Рішення № 8850017, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 23/9

За позовом Горлівського прокурору з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах Донецької області, м. Горлівка, Донецька область в інтересах держави в особі Державного Департаменту України з питань виконання покарань, м. Київ в особі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Донецьк в особі Підприємства Микитинської виправної колонії (№ 87) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Горлівка, Донецька область

до Приватного підприємства "Донпромрезерв", м. Луганськ

про стягнення 16810 грн. 13 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Секретар судового засідання Гаврілова І.В.

в присутності представників сторін:

від заявника –Колесніченко В.І., старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах, посвідчення № 806;

від позивача –Підприємства Микитинської виправної колонії (№ 87) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області –Василенко А.В., довіреність б/н від 21.02.2010;

від відповідача –представник не прибув.

Суть спору: Горлівський прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного підприємства "Донпромрезерв" про стягнення з останнього 5800 грн. 00 коп. основного боргу, 10894 грн. 13 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 116 грн. 00 коп. 3% річних.

Позивачем прокурор зазначив Державний департамент України з питань виконання покарань.

Також в позовній заяві без зазначення статусу прокурором вказані Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області та підприємство Микитинської виправної колонії № 87.

На неодноразові вимоги суду вказати статус колонії із зазначенням установ заявник не відреагував. Прокурором, який приймав участь у розгляді справи, в судовому засіданні 06.04.2010р. уточнено, що позивачем є підприємство колонії, а інші установи зазначені як органи, уповноважені здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Таким чином позов розглядається виходячи з того, що позивачем у справі є підприємство Микитинської виправної колонії № 87.

          Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

29.05.2009р. між підприємством Микитинської виправної колонії № 87 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області та Приватним підприємством "Донпромрезерв" було укладено договір поставки товару № 37, відповідно до умов якого підприємство Микитинської виправної колонії № 87 зобов'язалося поставити лом чорного металу, а Приватне підприємство "Донпромрезерв" прийняти та оплатити згідно умов договору.

02.06.2009р. було відпущено металобрухт від списаного обладнання у кількості 6,8 т. на суму 6800 грн. 00 коп. (згідно акту прийому-передачі № 1 від 02.06.2009р.).

04.06.2009р. було відпущено металобрухт від списаного обладнання у кількості 7,25 т. на суму 7250 грн. 00 коп. (згідно акту прийому-передачі № 2 від 04.06.2009р.).

09.06.2009р. було відпущено металобрухт від списаного обладнання у кількості 7,41 т. на суму 7410 грн. 00 коп. (згідно акту прийому-передачі від 09.06.2009р.).

12.06.2009р. було відпущено металобрухт від списаного обладнання у кількості 6,62 т. на суму 6620 грн. 00 коп. (згідно акту прийому-передачі від 12.06.2009р.).

17.06.2009р. було відпущено металобрухт від списаного обладнання у кількості 7,72 т. на суму 7720 грн. 00 коп. (згідно акту прийому-передачі від 17.06.2009р.).

Всього Приватному підприємству "Донпромрезерв" було відпущено 35,8 т. на загальну суму 35800 грн. 00 коп.

В рахунок погашення заборгованості відповідач 22 червня 2009 року поставив товар на загальну суму 30000 грн. 00 коп.

23.03.2010р. прокурор звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що відповідач до цього часу не погасив залишок боргу в сумі 5800 грн. 00 коп.

Відповідач відзив на позов та витребувані матеріали не надав.

Між судовими засіданнями від відповідача до суду надійшла копія платіжного доручення від 22.02.2010р. № 44 на перерахування позивачу боргу в сумі 5800 грн. 00 коп.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Позивач визнав факт надходження на його рахунок 5800 грн. 00 коп. в рахунок погашення суми основного боргу. На вимоги суду позивач здійснив належний розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних.

Поданою суду 29.03.2010р. заявою позивач збільшив період нарахування інфляційних нарахувань, включивши до суми позову інфляцію за січень та лютий 2010р. Копія заяви надіслана відповідачу, належним чином оформлена, тому приймається судом до розгляду.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, інфляційні нарахування за цей період складають 399 грн. 37 коп., 3% річних –116 грн. 00 коп. Таким чином позов підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення вищевказаних сум, в частині вимог про стягнення 5800 грн. 00 коп. боргу провадження по справі слід припинити згідно з п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в решті позову відмовити.

Позивачем також в заяві заявлено вимогу стягнути з відповідача 142 грн. 50 коп. витрат, понесених на прибуття свого представника в судові засідання.

Дані вимоги позивача судом відхиляються, оскільки згідно роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. до інших витрат, передбачених ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, відносяться суми, що підлягають сплаті особам, викликаним до суду в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

У господарського суду не має підстав вважати відповідними витратами згадані у наведеному питанні видатки сторони у справі. Якщо сторона вважає, що зазнала збитки у зв'язку з відрядженням до суду свого представника, то вона не позбавлена права звернутися до суду з позовом про стягнення саме збитків.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим вимогам до державного бюджету стягується 63 грн. 13 коп. державного мита та 88 грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За неодноразові невиконання вимог суду про надання необхідних для розгляду справи матеріалів та явку в судове засідання свого представника з відповідача відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України стягується штраф 85 грн. 00 коп.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Донпромрезерв", м. Луганськ, вул. Краснодонская, 4, ідентифікаційний код 31196276 на користь Микитинської виправної колонії (№ 87) Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області, м. Горлівка, вул. Живописна, 1, ідентифікаційний код 08679907 інфляційні нарахування в сумі 399 грн. 37 коп., 3% річних в сумі 116 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.В частині стягнення боргу в сумі 5800 грн. 00 коп. провадження по справі припинити.

4.В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Приватного підприємства "Донпромрезерв", м. Луганськ, вул. Краснодонская, 4, ідентифікаційний код 31196276 в доход Державного бюджету України штраф в сумі 85 грн. 00 коп., наказ видати Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у місті Луганську після набрання рішенням законної сили.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

7.Дата підписання рішення –12.04.2010р.

          Суддя                                                                                В.Д. Воронько