Постанова № 8841862, 20.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2009 р. Справа № 22-а-7302/09

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.,

Спаскіна О.А.,

За участю секретаря Касян В.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову господарського суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року по справіза позовомприватного підприємства «Ресурсекспо»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, приватне підприємство «Ресурсекспо» звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2005 року № 0000222305/0/53, № 0000232305/0/2263.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року задоволено позов закритого приватного підприємства «Ресурсекспо».

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 29 липня 2005 року № 0000222305/0/53, № 0000232305/0/2263.

В апеляційній скарзі Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція в Полтавській області просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1.3 ст. 1, п.п.7.4.5., п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1, 7.5. ст. 7, п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавський області була проведена додаткова позапланова документальна перевірка правильності, повноти та обґрунтованості відшкодування ПП «Ресурсекспо»податку на додану вартість з бюджету за березень 2004 року, за результатами якої був складений акт № 88/23-312/32534710 від 29.07.2005 року.

29.07.2005р. на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000222305/0/53 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 280 060,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000232305/0/2263, яким визначено до сплати ПП «Ресурсекспо»податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 447,00 грн. (основний платіж - 277,00 грн., штрафна фінансова) санкція - 170,00 грн.).

В акті перевірки зазначено, що при проведенні зустрічних перевірок постачальників ПП «Ресурсекспо»встановлений наступний ланцюг постачання товару (частин агломераційних та обжигових машин: колосників жаростійких з легованої палі в кількості 86 шт.): ПП «Ресурсекспо»<- ПП «Ліна»<- ПП ОСОБА_1. <- ПП «Масла і смазки II»<- ПП «Юнона»<- ПП «Вікторія»<- ТОВ «Анджеліна»(м. Київ).

В акті перевірки № 88/23-312/32534710 від 29.07.2005 р. Кременчуцька ОДПІ зазначає, що провести зустрічну перевірку ТОВ «Анджеліна»неможливо в зв'язку з тим, що підприємство має ознаки «фіктивності», а саме: товариство не знаходиться за юридичною адресою, на вказані у базі даних та на реєстраційні картці телефони не відповідає. Підприємство занесене до журналу фіктивних підприємств, матеріали по підприємству передані до податкової міліції Святошинського району м. Києва для вжиття всіх необхідних заходів.

Крім того, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005р. визнані недійсними установчі документи ТОВ «Анджеліна».

Таким чином, через неможливість здійснення перевірки ТОВ «Анджеліна»з питання сплати ним податку на додану вартість до бюджету, податковим органом встановлено неправомірне віднесення до податкового кредиту та завищення ПП «Ресурсекспо»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2004 р. в розмірі 280 537,00 грн.

Задовольняючи позов приватного підприємства «Ресурсекспо», суд першої інстанції виходив з того, що з боку позивача відсутні порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Відповідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно довідок позапланових перевірок постачальників ПП «Ресурсекспо»та додатків до них, постачання частин агломераційних та обжигових машин: колосників жаростійких ТУ 14-12-320-85 з легованої сталі 10*18*Н9Л в кількості 86 шт. (виробник ЗАТ «Нікопольський ливарний завод» Україна, згідно даних ВМД) по ланцюгу постачання здійснювалося на умовах поставки франко склад ПП «Масла і смазки ІІ», постачальники колосників жаростійких, витрат по їх транспортуванню та зберіганню не несли. Акти прийому-передачі по всім ланцюгам складалися протягом одного дня. Тобто, здійснювався лише документообіг, без фактичного переміщення товару (колосників жаростійких).

Крім того розрахунки по ланцюгу постачання зазначеного товару між покупцями та постачальниками здійснювалися шляхом вексельної форми розрахунків, а саме:

між ПП «Ліна» та приватним підприємцем ОСОБА_1. - простий вексель № 30066901441 номінальною вартістю 1425500 грн.

між приватним підприємцем ОСОБА_1. та ПП «Масла і смазки ІІ» - простий вексель № 30066901441 номінальною вартістю 1425500 грн.

між ПП «Масла і смазки II» та ПП «Юнона» - прості векселя № 763315312841 номінальною вартістю 1425500 грн., № 763315312842 номінальною вартістю 254842.грн.

Згідно відповіді ДПІ у Святошинському р - ні м. Києва від 10.11.2004 р. за № 4294/7/26-08/31 провести зустрічну перевірку ТОВ «Анджеліна» не можливо в зв'язку з тим, що підприємство має ознаки «фіктивності».

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005 року по справі за позовом ДПА у м. Києві до ТОВ «Анджеліна» визнано:

недійсним Статут та установчий договір ТОВ «Анджеліна» з моменту їх реєстрації - 31.07.2003 року, недійсним свідоцтво № 36365081 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Анджеліна» з моменту внесення в реєстр платників ПДВ - з 01.08.2003 року.

Як вбачається з відповіді за № 71/7/23 27.03.2006 р., отриманої від Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ 11.11.2005 р. проведено планову документальну перевірку ПП «Вікторія». В результаті перевірки донараховано - податку на прибуток - 4953355,68 грн, ПДВ - 4915345.65 грн

Донараховані суми знаходяться на апеляційному оскарженні.

Сума податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за: лютий 2004 p.- 33943 грн., березень 2004 р. - 953699 грн., квітень 2004 р. - 65947 грн.

Сума податкового кредиту по декларації з ПДВ за: лютий 2004 р. - 32988 гри., березень 2004 р. - 952596 грн. квітень 2004 р. - 69429 грн.

Фактична сплата ПДВ за: лютий 2004 р. - 955 грн., березень 2004 р. - 1103 грн., квітень 2004 р. - 1518 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що до податкового кредиту неправомірно віднесені суми ПДВ за березень 2004 року у розмірі 280 337 грн. Відтак штучно заявлено до відшкодування ПДВ Позивачем за березень 2004 р. в сумі 280337грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції, як такої, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області задовольнити.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 05 серпня 2009 року скасувати.

В позові приватного підприємства «Ресурсекспо»відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 листопада 2009 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Суддя Любчич Л.В.

Суддя Спаскін О.А.