Ухвала суду № 88377897, 23.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2020 року м. Київ № 320/2551/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення грошових коштів,

у с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду, пред`явивши вимоги до ГУ НП у Київській області про визнання дій відповідача, які виявились у відмові в нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації за невикористані дні оплачуваної відпустки за 2016 та відмові у нарахуванні та виплаті середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного перерахунку протиправними та стягнення з ГУ НП у Київській області 11700, 85 грн. за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за весь час затримки виплати за 2016 та з 29.09.2017 по день фактичного розрахунку, виходячи із середнього заробітку.

Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання вимог ст.ст.160,161 КАСУ, суд приходить до висновку про їх невідповідність положенням процесуального законодавства, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку для усунення його недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції із зазначенням у ній:

підстав для звернення з вимогами до ГУ НП у Київській області, ураховуючи, що воно не є правонаступником ГУ МВС у Київській області; зазначення ціни позову: надання обґрунтованого розрахунку суми виплат, на які претендує заявник із конкретизацією спірного періоду та зазначення всіх складових зробленого розрахунку, проведеного шляхом математичних дій із визначенням величини спірної суми та представленням суду копій документів, якими підтверджена кожна складова розрахунку у загальному та помісячному обрахуванні; визначення розрахункового періоду, за який належить здійснити виплати за виключенням днів тимчасової непрацездатності, вихідних та святкових днів; загального розміру грошових виплат, які були одержані заявником при звільненні та у розрізі кожної виплати окремо та наданням суду документу, який підтверджує факт одержання зазначених сум (витяг з банківської картки про грошові надходження; копія відомості про виплати; довідка про одержаний поштовий переказ) тощо; подання суду копії послужного списку позивача; надання розрахунку грошової компенсації, яку за твердженням позивача, він повинен був одержати у 2016; копій наказів про призначення на посаду в НП та про звільнення; представлення суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 1% від ціни позову (в частині компенсації за невикористані дні відпустки) або посилання на підстави звільнення від такої оплати; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав та причин пропуску та подання документів, якими підтверджена поважність причин звернення до суду, зокрема, після 2016 році.

Крім того, посвідчення копій документів, долучених до позовної заяви в порядку, визначеному законом.

Щодо витребування документів за ініціативою суду, суд зауважує таке:

відповідно до положень ст.160 КАСУ обов`язок обґрунтувати заявлені у позові вимоги з посиланням на відповідні докази покладається на суб`єкт звернення, тобто позивача.

Згідно ч.1 ст.80 КАСУ, витребування доказів судом відбувається лише у випадку, коли учасник справи позбавлений можливості самостійного забезпечення їх подання.

У клопотанні про витребування доказів обов`язково зазначаються наступні відомості: 1)який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Оскільки клопотання про витребування доказів не відповідає за формою, встановленою законом, ураховуючи недоведеність факту неможливості самостійного забезпечення таких доказів заявником, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись статтями 80, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення грошових коштів, - залишити без руху.

Відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Встановити заявникові десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту одержання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.