Рішення № 88451449, 25.03.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

25.03.2020 227/5136/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Левченка А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

05 грудня 2019 року представник позивача звернувся до судуз позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, щовідповідно до договору про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетно-кредитною платіжною схемою № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на ім`я відповідача було відкрито рахунок для здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки та відкрито кредитну лінію у розмірі 11700,00 грн. Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 29.10.2019 року виникла заборгованість, загальна сума якої становить 20132,61 грн, та включає в себе заборгованість за кредитом 11694,23 грн; заборгованість за нарахованими процентами 2889,62 грн; інфляційне збільшення заборгованості 4088,74 грн; три проценти річних від прострочених сум заборгованості 1454,02 грн; заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 6,00 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.

08 січня 2019 року судом було отримано відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів наявності боргових зобов`язань. Зазначає, що згідно долученої виписки по рахунку в частині підтвердження користування кредитом вбачається, що остання дата проведення трат за таким рахунком є 07.03.2015 року також вбачається, що 30.08.2016 року заборгованість набула статусу сталої. Передостанній розрахунок по основному боргу було проведено позивачем станом на 06.03.2015 року, останній станом на 30.08.2016 року, при цьому розрахунок основного боргу за період з 07.03.2015 року по 29.08.2016 року є відсутнім, хоча за розрахунком заборгованості по відсоткам вбачається їх помісячне нарахування. За період з 26.04.2015 року по 26.04.2016 року сума нарахованих відсотків з накопичувальним підсумком є різною без врахування того, що основний борг був незмінним. За період 2017-2019 р.р. будь-які розрахунки відсутні. Також відповідач зазначає, що право позивача вимагати повернення кредиту за останнім простроченим самостійним зобов`язанням було наявне до 08.03.2018 року, оскільки 07.03.2015 року було здійснено останню операцію по відповідному рахунку, проте позивач звернувся до суду лише в грудні 2019 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності по кожному окремому платежу. Просить застосувати строк позовної давності, оскільки у разі неналежного виконання позичальником зобов`язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

07 лютого 2020 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив в якій зазначив, що твердження відповідача щодо неправомірності нарахування боргових зобов`язань є безпідставними. Так, відповідно до п. 7.2.3 Договору – проценти нараховуються на фактично отриману суму кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня видасі кредиту включно, та до дня фактичного повернення кредиту (його частини). Отже, сума нарахованих процентів за користування кредитом у різних місяцях буде різною, в залежності від днів місяця. Також зазначає, що договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє до дня закриття рахунку і завершення всіх розрахунків по ньому, згідно п.11.1 Договору. До теперішнього часу відповідач не розрахувався за отримані кредитні кошти та не надав доказів, що спростовують наявну заборгованість за кредитом, тому представник позивача вважає, що твердження відповідача щодо спливу позовної давності також є безпідставними.

Представник позивача у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцлерію суду звернулася з письмовою заявою про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився,про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2012 року між сторонами було укладено Договір про відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетно-кредитною платіжною схемою № 16349/02-ДК відповідно до умов якого банк відкриває клієнту рахунок № НОМЕР_3 в грн. для обліку по ньому грошових коштів до запитання і операцій за платіжною карткою на умовах цього договору, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, Правил МПС та Тарифів за послуги Банку.

Згідно п. 2.1 договору, банк протягом 14 календарних днів з дня отримання заяви-анкети клієнта на відкриття рахунку з відповідними документами, необхідними для відкриття поточних рахунків, відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ, видає клієнту БПК типу V. Electroni платіжної системи Visa та ПІН-код.

Відповідно до п. 7.1 договору, банк відкриває клієнту кредитну лінію за заявою клієнта з лімітом кредиту 11700,00 грн. Строк дії кредитної лінії встановлюється на строк дії БПК, в тому числі при випуску БПК на новий строк. При випуску БПК на новий строк кредитна лінія відновлюється на строк дії нової БПК. За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати банку проценти в порядку та розмірах, визначених в цьому договор та додатку № 1 до нього. Процента ставка за користування кредитом встановлюється в розмірі 24,0 % річних. Проценти за перевищення витратного ліміту (овердрафт) у розмірі 35,0 % річних. Проценти нараховуються методом факт/360 на фактично отриману клієнтом суму кредиту та за строк фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до дня фактичного повернення кредиту (його частини). При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. Сплата нарахованих процентів за користування кредитом та процентів за перевищення витратного ліміту (овердрафту) здійснюється щомісячно 25 числа шляхом договірного списання коштів з рахунку клієнта в порядку, передбаченому п. 2.11 та 6.1.2 цього договору.

Згідно п. 3.1 договору, банк має право вимагати від клієнта належного виконання зобов`язань за цим договором. Отримувати плату за надані послуги згідно з Тарифами в порядку, передбаченому цим договором. Нараховувати проценти за перевищення витратного ліміту та проценти за користування кредитом згідно з Тарифами та цим договором, починаючи з дати виникнення заборгованості по рахунку і до дати повного її погашення. При порушенні умов договору вимагати дострокового повернення кредиту та сплати всіх платежів згідно з п. 6.1.2 цього договору. Вимагати від клієнта відшкодування всіх витрат, в тому числі процентів, штрафів, пені та спати заборгованості відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6 договору, клієнт зобов`язується неухильно дотримуватись умов цього договору та правил користування БПК, відповідати всім належним йому майном за заподіяні банку збитки в повному обсязі у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по даному договору.

Згідно розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 29.10.2019 року заборгованість позичальника становить 20132,61 грн, та включає в себе заборгованість за кредитом 11694,23 грн; заборгованість за нарахованими процентами 2889,62 грн; інфляційне збільшення заборгованості 4088,74 грн; три проценти річних від прострочених сум заборгованості 1454,02 грн; заборгованість за розрахунково-касове обслуговування 6,00 грн.

Відповідач звернувся до суду із заяаою в якій просить застосувати строк позовної давності, оскільки 07.03.2015 року було здійснено останню операцію по картковому рахунку та у липні 2016 року сплив термін дії банківської платіжної картки.

Частиною 3 статті 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Як вбачається із частини 4 вищевказаної статті, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до п. 7.1 договорупро відкриття фізичній особі поточного рахунку для зарахування заробітної плати та здійснення платіжних операцій з використанням платіжної картки за дебетно-кредитною платіжною схемою № 16349/02-ДК, строк дії кредитної лінії встановлюється на строк дії БПК, в тому числі при випуску БПК на новий строк. При випуску БПК на новий строк кредитна лінія відновлюється на строк дії нової БПК.

За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Такий підхід відповідає правовій позиції, яка сформульована Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26 вересня 2018 року (справа за № 477/841/16-ц) та від 03 жовтня 2018 року (справа № 233/2056/17).

Як вбачається із відомостей які містяться у розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 29.10.2019 року, позичальнику 26.07.2013 року було встановлено кредитний ліміт. Розмір встановленого ліміту кредитної лінії 11700,00 грн. Строк дії банківської платіжної картки НОМЕР_4 липень 2016 року.

Разом із тим, доказів того, що відповідач звертався до Банку із заявою про перевипуск карти НОМЕР_4 , тобто надання карти з новим строком дії та на підставі цієї заяви отримав перевипущену карту із новим терміном її дії, стороною позивача надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею боргу або іншого обов`язку.

Згідно ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов`язання станом на 29.10.2019 року ( за період з 29.07.2013 року по 30.08.2016 року) та випискам по картковому рахунку відповідача, останній користувався кредитними коштами, на картковий рахунок якого періодично зараховувалася заробітна плата з місця роботи, знімалася готівка, здійснювалися безготівкові розрахунки в торгово-сервісній мережі. Остання транзакція по картковому рахунку була здійснена відповідачем 07.03.2015 року (видача готівки). Після цього жодних поповнень чи інших банківських операцій відповідач по рахунку не здійснював.Розрахунку заборгованості, виписки по картковому рахунку відповідача за період з 30.08.2016 року по 29.10.2019 року матеріали справи не містять.

Представник відповідача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 шляхом направлення позовної заяви поштовим відправленням 03.12.2019 року, отже з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України саме на сторін процесу покладено обов`язок доказування обставин, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на викладені обставини, врахувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав того, що такі вимоги пред`явлені зі спливом строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 610, 612, 624 - 625, 1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 89, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-282, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ

У задоволенні позову акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Левченко