Рішення № 8849405, 15.03.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2010 р.Справа № 5/153 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді О.А. Змеула, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5/153

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Долинський хлібзавод", м. Долинська

до відповідача: Долинського районного споживчого товариства, м. Долинська

іншого відповідача: Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств, м. Кіровоград,

про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності

Представники сторін:

від позивача - Коник Б.Р., голова правління;

від відповідачів - участі не брали.

Позивачем подано позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу магазину №114, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, буд. 90, дійсним та визнання за позивачем права власності на нерухоме майно (магазин), розташований по вул. Войкова, 90 у м. Долинська.

Долинське районне споживче товариство 12.11.2009 року подало суду відзив на позовну заяву № 285 від 10.11.2009 року у якому зазначило, що визнає позовні вимоги у просить розглянути справу без участі представника.

Кіровоградська обласна спілка споживчих товариств подала суду відзив на позовну заяву № 01-73/7 від 15.02.2010 року у якому зазначено про визнання позовних вимог.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

Пунктом 5.1. Положення про неподільне громадське майно споживчої кооперації України, затвердженого постановою шостих зборів Ради Укоопспілки шістнадцятого скликання від 22 квітня 1997р., встановлено, що продаж окремих інвентарних об'єктів основних засобів проводиться за рішенням вищого органу управління споживспілки, споживчого товариства, спільного підприємства або уповноваженим ним органом за попередньою згодою (постановою) правління Укоопспілки, Кримспоживспілки, облспоживспілки згідно з договором продажу-купівлі.

Правління Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств листом № 01-13/59 від 19.11.1996р. дало попередню згоду на продаж магазину № 144, розташованого в м. Долинська Кіровоградської області.

Долинською дільницею Кіровоградського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації була проведена реєстрація прав власності на магазин в м. Долинська по вул. Войкова, 1 (90) за Долинським районним споживчим товариством. Згідно реєстраційного посвідчення від 06.06.1997р. (а.с.80), вчиненого на підставі рішення виконавчого комітету Долинської міської ради народних депутатів від 21.05.1997р. № 144, домоволодіння, розташоване по вул. Войкова, 12 у м. Долинська належить Долинському районному споживчому товариству.

Між відкритим акціонерним товариством "Долинський хлібзавод" та Долинським районним споживчим товариством 18.03.1997 року був укладений договір купівлі-продажу магазину № 144, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, буд. 12.

Сторони стверджують, що домовилися про всі істотні умови договору і відбулося повне виконання вказаного договору, розрахунок проведений повністю.

Згідно листа ОКП "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 135 від 15.02.2010 року магазин по вул. Войкова, 12 та по вул. Войкова, 90 це один і той самий магазин на підставі зміни нумерації згідно рішення Долинської міської ради № 7 від 13.01.1972 року. Отже, дійсна адреса спірної будівлі магазину - вул. Войкова, 90 у м. Кіровограді.

Згідно висновку Кіровоградського обласного КП "Архітектурно - планувальне бюро" 6/08 технічний стан будівлі магазину по вул. Войкова, 90 у м. Долинська, забудови 1965р., площею 104 кв. м, є задовільним та придатним для нормальної експлуатації, загрози руйнувань немає, залишкова балансова вартість будівлі магазину становить 10579,72 грн.

Із зазначених обставин слідує, що відносини між відкритим акціонерним товариством "Долинський хлібзавод" та Долинським районним споживчим товариством виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003р. з 01.01.2004 року, тому до цих відносин застосовуються положення Цивільного кодексу УРСР, який був чинний на момент їх виникнення. Відомості про будівлю магазину як об'єкта нерухомості підтверджено технічним паспортом (а.с. 85).

Відносини власності, у відповідності до ч. 6 ст. 86 Цивільного кодексу УРСР, регулювалися Законом України "Про власність", що був чинний на момент виникнення цих правовідносин, цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ст. 224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Угоди щодо купівлі-продажу нежитлових приміщень та/або будівель, що укладені до набрання чинності Цивільним кодексом України 2003 року з 01.01.2004 року, не підлягали в обов’язковому порядку нотаріальному посвідченню.

Виходячи з вище викладеного договір купівлі-продажу приміщення будівлі магазину відповідає вимогам законодавства, чинного на момент його укладення.

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

При укладанні договору купівлі-продажу магазину № 144 сторонами було досягнуто згоди по всім істотним умовам, обмеження для його укладання, передбачені законом, були відсутні.

Згідно положення ст. 128 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачене законом або договором.

Відповідно договору купівлі-продажу від 18.03.1997 року право власності на магазин №144 переходить до покупця з моменту підписання договору купівлі-продажу, тобто право власності на магазин № 144 перейшло до покупця з 18 березня 1997 року.

Таким чином, придбавши магазин № 144 відкрите акціонерне товариство "Долинський хлібзавод" набуло прав власності на підставах, передбачених законодавством.

Спір виник у зв'язку з тим, що позивач своєчасно, починаючи з 1997р., не зареєстрував у відповідному БТІ свої права власності на будівлю магазину, що була розташована за адресою: вул. Войкова, 12 у м. Долинська. Після зміни нумерації згідно рішення Долинської міської ради № 7 від 13.01.1972 року дійсна адреса спірної будівлі магазину - вул. Войкова, 90 у м. Долинська.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання права власності позивача на будівлю магазину, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, буд. 90.

Відносно вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 року, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Проте, в даному випадку суд виходить з того, що нормами Цивільного кодексу УРСР, який був чинним на момент укладення договору купівлі-продажу, не було передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору, предметом якого був магазин № 144, тобто нежитлова будівля.

Випадки щодо обов’язковості нотаріальної форми договору і наслідки недодержання вимог закону були передбачені і ст. 47 ЦК УРСР, зокрема, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Відповідно до Цивільного кодексу УРСР 1963 року, чинного на момент укладення спірного договору купівлі-продажу, обов'язковому посвідченню нотаріально підлягали договори про відчуження жилого будинку, квартир житлово-будівельного кооперативу, колективу індивідуальних забудовників, передбачених ст.ст. 227, 242, 244, 426 Цивільного кодексу УРСР. Щодо нежитлових об'єктів нерухомості, то обов'язкове нотаріальне посвідчення договорів щодо їх відчуження не було встановлене.

У відповідності до абзацу 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" щоб не допускати неправильного визнання дійсними угод суд повинен перевірити, зокрема, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню.

Виходячи з того, що угоди щодо купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладені до 01.01.2004 року, не підлягали в обов’язковому порядку нотаріальному посвідченню, і не могли бути посвідчені в нотаріальному порядку, оскільки попередній власник магазину № 144 та відкрите акціонерне товариство "Долинський хлібзавод", укладаючи договір купівлі-продажу у 1997р., не зверталися тоді до нотаріуса для нотаріального посвідчення зазначеного договору, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним слід відмовити.

В судовому засіданні 15.03.2010 року позивач подав суду заяву у якій просить суд витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, позивач своєчасно, починаючи з 1997р., не зареєстрував у відповідному БТІ своє право власності на будівлю магазину.

За згодою представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, оголошена вступна і резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за відкритим акціонерним товариством "Долинський хлібзавод" (28500, м. Долинська, Кіровоградська область, пров. Котовського, 2, ідентифікаційний код 00378804) право власності на будівлю магазину площею 104 кв. м, розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Войкова, буд. 90.

У частині позову про визнання договору купівлі-продажу дійсним відмовити.

Рішення у справі набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

22.03.2010