Вирок № 88394672, 24.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4728/19

Номер провадження 1-кп/623/141/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Герцова О.М.,

за участю: секретаря судового засідання Бобриш М.С.,

прокурора Гузенко І.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Кузнєцова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019220320001015 від 12 листопада 2019 року, №12020220320000009 від 03 січня 2020 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженку міста Ізюм, Харківської області, українку, громадянку України, з повною загальною середньою освітою, вдову, не працюючу, раніше судиму:

1) 08 грудня 2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 1 статті 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

2) 12 грудня 2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 2 статті 186, частиною 1 статті 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнена 12 грудня 2018 року за відбуванням призначеного покарання, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи засуджена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2018 року за вчинення корисливого злочину, на шлях виправлення не стала та скоїла аналогічні злочини при наступних обставинах.

Так, 01 листопада 2019 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , з дозволу власника житла ОСОБА_2 , після спільного вжиття спиртних напоїв побачила на дивані кухні вказаної квартири мобільний телефон марки «Рhilips» модель S890 та будучи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, з дивана кухні взяла, тим самим таємно викрала мобільний телефон марки «Рhilips», модель S890 вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3810/19 від 15 листопада 2019 року - 240,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 залишила місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, що кваліфікується за частиною 2 статті 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Крім того, 01 листопада 2019 роук близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_1 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, шляхом вільного доступу проникла до квартири АДРЕСА_3 разом з іншою особою, якій ОСОБА_1 не повідомляла про свої дійсні злочинні наміри, де, впевнившись що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, оскільки користувач квартири ОСОБА_2 спав, таємно, з корисливих мотивів та з метою збагачення викрала телевізор марки «Nexon» моделі ТС2188НЕ вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 3810/19 від 15 листопада 2019 року - 550,00 грн.

ОСОБА_1 залишила місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму, що кваліфікується за частиною 3 статті 185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Крім того, 13 грудня 2019 року у вечірній час доби, більш точний час судом не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_4 , з дозволу власниці житла ОСОБА_3 , побачила на одній з полиць в кухні вказаної квартири мобільний телефон марки «Samsung» моделі SМ-В105Е, який належав ОСОБА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за чужий рахунок та переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла, тим самим таємно викрала мобільний телефон марки «Samsung», моделі SМ-В105Е вартістю, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 48/20 від 09 січня 2020 року - 225,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 залишила місце злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму, що кваліфікується за частиною 2 статті 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Обвинувачена ОСОБА_1 , вину у скоєнні кримінальних правопорушень визнала повністю, не заперечувала факт скоєння нею кримінальних правопорушень за обставин, викладених вище, у скоєному розкаялася, просила сурово не карати.

Захисник Кузнєцов О.О., просив застосувати при призначенні його підзахисній покарання із застосуванням положення статті 75, статті 76 КК України.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не мають.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі, за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі, за сукупністю злочинів шляхом часткового поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 3 років та 6 місяців позбавлення волі, застосувавши положення частини 1 статті 70 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили обвинуваченій залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 , захисник Кузнєцов О.О., та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченої, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за частиною 3 статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, та за частиною 2 статті 185 КК України крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 , не є особою з інвалідністю, не працює, на обліку в Ізюмському ОМВК не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, судима, за місцем проживання характеризується посередньо, про що свідчать: довідки лікарів, Ізюмського ОМВК, характеристика, вимога щодо судимості та її свідчення.

Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб), є високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних останнім.

Злочини, які вчинила обвинувачена ОСОБА_1 , передбачені частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 185 КК України, один з них відноситься відповідно до статті 12 КК України до тяжких злочинів.

Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину .

Обставинами, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , є вчинення злочинів у стані алкогольного сп`яніння.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачена визнала свою провину, щиро розкаялася, у потерпілих відсутні вимоги до неї, однак при цьому вона судима за тяжкі злочини, знову вчинила аналогічні злочини проти власності, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченої, яка не має постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується посередньо, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на високому рівні ризик повторного вчинення правопорушення, суд вважає, що наведене характеризує обвинувачену як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 , має бути призначене покарання саме у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, зважаючи на положення частини 3 статті 377 КПК України, те, що судом призначається реальна міра покарання у виді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства, у обвинуваченої відсутні міцні соціальні зв`язки, офіційне працевлаштування, негативна репутація вчинення крадіжок, а тому наявні ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України - переховуватися від суду та вчинити нове кримінальне правопорушення.

Крім того, слід зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період з 14 січня 2020 року до 24 березня 2020 року.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, пов`язані з проведенням судових товарознавчих експертиз в сумі 600 гривень 00 копійок, що проводилась експертом ОСОБА_4, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений згідно ухвал слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року у відповідності до частини 4 статті 174 КПК України підлягає скасуванню, а відповідні речові докази після набрання вироком законної сили слід повернути потерпілим.

Керуючись статтями 50, 65-67, 70, частиною 3 статті 185, частиною 2 статі 185 КК України, статтями 100, 124, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною та призначити покарання:

-за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 (трьох ) років позбавлення волі,

-за частиною 2 статті 185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати строк попереднього ув`язнення з 14 січня 2020 року по 24 березня 2020 року в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного взяття під варту з 14 січня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за проведення судових товарознавчих експертиз №3810/19 від 15 листопада 2019 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, №48/20 від 09 січня 2020 року в розмірі 300 гривень 00 копійок, всього 600 гривень 00 копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 (рахунок НОМЕР_2 ), номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року, на телевізор марки Nexon, моделі ТС2188НЕ який віддано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку - після набрання вироком законної сили вважати повернутим, та від 13 січня 2020 року на мобільний телефон марки «Samsung» моделі SМ-В105Е - після набрання вироком законної сили скасувати та повернути ОСОБА_3 .

Речові докази: телевізор марки Nexon, моделі ТС2188НЕ який віддано на зберігання потерпілому ОСОБА_2 під розписку після набрання вироком законної сили - вважати повернутим, мобільний телефон марки «Samsung» моделі SМ-В105Е - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Головуючий суддя О.М. Герцов