Постанова № 8835691, 24.02.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2- а-54/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 6296,40 грн. допомоги як особі, яка разом з двома малолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення та 22771,40 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.

Крім того, позивачка просить допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача заборгованості передбаченій ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять розглядати справу без їх участі.

Встановлено, що позивачка є потерпілою 3-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає разом з своїми малолітніми дітьми : дочкою – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочкою – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Олевськ Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копіями свідоцтв про народження дітей , копією паспорту позивачки, довідкою з місця проживання.

Позивачка з 10 січня 2005 року по даний час працює в Житомирському регіональному управлінні ЗАТ КБ ПриватБанк , що розміщується в м. Олевськ Житомирської області та отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 1,60 грн. кожному на себе та малолітніх дітей та доплату до заробітної плати позивачці в розмірі 5,20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідкою з місця роботи, довідкою відпоідача.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання та роботи.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її малолітніх дітей у їх праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні за період з 01 січня 2005 року по даний час становить:

• - з 01.01.2005 р. -262.00 грн.

• - з 01.04.2005 р.-290.00 грн.

• - з 01.07.2005 р.-310.00 грн.

• - з 01.09.2005 р.-332.00 грн.

• - з 01.01.2006 р.-350.00 грн.

• - з 01.07.2006 р.-375.00 грн.

• - з 01.12.2006 р. -400.00 грн.

• - з 01.04.2007 р. -420.00 грн.

• - з 01.07.2007 р.-440.00 грн.

• - з 01.10.2007 р. - 460.00 грн.

• - з 01.01.2008 р.-515.00 грн.

• - з 01.04.2008 р.-525.00 грн.

• - з 01.10.2008 р. -545.00 грн.

• - з 01.12.2008 р.-605. 00 грн.

• - з 01.04.2009 р.-625. 00 грн.

• - з 01.07.2009 р.-630. 00 грн.

• - з 01.10.2009 р.-650. 00 грн.

Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення в межах річного терміну з 01 серпня 2008 року по 01 серпня 2009 року у розмірі 30 % мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,60 грн. щомісяця (12 міс. х 1,60 грн. = 19,20 грн.) , тобто:

З 01.08.2008 р. по 01.10.2008 р. - 525 грн. х 2 міс. х 30 % = 315 грн.,

З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 2 міс. х 30 % = 327 грн.,

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. х 30 % = 726 грн.,

З 01.04.2009 р. по 01.08.2009 р. - 625 грн. х 4 міс. х 30 % = 750 грн.,

Таким чином, 2118н. – 19,20 грн. отриманих коштів = 2098,80 грн. х 3 = 6296,40 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 20 серпня 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).

Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення на користь позивачки підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення у розмірі 1-ї мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 5,20 грн. щомісяця (53 міс. х 5,20 = 275,60 грн.) та не враховуючи періоди, коли позивачка отримувала зазначену доплату в розмірі меншому, ніж 5,20 грн. щомісяця, тобто за період з 01 січня 2005 року по 01 серпня 2009 року, а саме:

3 01.01.2005 р. по 01.04.2005 р.- 262 грн. х 3 міс. = 786 грн.

З 01.04.2005 р. по 01.07.2005 р. -290 грн. х 3 міс. = 870 грн.

З 01.07.2005 р. по 01.09.2005 р. – 310 грн. х 2 міс. = 620 грн.

З 01.09.2005 р. по 01.01.2006 р. -332 грн. х 3 міс. = 996 грн.

3 01.01.2006р. по 01.07.2006 р.-350 грн. x 6 міс. =2100 грн.

З 01.07.2006 р. по 01.01.2007 р. - 375 грн. х 6 міс. = 2250 грн.

З 01.01.2007 р. по 01.04. 2007 р. - 400 грн. х 3 міс. = 1200 грн.

З 01.04.2007 р. по 01.06.2007 р. – 420 грн. х 2 міс. = 820 грн.

З 01.07.2007 р. по 01.10.2007 р. - 440 грн. х 3 міс. = 1320 грн.

З 01.10.2007 р. по 01.01.2008 р. - 460 грн. х 3 міс. = 1380 грн.

З 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. -515 грн. х 3 міс. = 1545 грн.

З 01.04.2008 р. по 01.10.2008 р. - 525 грн. х 6 міс. = 3150 грн.

З 01.10.2008 р. по 01.12.2008 р. - 545 грн. х 2 міс = 1090 грн.

З 01.12.2008 р. по 01.04.2009 р. - 605 грн. х 4 міс. = 2420 грн.

З 01.04.2009 р. по 01.08.2009 р. - 625 грн. х 4 міс. = 2500 грн.

Всього – 23047 грн.

Таким чином 23047 грн. – 275,60 грн. отриманих коштів = 22771,40 грн., як зазначено в позовній заяві.

Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Враховуючи те, що позовна вимога стосовно негайного виконання постанови суду в частині стягнення з відповідача недовиплачених коштів , передбачених ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не мотивована та не обґрунтована , то в цій частині позову слід відмовити.

Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів , передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 та її малолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 та її малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 6296,40 грн. допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 22771,40 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 66,36 грн. на користь держави.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 227,71 грн. на користь держави.

ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: