Вирок № 8845661, 04.12.2008, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №1-647/08

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

4 грудня 2008 року Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретаря Помазан С.С, прокурорів Устименко О.І., Свєчнікової-Гамілякової В.Г., адвоката ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, прож. без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимого 20.05.1994 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ст.ст. 42, 140 ч. 2, 17, 140 ч.3, 140 ч.3 КК України 1960 року до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього індивідуального майна, звільнився 30.06.1998 р. за відбуттям строку покарання, 22.07.2002 р. Заводським районним судом м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області за ст. 185 ч. 2 КК України до двох років позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком 2 роки за ст. 121 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 1.12.2004 року, приблизно в 23 години 40 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, умисно заподіяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, на площадці сходів дев'ятого поверху в АДРЕСА_2, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 1.12.2004 року, приблизно о 15 годині, разом із ОСОБА_5 знаходились в приміщенні кафе, розташованого на території будівельного майданчику по вул. Бударіна в м. Києві, де познайомились з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з якими в кафе, а потім у приміщенні вагончика для проживання будівельників, розташованому на території цього ж будівельного майданчику, розпивали спиртні напої.

Після вживання спиртного, приблизно о 23 годині 1.12.2004 року, ОСОБА_6 вирішила йти додому та попросила щоб ОСОБА_4, ОСОБА_5. із ОСОБА_7 провели її додому, на що останні погодились.

Приблизно о 23 годині 30 хвилин 1.12.2004 року, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, піднялись до АДРЕСА_2.

В цей час, із вказаної квартири вийшов ОСОБА_2 - чоловік ОСОБА_6, який почав з'ясовувати стосунки. ОСОБА_4 та

ОСОБА_5., які стояли поруч та перебували в стані алкогольного сп'яніння, вирішили заступитись за ОСОБА_6 - стали наносити удари руками, стиснутими в кулак ОСОБА_2

ОСОБА_3, який вийшов із квартири, став захищати ОСОБА_2, наносячи удари кулаками ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Злякавшись цього, ОСОБА_5. став втікати по сходах, а ОСОБА_4, діставши з кишені свого одягу ніж, який у нього був при собі, утримуючи його в руці, наніс ОСОБА_3 ножем по одному удару в живіт та тулуб, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення живота в проекції правого підребер'я, що проникає в черевну порожнину з пересіканням XI ребра, поранення правої долі печінки, паріетальної черевини, нижнього полюсу правої нирки, стінки тонкої кишки та її брижчатки, колото-різане поранення живота, яке проникає в черевну порожнину в надлобковій області з пошкодженням передміхурової клітковини, з явищами внутрішньочеревної кровотечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2575/э від 20.01.2005 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

В цей час ОСОБА_2, взявши на кухні своєї квартири черпак, вибіг на площадку сходів, щоб відбитись від ОСОБА_4 і таким чином захистити себе та ОСОБА_3

Однак, ОСОБА_4, продовжуючи далі свої злочинні дії, утримуючи в своїй руці ніж, умисно наніс ним удар в груди ОСОБА_2, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді рани м'яких тканин лівої тім'яної ділянки голови, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва ( проникає в плевральну порожнину) з ознаками лівостороннього гемопневмоторакса.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №2574/э від 14.01.2005 року тілесне ушкодження у вигляді рани м'яких тканин лівої тім'яної ділянки голови відноситься до легкого тілесного ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я на строк більше 6, але менше 21 дня , яке відноситься до легкого тілесного ушкодження, що потягло за собою короткочасний розлад здоров'я, а проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва ( проникає в плевральну порожнину ) з ознаками лівостороннього гемопневмоторакса - до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному заподіянні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для їх життя в момент заподіяння, ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 визнав себе частково винним у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілим не навмисно і пояснив, що він дійсно 1 грудня 2004 року, у встановлений судом час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс ножем поранення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обороняючись від них.

Вина підсудного підтверджується, окрім часткового визнання підсудним своєї вини, також і сукупністю досліджених по справі доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні, підтвердив, що він дійсно 1 грудня 2004 p., десь о 23 годині, знаходився у квартирі ОСОБА_2

Коли додому повернулась дружина, то між ними виникла лайка, а потім ОСОБА_2 покликав його на допомогу.

Вибігши із квартири, побачив, що той б'ється із двома хлопцями, один із яких - підсудний. Він став допомагати ОСОБА_2, однак отримав два поранення в живіт, які наніс йому ОСОБА_4 Однак, обставин їх заподіяння не пам'ятає.

Претензій до підсудного не має і просить призначити йому покарання з випробуванням іспитовим строком.

ОСОБА_2, допитаний в тій же якості, підтвердив факт нанесення йому підсудним тяжких тілесних ушкоджень 1 грудня 2004 р. у зазначений в обвинувальному висновку час.

При цьому, він вказав, що в зазначений час його дружина повернулась додому із ОСОБА_7 і, як він зрозумів, в стані алкогольного сп'яніння.

Він став виясняти її місцезнаходження до цього часу, обвинувачувати в неналежному відношенні до дитини, яка була із дружиною.

ОСОБА_6, забравши дитину, стала виходити із квартири, то він дав їй ляпаса і дружина вибігла із житла разом із ОСОБА_7

Через відчинені двері він побачив постаті двох чоловіків і коли вийшов до них, то отримав удар пляшкою по голові, яка розбилась. Він покликав на допомогу ОСОБА_3, а коли він вибіг, то йому також стали наносити удари руками і ногами в різні частини тіла.

Забігши на кухню, він взяв алюмінієвий черпак для захисту і вибіг в коридор. Там він побачив лежачого ОСОБА_3, якого продовжували бити підсудний з іншим хлопцем.

Для затримання ОСОБА_4 він його відштовхнув та схватив за ногу. В цей час побачив у його руці ніж, яким підсудній наніс удар в область лопатки.

Відчувши біль, зайшов до квартири, де знаходився ОСОБА_3, якому підсудний також заподіяв тілесні ушкодження.

Просив обрати міру покарання на розсуд суду і заявив, що матеріальних та моральних претензій до підсудного не має.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила факт знайомства з підсудним 1 грудня 2004 р. та розпиття з ним, ОСОБА_7, ОСОБА_5., спиртних напоїв.

В зазначений час, вона із ОСОБА_7 повернулась до своєї квартири, де її почав ображати та бити її чоловік - ОСОБА_2

Вона вибігла із квартири, при цьому, нічого не бачачи. Пізніше, стало відомо, що ОСОБА_4. підрізав ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ОСОБА_7, допитана в тій же якості, з приводу проведення дозвілля, дала суду аналогічні пояснення.

При цьому, зазначила, що коли вона зайшла із ОСОБА_6 до її квартири, то ОСОБА_2 став ту бити, після чого вона вибігла із квартири.

Останній вибіг, вслід, за дружиною і побачив на площадці підсудного з товаришем та став битися з ними. Побачивши, що не справиться з ними, ОСОБА_2 покликав на допомогу ОСОБА_3, який також втрутився у бійку.

Вона намагалась розборонити чоловіків, однак отримала удар по голові і втратила свідомість. Коли прийшла до тями, то нікого на місці не було. Пізніше стало відомо, що підсудний наніс ножові поранення ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_5., пояснення якого проголошені судом в силу поважності причин неявки до суду, в ході досудового слідства зазначив, що 1 грудня 2004 р. він із ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_6, ОСОБА_7, з якими проводили вільний час та розпивали спиртне.

Вони проводжали ОСОБА_6 до квартири, куди та зайшла із дитиною та ОСОБА_7

Знаходячись із ОСОБА_4 на площадці біля житла, почули шум та крики і з квартири вибігли знайомі дівчата, а за ними їх чоловіки, які кинулись до них у бійку. При цьому, ОСОБА_3 був з черпаком у руках і вдарив ним по голові. Вирвавшись від нього, він збіг вниз по сходових клітинах.

За ним вийшов ОСОБА_4, який повідомив, що когось підрізав і став витирати руки, які були в крові, об сніг.

Раніше бачив у нього викидний ніж, однак як той заподіяв тілесні ушкодження потерпілим, не бачив.

ОСОБА_12, пояснення якого проголошені судом з тих же причин, в ході досудового слідства підтвердив факт телефонної розмови 1 грудня 2004 р. із ОСОБА_4, який радився як поступити у випадку, коли він підрізав двох чоловіків. Пізніше, той повідомив, що від'їжджає з м. Києва.

Час, місце скоєння діяння, окрім цього, підтверджуються протоколами огляду місця події ( а.с. 11), фототаблицями до нього ( а.с. 12-15 ), усної заяви ( а.с. 16, 23 ), висновком експерта №29-МК від 17 лютого 2005 р. ( а.с. 89-92 ), фототаблицями до нього ( а.с. 93-96 ), а факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілим та віднесення їх до категорії тяжких - висновками експертів №2574/э від 14.01.2005 р. ( а.с. 74-76 ), №2575/э від 20.01.2005 р. ( а.с. 80-83 ), згідно яких ОСОБА_4 1 грудня 2004 р. біля 23 години 40 хвилин, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, на площадці сходів дев'ятого поверху в АДРЕСА_2 умисно заподіяв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Зазначені докази по справі, за винятком твердження підсудного про не навмисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, при оборані від них, свідка ОСОБА_5. - що з черпаком був ОСОБА_3, який наніс ним удар по голові та висновки експертів не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, оскільки вони не суперечливі між собою, підтверджуються самим підсудним.

Що ж до тверджень ОСОБА_4 про не навмисне нанесення тілесних ушкоджень потерпілим, при обороні від них, свідка ОСОБА_5. - що з черпаком був ОСОБА_3, який наніс ним удар по голові, то суд відносить їх до числа недостовірних, які повністю спростовуються зазначеними доказами, віднесеними судом до дійсних.

Окрім цього, суд вважає, що підсудний, вказуючи неправдиві відомості, бажає уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне, або, на крайній випадок - пом'якшити участь за встановлене судом діяння.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про винність підсудного у скоєнні встановленого судом кримінально-караного діяння та правильності кваліфікації його дій з.а ст. 121 ч.1 КК України, оскільки ОСОБА_4 умисно заподіяв потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх спричинення.

При обранні підсудному міри покарання, судом враховується характер та ступінь тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, особистість та характеристику ОСОБА_4, склад сім'ї, стан здоров'я як його самого, так і членів сім'ї, думку потерпілих щодо міри покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного, суд визнає його допомогу в ході слідства та суду у встановленні істини по справі, в силу зайнятої позиції на свій захист, а обтяжуючими - скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, його необхідно призначити у виді 6 років позбавлення волі.

Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним й достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Витрати на проведення лікування потерпілих в стаціонарних умовах лікарні, на думку суду, необхідно стягнути у повному об'ємі з підсудного, а речові докази по справі - штани чоловічі, спортивні штани, сорочку та майку -передати потерпілому ОСОБА_3 за належністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст.121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у виді 6 ( шести ) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з 14 липня 2008 року і в строк його відбуття підсудному зарахувати період знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві з 11 по 13 липня 2008 p., включно.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити попередню - тримання під вартою в СІЗО №13 УДДВП по м. Києву та Київській області.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, не працюючого, прож. без реєстрації в АДРЕСА_1, на користь

Київської міської клінічної лікарні №17, що по пров. Лабораторному, 14/20, м. Києва ( 01133 ), р/р 35423005001329 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759, витрати за проведене лікування "ОСОБА_2-435, 16 грн.,

Київської міської клінічної лікарні №4, що по вул. Солом'янській, 17, м. Києва ( 03110 ), р/р 35416001001062 в ГУДКУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 30212155, витрати за проведене лікування ОСОБА_3 - 713, 88 грн. Речові докази по справі - штани чоловічі, спортивні штани, сорочку та майку - передати потерпілому ОСОБА_3 за належністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб.