Рішення № 8848552, 29.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" березня 2010 р. Справа № 03/178/22-50 за позовом Відкритого акціонерного товариства “КРЕДОБАНК”, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Аміко-Кераміка”, с. Зміїнець Луцького району Волинської області

про стягнення 2021085 грн. 10 коп. заборгованості по кредиту, відсотках та пені

                                                                                           Суддя Сініцина Л.М.

Представники:

від позивача: Каліщук В.П. - ведучий спеціаліст, дов. в справі

від відповідача: Кравчук Л.В. - представник. дов. в справі

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “КРЕДОБАНК” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Аміко-Кераміка” 2021085 грн. 10 коп. заборгованості по кредиту, відсотках та пені за кредитним договором №131/07 від 03.10.2007р.

Відповідач у поясненні щодо позовних вимог позов не визнає з огляду на те, що кредитний договір № 131/07 від 03.10.2007р. не відповідає вимогам законодавства України; повідомляє, що ТзОВ “Торговий Дім “Аміко-Кераміка” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним даного кредитного договору; на даний час дана справа ще не розглянута судом (а.с.50).

В заяві від 29.03.2010р. відповідач просить суд, у випадку задоволення позову, відстрочити виконання рішення до 01.07.2010р. через існування обставин, що ускладнюють виконння рішення суду (а.с.65).

В судовому засіданні надано слово представнику позивача, який підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві; представнику відповідача, яка позов не визнала, просила відстрочити виконання рішення; оглянуто та досліджено докази.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Аміко-Кераміка” (позичальник) був укладений кредитний договір №131/07, а 22.05.2008р. додаткова угода №1 до нього (а.с.8-12).

Відповідно розділу 1 та підпункту 2.1.1 розділу 2 кредитного договору банк зобов’язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії; банк відкриває позичальнику кредитну лінію, в сумі 1 800 000,00 грн. (а.с.8).

Відкрите акціонерне товариство "Кредобанк" свої зобов'язання виконало повністю та перерахувало на рахунок відповідача кошти в сумі 1 800 000,00 грн., що стверджується меморіальними ордерами (а.с.13-17).

Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 розділу 2 кредитного договору та пунктом 1 додаткової угоди №1 передбачено, що за видачу кредиту позичальник сплачує банку відповідно 17% річних, 19,5% річних із щомісячною сплатою (а.с.8, 11).

Як вбачається з пункту 2.2 розділу 2 договору дата остаточного повернення кредиту - 02.10.2008р.; погашення відбувається рівними частинами (по 900 000,00 грн.) протягом двох останніх місяців кредитування (а.с.8).

Однак, відповідач свої зобов'язання згідно кредитного договору виконав частково, про що свідчить платіжне доручення та виписки банку про рух коштів (а.с.37-49). Сума простроченої заборгованості по кредиту, згідно розрахунку позивача, становить 1 799 993,73 грн., сума простроченої заборгованості по відсотках за період з липня по жовтень 2009р. становить 124 949,56 грн. (а.с.18).

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, сума простроченої заборгованості по кредиту 1 799 993,73 грн. та сума простроченої заборгованості по відсотках 124 949,56 грн., підтверджені матеріалами справи і підлягають до стягнення.

Відповідно до підпункту 4.1.3 пункту 4.1 розділу 4 кредитного договору за надання кредиту позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією в сумі 300 грн. щомісячно.

Пунктом 7.1 розділу 7 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки (а.с.9 на звороті).

Згідно розрахунку позивача сума пені за основною сумою боргу за період вересень - грудень 2009р. складає 88 216,88 грн.; пеня за нарахованими відсотками за період липень - грудень 2009р. складає 7 912,16 грн., пеня за комісіями за період вересень - листопад 2009р. складає 12,77 грн. (а.с.19).

Отже, до стягнення підлягає кредит в сумі 1 799 993 грн. 73 коп., заборгованість по простроченим відсоткам в сумі 124 949 грн. 56 коп., пеня за основною сумою боргу в сумі 88 216 грн. 88 коп., пеня по відсотках в сумі 7 912 грн. 16 коп., пеня по комісії в сумі 12 грн. 77 коп.; всього: 2 021 085 грн. 10 коп.

В заяві від 29.03.2010р. відповідач просить суд, у випадку задоволення позову, відстрочити виконання рішення до 01.07.2010р. через існування обставин, що ускладнюють виконння рішення суду (а.с.65).

Враховуючи думку представника позивача, який в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні заяви, заява відповідача про відстрочку виконання рішення у справі до задоволення не підлягає, оскільки відповідач не обґрунтував жодними належними, в розумінні статті 34 ГПК України, доказами винятковості обставин, які призвели до порушення ним грошового зобов’язання, існування обставин, що ускладнюють виконння рішення суду та інших обставин, з якими законодавець пов’язує право суду на відстрочку виконання рішення суду. Надана відповідачем довідка від 30.03.2010р. про дебіторську заборгованість та заборгованість відповідачу з держбюджету (а.с.66), не може розцінюватись судом як такий доказ; інших доказів винятковості обставин, які призвели до порушення грошового зобов’язання, відповідачем господарському суду надано не було.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 20 217 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Аміко-Кераміка” (43000 с. Зміїнець Луцького району Волинської області, вул. Шкільна, 1/5, код ЄДРПОУ 32857115, р/р 2600601005937 у Волинській філії ВАТ «Кредобанк» МФО 303224) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк»в особі Волинської філії ВАТ “Кредобанк”(43025, м. Луцьк, вул. Л.Українки, 28-а, код ЄДРПОУ 20120226, рахунок 351900340 у ВФ ВАТ “Кредобанк”, МФО 303224) кредит в сумі 1 799 993 грн. 73 коп., заборгованість по відсотках в сумі 124 949 грн. 56 коп., пеню за основною сумою боргу в сумі 88 216 грн. 88 коп., пеню по відсотках в сумі 7 912 грн. 16 коп., пеню по комісії в сумі 12 грн. 77 коп., державне мито в сумі 20 217 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. Всього: 20 041 538 грн. 34 коп.

                    Суддя                                                                      Л.М.Сініцина

Повний текст рішення підписано __.04.2010р.