповідача. Даною постановою Журавля С.Г. визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

22 грудня 2005р. Мігей С.О. звернувся до суб’єкта оціночної діяльності Байденова О.М. із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження транспортного засобу DAF 95-380. На вирішення дослідження було поставлено питання про визначення вартості матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля DAF 95-380, державний номер ВС 3605 АН.

22 грудня 2005р. за участю представників відповідача проведено огляд транспортного засобу.

30 жовтня 2006р. суб’єктом оціночної діяльності Байденовим О.М. складено висновок спеціаліста №121/10 експертного автотоварознавчого дослідження по заяві Мігей С.О, в якому зазначено, що вартість матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля DAF 95-380, державний номер ВС 3605 АН на момент огляду становить 10974 грн. 00 коп.

У зв’язку з тим, що Мігею С.О. не було відшкодовано вартість завданої шкоди, Мігей С.О. 15.12.2006р. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 10974 грн. 00 коп.

6 лютого 2007р. позивач згідно наказу №77 виплатив Мігею С.О. страхове відшкодування у розмірі 9145 грн. 08 коп., що підтверджується платіжним дорученням №84 від 06.02.2007р.

24.02.2010р позивач надіслав відповідачу регресну вимогу про відшкодування шкоди в розмірі в розмірі 9145 грн. 08 коп., яка залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач станом на дату судового розгляду шкоду в розмірі в розмірі 9145 грн. 08 коп. позивачу не відшкодував.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Одним з основних завдань Моторного (транспортного) страхового бюро України є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (п. 39.2.1. вказаного закону).

Відповідно до п.п. “а” п. 41.1. ст. 41 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно п.п. 38.2.1. Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Станом на дату та час судового розгляду стороною у справі заяв про застосування позовної давності не подавалося.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп., то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки, відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат можна віднести витрати на юридичну допомогу, надану лише адвокатом. Позивачем не подано письмових доказів, що правова допомога надавалася особою, яка має статус адвоката.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 267, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 38, 39, 41 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Константа-Захід”, м. Львів, вул. Левандівська, 3 (ідентифікаційний код 32712109) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ, Русанівський бульвар, 8 (ідентифікаційний код 21647131) 9145 грн. 08 коп. шкоди, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя