Рішення № 88436049, 24.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Номер провадження 2/263/827/2020

Справа №263/18016/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Момот А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення знятих з особистого рахунку грошових коштів, пені та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «ПУМБ», надалі уточнив його та просив суд стягнути з АТ «ПУМБ» (код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м.Київ, вул..Андріївська, буд.4) зняту з особистого рахунку позивача суму у розмірі 16500 грн. 80 коп., пеню у розмірі 2464,34 грн. та моральну шкоду у розмірі 30000 грн., а всього 48964,34 грн.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що 06.05.2019 року ОСОБА_2 , який працює в КМ МТТУ з АТ «ПУМБ» уклав заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №278380214 від 06.05.2019 року, для оформлення картки на отримання заробітної плати. На підставі вказаної заяви було відкрито рахунок №2620111188036. Проте, без жодних підстав та пояснень відповідач самовільно почав знімати з вказаного рахунку грошові кошти на нібито погашення заборгованості згідно договору без номера та дати укладення та незрозуміло з ким. Так, 22.05.2019 року відповідачем було списано з рахунку позивача 3200 грн., 07.06.2019 року – 6281,84 грн., 08.07.2019 року – 4418,96 грн. та 22.10.2019 року – 2600 грн. Усього згідно даних виписки банку ПУМБ за період з 01.05.2019 року по 26.11.2019 року з особистого рахунку позивача було списано 16500,80 грн.

Згідно з пунктом 372 ст.37 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі ініціації неналежного переказу з рахунка належного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок належного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплати неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Таким чином, станом на 06.12.2019 року за самовільне зняття 22.05.2019 року (199 днів) з рахунку позивача 3200 грн., відповідач повинен сплатити 320?0,1?199?100% = 636,80 грн.

Станом на 06.12.2019 року за самовільне зняття з рахунку позивача 07.06.2019 року – 6281,84 грн., відповідач має сплатити позивачу заборгованість у розмірі 6281,84 грн.?0,1?183?100%=1155,86 грн. Станом на 06.12.2019 року за самовільне зняття з рахунку позивача 4418,96 грн.-08.07.2019 року відповідач повинен сплатити 4418,96 грн.?0,1?152?100%=671,68 грн. Таким чином, сумарно відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 636,80 грн.+1155,86 грн.-671,68 грн.=2464,34 грн.

Гроші, що знаходилися на картці позивача є його заробітною платнею в КП МТТУ та єдиним джерелом його доходів. Навіть за Законом України «Про виконавче провадження», згідно ст.70 п.3 загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати, заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику. У тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Проте, не дивлячись на відсутність виконавчих документів, відповідач знімає самовільно 100 відсотків розміру заробітної плати позивача, зловживаючи тим, що банк ПУМБ був обраний роботодавцем. Внаслідок протиправних дій, відповідачу завдано моральну шкоду, позивач повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя та родини в умовах відсутності грошових коштів, бо заробітна платня в КП МТТУ є єдиним джерелом його доходів. Через незаконні дії відповідача, переживання, що вплинули на його фізичний стан та з урахуванням ст.23 Конституції України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Під моральною шкодою слід розуміти втрати майнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, позивач оцінює нанесену йому моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 12.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 03.03.2020 року закрито підготовче засідання за даною позовною заява та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, при цьому в позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника в порядку заочного провадження.

Відповідач в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про перенесення слухання справи не надавав.

Відповідно до вимог ст.280 Цивільного процесуального Кодексу України (далі за текстом ЦПК України) суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи зі згоди позивача.

Фіксація судового процессу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , виходячи з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їх правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2019 року ОСОБА_2 з АТ «ПУМБ» підписав заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №278380214 від 06.05.2019 року та своїм підписом підтвердив, що отримав від банку примірник заяви №278380214 від 06.05.2019 року на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також до підписання заяви отримав в письмовій формі (паперовій або електронній) довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ознайомився з її змістом.

Відповідно до п.6 розділу 2 заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, своїм підписом на цій заяві ОСОБА_2 підтвердив, що в повному обсязі доступно та своєчасно ознайомлений з інформацією про умови кредитування (в тому числі із загальною вартістю та реальною річною процентною ставкою за користування лімітом Овердрафту, що вказані в Додатку №2 до ДКБО); з особливостями, перевагами та недоліками.

З виписки /особового рахунку з 01.05.2019 року по 26.11.2019 року випливає, що 22.05.2019 року, 07.06.2019 року, 08.07.2019 року, 22.10.2019 року з рахунку ОСОБА_2 відбулась оплата щомісячної комісії за обслуговування пакета договора, 22.05.2019 року, 07.06.2019 року, 08.07.2019 року, 22.10.2019 року на рахунок ОСОБА_2 надійшли виплати КП «МТТУ», а 23.05.2019 року відбулось списання договірних коштів на погашення заборгованості за договором кредиту у сумі 3200 грн., 08.06.2019 року відбулось списання договірних коштів на погашення заборгованості за договором кредиту на суму 6281,84 грн., 08.07.2019 року також відбулось списання договірних коштів на погашення заборгованості за договором кредиту у сумі 4418,96 грн.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Зі статті 1067 ЦК України випливає, що договір банківського рахунка укладається для відкриття . клієнтові рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно із статтею 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцю рахунку), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною першою статті 1068 ЦК України визначено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки.

Правовідносини у сфері функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб`єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Згідно п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і 'послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, тримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Пунктом 1.5. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, передбачено, що Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Так, ОСОБА_2 своїм власним підписом в заяві підтвердив, що він ознайомився з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодний з ними та всі умови ДКБО йому зрозумілі і він не потребує додаткових їх тлумачень.

Крім того, ОСОБА_2 під власний підпис в заяві підтвердив, що в повному обсязі, доступно та своєчасно ознайомлений з інформацією про умови кредитування (в томі числі із загальною вартістю та реальною річною процентною ставкою за користування лімітом Овердрафту), з особливостями, перевагами та недоліками.

Таким чином, враховується, що на момент підписання заяви, обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, зокрема надання ОСОБА_2 прав на користування лімітом Овердрафту та останній протягом тривалого часу з дня підписання заяви, користувався карткою.

Виходячи з вищевикладеного та за таких умов, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не надали суду належних, достовірних і допустимих доказів на підтвердження того, що є підставою для стягнення знятих з особистого рахунку грошових коштів, пені та моральної шкоди, оскільки ними не доведено безпідставного списання банком з рахунка клієнта грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позовні вимоги не ґрунтуються на жодній з підстав, передбачених ЦК України, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати пов`язані зі сплатою позивачем судового збору при поданні позовної заяви, слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись, ст.ст.12,13,76,81-82,141,247,259,263-265,268,280-282, 430 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про стягнення знятих з особистого рахунку грошових коштів, пені та моральної шкоди – відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 02.09.1999 року Жовтневим РВ Маріупольського ГУ МВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_3 Микола Сергійовича, свідоцтво №1752 від 11.07.2017 року, видане рішенням Ради адвокатів Полтавської області №9, місцезнаходження за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул. Аеродромна, буд.9.

Відповідач: Акціонерне товариство ««Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул. Андріївська, буд.4.

Суддя: П.І.Папаценко