Ухвала суду № 8841872, 23.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2009 р.Справа № 2-а-30519/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого –судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.,

Спаскіна О.А.,

За участю секретаря Касян В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року по справіза позовом закритого акціонерного товариства «Новий стиль»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

16 квітня 2009 року постановою Харківського окружного адміністративного суду задоволено позов закритого акціонерного товариства «Новий стиль».

          Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова №000081 1600/0 від 18 грудня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі на 1992, 00 гривень.

На зазначену постанову суду Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі у м. Харкові подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.3, п. 1.8, ст.. 1 п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.159 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом першої інстанції встановлено, що 18.12.2008 року відповідачем була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість закритого акціонерного товариства «Новий стиль», наданої за жовтень 2008 року №76905 від 27.11.08р. щодо достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку на жовтень 2008 р. в сумі 3979684, 00 гривень.

При перевірці були використані документи за вересень-жовтень 2008р.: декларації з ПДВ із додатками; завірені копії реєстру отриманих та виданих податкових накладних; завірені копії первинних платіжних документів, які засвідчують факт оплати за отримані товари, послуги. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на 1992,00 гривень; в порушення п.п. 7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем завищено суму податкового кредиту за жовтень 2008 року на 52522,24 гривень, що призвело до завищення суми від'ємного значення за жовтень 2008 року на 52522,24 гривень. Однак це порушення не вплинуло на суму, заявлену до відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 року.

За результатами перевірки був складений акт №1466/16-01 1/32565288 від 18.12.2008р., на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення №0000811600/0 від 18.12.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі на 1992,00 гривень.

Задовольняючи позов закритого акціонерного товариства «Новий стиль», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а, отже, його висновки про завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за липень 2008 року необґрунтовані.

          Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції.

          Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Згідно з п. п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.7.5. ст. 7 цього закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «РАТЕК»м. Харків, є постачальником позивача.

У вересні 2008 р. позивач здійснив оплату поставленого ТОВ «РАТЕК»товару на загальну суму 11952,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1992,00 грн., що підтверджується податковою накладною: № 139 від 1 1.09.2008 р.

На момент здійснення господарських операцій та на момент перевірки постачальник позивача ТОВ «РАТЕК», м.Харків, був платником податку на додану вартість, зареєстрованим відповідно до ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Статус постачальника позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході судового засідання.

В ході господарської операції постачальником позивача ТОВ «РАТЕК»(і.п.н. 251770020307), м. Харків була виписана податкова накладна від 11.09.2008 р. №139 на суму 11952,00 грн., в т.ч. ПДВ 1992,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказана податкова накладна оформлена згідно з п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а)          порядковий номер податкової накладної; б)          дату виписування податкової накладної; в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г)          податковий номер платника податку (продавця та покупця); д)          місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е)          опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж)          ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и)          загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, позивач мав господарські взаємовідносини з платником податку на додану вартість - ТОВ «РАТЕК».

В суді першої інстанції позивач надав належним чином оформлену податкову накладну, що підтверджують його право на податковий кредит та докази здійснення фактичної оплати товару, в тому числі і податку на додану вартість в розмірі 1992,00 грн. в ціні товару.

Відповідач не заперечував в факт оплати позивачем товару, в тому числі і податку на додану вартість в ціні товару 1992,00 грн. за господарською операцією з ТОВ «РАТЕК».

Згідно з п. п.7.7.1. п.7.7. ст. 7 вказаного закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду

Відповідно до п.п.7. 7. 2. п.7.7. ст. 7 вищезазначеного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ. повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 закону про податок на додану вартість щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Позивач оплатив отримані товари, додаткових вимог щодо права на податковий кредит, чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування за липень 2008 р. відповідно до п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи той факт, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, проведеного на рівні Державної податкової адміністрації України, відповідно до якого сума податку на додану вартість у розмірі 1992.00 грн. не була відображена контрагентом позивача ТОВ «РАТЕК»в податковій декларації за вересень 2008 р., колегія суддів вважає безпідставними.

Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає залежності права на бюджетне відшкодування та розміру сум бюджетного відшкодування платника податку від змісту декларації з податку на додану вартість постачальника такого платника податку.

Саме Закон України «Про податок на додану вартість»регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі неподання декларації з ПДВ за вересень 2008 р. контрагента позивача - ТОВ «РАТЕК»та несплату ним ПДВ, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розмір} податкового кредиту.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Харкові –залишити без задоволення.

          Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 27 листопада 2009 року.

Головуючий –           Сіренко О.І.

Судді –           Любчич Л.В.

                                        Спаскін О.А.