Рішення № 8848555, 01.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2010 р. Справа № 02/194-38 Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії

до Приватного малого підприємства "Інвід"

про стягнення 1446,51 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Вознячук Л.Є. – провідний юрисконсульт відділу правового забезпечення, дов. від 23.03.2009р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.20,22 ГПК України.

Відводу судді не заявлено. Заяви про технічний запис судового процесу не подано.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 1446,51 грн., з них 1174,04 грн. основного боргу, 51,64 грн. - 3% річних, 220,83 грн. індекс інфляції та судові витрати по справі.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобов’язання між сторонами виникли на підставі договору № 55-6-05/636 від 24.03.2005р. про надання послуг зв’язку бізнес – мережі терміном на один рік та в зв’язку з відсутністю письмових заперечень з боку сторін термін дії продовжувався без змін його умов. Свої зобов’язання по поставці послуг електрозв’язку ВАТ "Укртелеком" виконав, відповідачем зобов’язання щодо оплати виконувались не належним чином, станом на 25.12.2009 року заборгованість за отримані послуги з січня 2008р. по вересень 2008 року складає 1174,04 гри. Згідно пунктів 2.2.3. та 3.1- 3.2 договору, споживач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість наданих згідно з договором послуг по факту їх отримання протягом десяти днів з часу отримання рахунку, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунком (розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року у межах якого надавалися послуги). Зобов’язання щодо надання послуг зв’язку позивачем виконувалися якісно і на належному рівні. Взятих на себе зобов'язань відповідач належним чином не виконував, що спричинило подання заяви до суду.

          Відповідач у відзиві на позов № 8-ю від 26.01.2010р. вимогу позивача визнає лише на 64,59 грн., в решті позову просить відмовити у зв’язку з тим, що послуги не надавались. В підтвердження зазначеного у відзиві подано листи № 21 від 04.09.2007р., № 02 від 02.01.2008р., № 49 від 22.08.2008р.

          З наданих суду матеріалів , пояснень представника позивача вбачається наступне.

          24.03.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг зв’язку бізнес – мережі та додаткові угоди № 1 про надання послуг найвищої якості та № 2 про надання послуг Інтернету, терміном на однин рік та в зв’язку з відсутністю письмових заперечень з боку сторін термін дії договору продовжено без змін його умов. Додатком № 1 до додаткової угоди № 1 визначені тарифи на послуги найвищої якості, додатком № 2 до додаткової угоди № 2 – тарифи на послуги Інтернету.

          Згідно пунктів 2.2.3, 3.1 та 3.2 договору споживач зобов’язався своєчасно сплачувати вартість наданих згідно з договором послуг по факту їх отримання протягом десяти днів з часу отримання рахунку, але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунком (розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року у межах якого надавалися послуги).

          Відповідно до п. 2.2.5 договору споживач (відповідач) зобов’язаний негайно письмово інформувати ВАТ"Укртелеком" у випадку змін назви юридичної особи або поштової адреси, контактного телефону, факсу, банківських рахунків, припинення діяльності або банкрутства чи неплатоспроможності.

          Згідно розрахунку позивача за період з січня по грудень 2008р. було надано послуг зв’язку на суму 1174,04 грн., що підтверджується розрахунками за послуги зв’язку за даний період, оплата відповідачем за дані послуги не проводилася.

          Як слідує з пояснень від 01.04.2010р. № 01-03-13/1957 сума даних послуг складається з фіксованих тарифів по додаткових угодах №№1, 2 від 24.03.2005р.

Відповідач у відзиві на позов № 8-ю від 26.01.2010р. вимогу позивача визнає лише на 64,59 грн., в решті позову просить відмовити, посилаючись на листи № 21 від 04.09.2007р., № 02 від 02.01.2008р., № 49 від 22.08.2008р.

Листом від 13.07.2007р. позивач надсилати рахунки за новою адресою : с. Зміїнець, вул. Медична, 25, листом від 04.09.2007р. – організувати роботу по лінії зв’язку від АТС УТЕЛ до приміщення ПМП "Інвід" за телефонним номером 77-02-24, а листом від 02.01.2008р. № 02 заблокувати телефонний номер 77-02-24 з січня 2008р. терміном на 3 місяці.

Згідно даних позивача лист за № 2 від 02.01.2008р. отримано 30.01.2008р. за № вх. 01-4/37, тому телефонний номер було заблоковано на лютий та березень 2008р. з оплтою 21,53 грн.

          Водночас, як вбачається з матеріалів справи в договорі про надання послуг бізнес – мережі УТЕЛ від 24.03.2005р. № 55-6-05/636, згідно якого заявлено позовну вимогу, вказана адреса споживача – ПМП "Інвід" , Луцький р-н, с. Зміїнець, вул. Медична, 25, номер телефону 77-02-24.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          Згідно ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

          В силу ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи те, що заявлена позивачем сума заборгованості в розмірі1174,04 грн. обґрунтована та неспростована відповідачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає до задоволення.

          Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Частина 2 ст.625 Цивільного кодексу України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 35) 3% річних в сумі 51,68 грн. та інфляційні в сумі 220,83 грн. нараховані в період з 01.03.2008р. по 25.12.2009р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів , які б спростовували факт отримання послуг зв’язку в період з січня по грудень 2008р. на суму 1174,04 грн., а тому вимога в частині стягнення інфляційних та 3% річних також є обґрунтованою і задовольняється судом.

          Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача судові витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 525, 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Інвід" (юр. адреса: 45632, Волинська обл. Луцький р- н, с. Зміїнець, вул. Медична, 25, р/р 26002003380001 в АТ «Укрінбанк», МФО 303343, код ЄДРПОУ 30089030, ІПН 3008903085) в користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Волинської філії ВАТ "Укртелеком" (43025, м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 28, р/р 26000010284801 в ВОФ «Брокбізнесбанк», МФО 303592, код ЄДРПОУ 23251963) 1446,51 грн., з них 1174,04 грн. основного боргу, 51,64 грн. - 3% річних, 220,83 грн. індекс інфляції, а також 102 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                           С.В.Костюк

Дата підписання

повного тексту рішення 01.04.2010р.

Суддя