Ухвала суду № 8841941, 14.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2009 р.Справа № 2-а-8192/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого –судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.,

Спаскіна О.А.,

За участю секретаря Колієнко Н.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2009 року по справіза позовом Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне»до Державної податкової інспекції у Зміївському районі м. Харкова, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління держкомзему у Зміївському районі Харківської області про визнання незаконним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 року № 0003691501/0 про донарахування земельного податку за січень-квітень 2008 року у сумі 36344,54 грн. та штрафних санкцій у сумі 18172,26 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

18 березня 2009 року постановою Харківського окружного адміністративного відмовлено в задоволенні позову Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне».

На зазначену постанову суду Державним племінним птахівничим підприємством «Роздольне»подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок». Також, суд першої інстанції не надав оцінки тим обставинам, що позивач у грудні 2001 року змінив назву(реорганізувався) з Дослідного господарства «Роздольне»у Державне племінне птахівниче підприємство «Роздольне» й при цьому у статуті позивача чітко закріплені його права та обов’язки щодо правонаступництва, а розпорядження Зміївської РДА № 971 від 20.111.08 року про визнання недійсним акту на право постійного користування землею серії ХР № 12-00-000-246 від 25 09.95 року є незаконним та оскаржено позивачем.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Зміївському районі у Харківській області було здійснено невиїзну документальну (камеральну) перевірку податкової звітності по земельному податку ДППП «Роздольне».

За результатами перевірки було складено акт від 24.04.2008 року № 539/15-027/19461494, на підставі висновків якого відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування земельного податку за січень-квітень 2008 року у розмірі 54516,80 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 36344,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 18172,26 грн.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Зміївському районі в Харківській області від 24.04.2008 року № 539/15-027/19461494 перевіркою податкової звітності встановлено порушення ст.14 Закону України «Про плату на землю», підприємством не подано розрахунок по земельному податку на 2008 рік за базовий податковий (звітний) період, термін подання якого щорічно до 1 лютого, на суму 36344,54 грн., виявлено, що підприємством не подано розрахунок по земельному податку за 2008 рік, земельний податок не сплачено.

На підставі вищезазначеного, відповідачем було зроблено висновок, що в порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю», позивачем не було подано розрахунок по податку на землю та не сплачено податок на землю у сумі 36344,54 грн.

Відповідно до листа Управління Держкомзему у Зміївському районі Харківської області № 01-15/583 від 04.02.2008р. ДППП «Роздольне»після проведення роздержавлення земель, має в користуванні земельні ділянки площею 120,5711 га, з них 64,21 га - господарські будівлі та двори та 56,3022 га - полезахисні смуги.

Відмовляючи в задоволенні позову Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне», суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2008 року №0003691501/0 Державна податкова інспекція у Зміївському районі в Харківській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

          Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції.

          Відповідно до статті 3 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

          Сільськогосподарські підприємства, у відповідності із статтею 5 Положення про справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затвердженого постановою КМУ від 23.04.1999 року № 658, для набуття і підтвердження статусу платників податку самостійно обчислюють суму податку.

          Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки станом на 01.01.2008 року ДППП «Роздольне»у встановленому порядку не надавались та в державному реєстрі земель не значаться.

          Згідно статистичної звітності «Про наявність та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності»форма 6-ЗЕМ станом на 01.01.2008р. площа користування ДППП «Роздольне»після проведення роздержавлення земель, має в користуванні земельні ділянки площею 120,5722 га, з них 64,21 га - господарські будівлі та двори, 56,3022 га - полезахисні смуги.

          Відповідно до ст.193 Земельного кодексу України Державний земельний кадастр —це єдина державна система земельно - кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить вів режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів.

          Згідно ст.194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

          За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не має права бути платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2008 році.

          Як зафіксовано в акті перевірки підприємством в порушення ст. 14 Закону України «Про плату на землю»не подано розрахунок, та не сплачено податок на землю на суму 36344,54 грн.

          Відповідно до ст.5 Закону України «Про плату на землю»об'єктом плати на землю є земельна ділянка, а також, земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Об’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (пай) і землекористувач, в тому числі орендар.

          Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю», юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією України, а саме: станом на 1 січня ідо 1 лютого платник податків подає дані до відповідної державної податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки.

          Згідно ст. 15 Закону України «Про плату податку за землю», юридичні особи - власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також, орендну плату за земельні ділянки з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Сплата податку провадиться рівними частками щомісяця, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця. У такі ж терміни сплачується орендна плата державної та комунальної власності.

          Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

          Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено статтею 13 Закону, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

          Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

          Преамбулою Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-Ш "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

          Відповідно до п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

          У разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п.17.1.4. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

          З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що у відповідача були наявні підстави для фіксування в акті перевірки порушення ДППП «Роздольне»вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю»та винесення податкового повідомлення-рішення від 23.06.2008 року № 0003691501/0 про донарахування податкового зобов'язання по податку за землю за січень-квітень 2008 року в розмірі 36344,54 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18172,26 грн.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що позивач у грудні 2001 року змінив назву(реорганізувався) з Дослідного господарства «Роздольне»у Державне племінне птахівниче підприємство «Роздольне» й при цьому у статуті позивача чітко закріплені його права та обов’язки щодо правонаступництва, а розпорядження Зміївської РДА № 971 від 20.111.08 року про визнання недійсним акту на право постійного користування землею серії ХР № 12-00-000-246 від 25 09.95 року є незаконним та оскаржено позивачем, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не впливають на правомірність прийнятого рішення.

          Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного племінного птахівничого підприємства «Роздольне» –залишити без задоволення.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 18 грудня 2009 року.

Головуючий –           Сіренко О.І.

Судді –           Любчич Л.В.

                                        Спаскін О.А.