Ухвала суду № 88485479, 21.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

21.02.2020 Єдиний унікальний номер 422/1472/2012

Єдиний унікальний номер 422/1472/12

Провадження № 2п/205/21/20

УХВАЛА

21 лютого 2020 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року по цивільній справі № 422/1472/12 (2/205/2983/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 10 лютого 2012 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 220321413 від 10 жовтня 2007 року у сумі 157 016 грн. 28 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 47 829 грн. 27 коп., заборгованості за несплачені проценти у розмірі 30 678 грн. 87 коп., заборгованості по пені у розмірі 78 508 грн. 14 коп., а також судовий збір у сумі 1 570 грн. 16 коп., а всього 158 586 грн. 44 коп.; у задоволенні інших позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.

28 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подала до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про перегляд заочного рішення від 09 липня 2012 року по справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що ухвалу про відкриття провадження у справі вона не отримувала, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином не була, судом не в повному обсязі досліджено докази, не з`ясовано обставини справи, заперечує щодо розміру заборгованості, яку банком заявлено до стягнення з неї. Виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. з ОСОБА_1 було звернуто стягнення на автомобіль, належний відповідачеві, який було реалізовано за 26 500 гривень. Зазначила, що право нараховувати відсотки, які було стягнуто судовим рішенням, у позивача припинилося, оскільки дія договору припинилася 06 жовтня 2009 року, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис, що є аналогом судового рішення про звернення стягнення на предмет застави, а 18 лютого 2009 року банком було пред`явлено вимогу про дострокове погашення заборгованості. Тобто, банком пропущено строк позовної давності у частині стягнення кредиту до лютого 2009 року та відсотків до лютого 2009 року, а розмір нарахованої пені суттєво перевищує розмір основного боргу та підлягає зменшенню. Просила поновити строк на перегляд заочного рішення, заочне рішення скасувати, призначивши справу до судового розгляду в загальному порядку.

Представник заявника у судове засідання надав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, просив заочне рішення скасувати і призначити справу до судового розгляду.

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у судове засідання свого представника не направило, про час та дату судового засідання повідомлене належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, заяву відповідача та докази, надані відповідачем, суд приходить на такого висновку за наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 липня 2009 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення, відповідач у судове засідання не з`явилася, заяву про відкладення судового розгляду судові не надала.

Відповідно до ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у своїй заяві просить поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та прийняти заяву до розгляду. При цьому заявник не зазначає дату, коли нею було отримано копію заочного рішення та причини, з яких вона пропустила строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Також заявник зазначає, що про існування заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська їй стало відомо від приватного виконавця, в провадженні якого на примусовому виконанні перебуває виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача ознайомився із заочним рішенням суду та отримав його копію 14 січня 2020 року, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 2).

За таких обставин, суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 09 липня 2012 року

В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що про день, час та місце розгляду справи повідомлено не була. Встановити ці обставини не є можливим, оскільки матеріали справи було знищено у зв`язку зі спливом строком їх зберігання.

Що стосується посилань відповідача, що позивачем було пропущено строк позовної давності, то вони не заслуговують на увагу, оскільки, датою укладання кредитного договору є 10 жовтня 2007 року строком на 48 місяців, а датою виконання є 10 жовтня 2011 року, а позов до суду було подано 10 лютого 2012 року, тобто, у встановлений законом строк позовної давності.

Також відповідач зазначає, що банк не мав права нараховувати відсотки за користування кредитом, оскільки вважає, що строк дії договору закінчився у лютому 2009 року, а розмір пені суттєво перевищує розмір заборгованості по тілу кредиту, при цьому контррозрахунків не надає.

Також всупереч посилань відповідача судове рішення за наявності виконавчого напису не є подвійним стягненнями існуючого боргу.

Крім того, ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не надала докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає наявності підстав, які є підставою для скасування заочного рішення, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 260, ч. 3, ст. 284, п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року по цивільній справі № 422/1472/12 (2/422/2983/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2012 року по цивільній справі № 422/1472/12 (2/422/2983/12) за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: