Постанова № 8841927, 01.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р. Справа № 2-а-37864/09/2070

судова колегія Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів: - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретарі –Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року по адміністративній справі за позовом Олександрівського сільського споживчого товариства до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2009 року позивач Олександрівське сільське споживче товариство звернулось до суду з позовом, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001211501/1 від 25 грудня 2008 року, яким позивачу донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5344 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 267,20 грн.

Позивач зазначає, що 01 липня 2006 року підприємство перейшло на загальну систему оподаткування, при складанні декларації з податку на прибуток за 09 місяців 2006 року ним була відображена балансова вартість запасів на початок звітного періоду в сумі 21375 грн., тобто сума товарних залишків, які були придбані підприємством до 1 липня 2006 року.

Відповідач під час здійснення камеральної перевірки дійшов висновку про те, що, оскільки до 01 липня 2006 року позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування, балансова вартість запасів на початок звітного періоду не повинна зазначатись.

Позивач з цим не погоджується та вважає, що в разі не зазначення залишку товарів на початок податкового періоду в перерахунку приймуть участь ті запаси, витрати на придбання яких не включались до складу валових витрат, що призведе до оподаткування валових доходів замість прибутку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що в даному випадку норми різних законів припускають неоднозначне трактування прав і обов’язків платника податків, у зв’язку з чим на підставі пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” рішення приймається на користь платника податків.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, що маються в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року належить скасувати відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Олександрівське сільське споживче товариство зареєстроване Валківською районною державною адміністрацією, свідоцтво № 0010020 від 07 квітня 1999 року, знаходиться на податковому обліку у Валківському відділенні Нововодолажської МДПІ Харківської області з 13 квітня 1999 року.

З 01.01.2002 року по 30.06.2006 року позивач знаходився на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок за ставкою 10%, з 01.07.2006 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування.

03 жовтня 2009 року фахівцем відповідача була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток Олександрівського сільського споживчого товариства з питання виявлення методологічних помилок у поданій податковій декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року, про що складено акт № 204/1501/30344959 від 03 жовтня 2008 року.

Згідно висновків даного акту встановлено порушення вимог п 5.9. ст. 5 Закону України N 334/94-ВР від 28.12.94 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (подалі - Закон N 334/94-ВР) , що призвело до заниження суми податкового зобов’язання на 4150 грн.

На підставі даного акту відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001221501/1 від 25 грудня 2009 року про визначення Олександрівському сільському споживчому товариству податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 5611,20 грн., у тому числі 5344 грн. за основним платежем та 267,20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган обґрунтовує свою позицію тим, що вартість запасів на початок звідного періоду позивачем не може бути відображена, оскільки запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку, не беруть участь в перерахунку як такі, витрати на придбання яких не були включені до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з такою позицією та зазначає наступне.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.9 ст. 5 цього Закону встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі –запасів).

Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно із Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Тобто відповідно до Закону N 334/94-ВР в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат.

Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).

Таким чином, якщо в осіб, які у відповідному податковому звітному періоді перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи, обліковуються запаси, придбані та оприбутковані в період сплати єдиного податку (тобто витрати на придбання яких не було включено до складу валових), вартість таких запасів не підлягає відображенню в таблиці 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства та, відповідно, не враховується при подальшому перерахунку по п. 5.9 ст. 5 Закону N 334/94-ВР.

Зазначені вище платники податку мають право на застосування цього пункту лише до запасів, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких було включено до складу валових витрат у таких випадках:

або якщо запаси були придбані та оприбутковані платниками після переходу на загальну систему оподаткування,

або якщо до перебування цих осіб на спрощеній системі або на ФСП вони були платниками податку на прибуток на загальних підставах і мають запаси, придбані та оприбутковані в період перебування на загальній системі оподаткування.

Оскільки витрати на придбання запасів, придбаних та оприбуткованих у період знаходження на спрощеній системі оподаткування та сплати єдиного податку не включаються до складу валових витрат, вартість таких запасів не підлягає відображенню в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток та відповідно не може бути врахований при подальшому перерахунку.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Інші доводи та заперечення сторін висновків колегії суддів не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 198 ч. 1 п. 1, 202 ч.1 п.3, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області –задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2009 року –скасувати.

В задоволенні позовних вимог Олександрівського сільського споживчого товариства до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001211501/1 від 25 грудня 2008 року – відмовити.

          Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого апеляційного суду України на протязі одного місця.

Головуючий суддя                    (підпис)                              Л.В. Мельнікова

          Судді:                                        (підпис)                              З.Г. Подобайло

                                                            (підпис)                              А.М. Григоров

Повний текст виготовлений та підписаний 07 грудня 2009 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ                                                             Мельнікова Л.В.