Рішення № 8850097, 04.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.10                                                                                           Справа № 2/25

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Луцика В.В., представника відповідача Чікеля А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів до Державного підприємства “Новояворівське державне підприємство “Екотрансенерго”, с. Новий Яр про стягнення 302149 грн. 67 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства “Новояворівське державне підприємство “Екотрансенерго”, с. Новий Яр про стягнення 302149 грн. 67 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 11.02.2010р. призначив розгляд справи на 04.03.2010р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання електроенергії, на виконання умов якого відповідачу було реалізовано електроенергію. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково, на дату подання позову до суду заборгованість за спожиту електроенергію становила 280827 грн. 37 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати спожитої електроенергії відповідачу нараховано пеню сумі 13120 грн. 11 коп., втрати від інфляції в сумі 6023 грн. 75 коп. та 3% річних в сумі 2178 грн. 44 коп.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав, підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 280827 грн. 37 коп. Зазначив, що ДП “НДП “Екотрансенерго” засноване на державній формі власності та фінансується з державного бюджету України. У зв’язку з недофінансуванням у 2009р., відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі та не в змозі своєчасно виконати свої зобов’язання перед позивачем. Враховуючи наведені обставини, просив суд зменшити розмір неустойки та відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

26 січня 2006р. між позивачем та Яворівським ДГХП “Сірка” було укладено договір про постачання електричної енергії №90210 та додатки до нього.

Згідно наказу Міністерства промислової політики України №230 від 27.06.2006р. Яворівське ДГХП “Сірка” було реорганізоване, правонаступником його прав та обов’язків відповідно до розподільчого балансу стало ДП “НДП “Екотрансенерго”.

22 листопада 2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого з 01.11.2006р. всі права та обов’язки по договору про постачання електричної енергії №90210 від 26.01.2006р. переходять від Яворівського ДГХП “Сірка” до ДП “НДП “Екотрансенерго”

За договором про постачання електричної енергії №90210 від 26.01.2006р. постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач протягом травня-грудня 2009р. продав відповідачу електроенергію на загальну суму 589182 грн. 80 коп., що підтверджується рахунками, актами про показники приладів обліку та використання електроенергії.

Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків, який є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії №90210 від 26.01.2006р., розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Порядку розрахунків, розрахунковим періодом вважається період з 01 числа попереднього місяця до 30 (31) числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

П. 4 Порядку розрахунків передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно абз. 2 п. 6 Порядку розрахунків, тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриману електроенергію виконав частково (оплатив 308355 грн. 43 коп.), на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 280827 грн. 37 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2.1. договору про постачання електричної енергії №90210 від 26.01.2006р., за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач (відповідач) сплачує постачальнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 13120 грн. 11 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 6023 грн. 75 коп. та 3% річних в розмірі 2178 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, суд може зменшити розмір штрафних санкцій за наявності істотних обставин. Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру нарахованої неустойки (пені) у зв’язку з складним фінансовим становищем. Розглянувши дане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність задоволення такого клопотання та зменшення розміру нарахованої пені на 50%.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 280827 грн. 37 коп. боргу за електроенергію, 6560 грн. 05 коп. пені, 6023 грн. 75 коп. втрат від інфляції та 2178 грн. 44 коп. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стосовно заявленого клопотання про розстрочення виконання рішення, то враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про доцільність розстрочення виконання судового рішення рівними частинами на шість місяців.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Новояворівське державне підприємство “Екотрансенерго”, с. Новий Яр, Яворівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 34509969) на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів вул. Козельницька, 3 (ідентифікаційний код 00131587) 280827 грн. 37 коп. боргу за електроенергію, 6560 грн. 05 коп. пені, 6023 грн. 75 коп. втрат від інфляції, 2178 грн. 44 коп. 3% річних, 3021 грн. 50 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відстроченням виконання рішення суду на шість місяців.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя