Ухвала суду № 88341513, 20.03.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/479/18

Номер провадження 1-кп/573/6/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Замченко А.О.,

суддів - Терещенко О.І., Черкашиної М.С.,

з участю секретаря - Півньової О.М.,

прокурора - Тимошенка Є.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Ковальової О.М., Щербак С.В.,

представника - Семиволоса В.В.,

перекладача - Стрельченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля клопотання прокурора Тимошенка Євгена Івановича про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

У провадженні Білопільського районного суду Сумської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

20 березня 2020 року прокурор Тимошенко Є.І. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на обвинуваченого: не відлучатися з м. Білопілля, в якому він зареєстрований, без дозволу прокурора або суду; повідомляти їх про зміну свого місця проживання та /або місця перебування; утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , свідками в даному кримінальному провадженні. Клопотання мотивовано тим, що один із злочинів, які вчинив ОСОБА_1 , відноситься до категорії особливо тяжких, за який передбачено покарання строком до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На даний час продовжує існувати ризик, що останній може незаконно впливати на потерпілих, свідків, які проживають у м. Білопіллі та Білопільському районі і, таким чином, перешкоджати кримінальному провадженню. Крім цього, ОСОБА_1 зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків під час судового розгляду.

Також прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може незаконно впливати на обвинуваченого ОСОБА_1 , а також на потерпілих і свідків. Оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених ст. ст. 185, 186 КК України, відбував покарання в місцях позбавлення волі, але на шлях виправлення не став і продовжив вчиняти нові умисні злочини проти власності, а тому перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність або, побоюючись тяжкості покарання за вчинені діяння, може переховуватися від суду, має не зняту та не погашену судимість, а тому існує ризик вчинення останнім інших тяжких кримінальних правопорушень. ОСОБА_2 не має сталих соціальних зв`язків: сім`ї, малолітніх дітей. Будучи особою працездатного віку обвинувачений упродовж тривалого часу ніде не працює, не має постійного джерела доходів, за місцем проживання характеризується негативно. Під час вчинення кримінального правопорушення йому було байдуже, чи є його дії помітними для інших осіб, які тілесні ушкодження він завдав потерпілій та які наслідки від його дій настануть, вів себе особливо цинічно, погрожував потерпілій тим, що підпалить легкозаймисту речовину, яку попередньо вилив на потерпілу, принижував її честь і гідність, змусивши при цьому останню зняти частину одягу та перебувати в нижній білизні, наносив удари. Наявність наведених ризиків свідчить про те, що лише продовження застосування відносно ОСОБА_2 найбільш тяжкого запобіжного заходу здатне припинити його подальшу злочинну поведінку і повністю забезпечити виконання покладених на нього обов`язків під час судового розгляду кримінального провадження.

На даний час ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ковальова О.М. не заперечували проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Щербак С.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Представник Семиволос В.В. при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали в межах заявленого клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

З огляду на положення ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Зі змісту статті положень ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні обвинувачується в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 187 КК України, які, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким і особливо тяжким злочинами відповідно.

Під час досудового розслідування останньому обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час судового розгляду 29 січня 2020 року ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто по 28 березня 2020 року включно.

На сьогоднішній день ризики, які існували на час обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу, а саме: що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, - не зменшилися та продовжують існувати, як і ризики - незаконно впливати на свідків, потерпілих, знищувати, приховувати та спотворювати речові докази в справі, а тому виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Усі фактичні обставини судом на даний час не встановлено, триває судове слідство, під час якого досліджуються письмові докази в справі. Потерпілі, свідки, обвинувачений ОСОБА_1 ще не допитані, а тому ОСОБА_2 , перебуваючи на свободі, може здійснити спроби перешкодити встановленню об`єктивної істини в кримінальному провадженні, незаконно впливати на ще недопитаних потерплих, свідків, обвинуваченого, розуміючи невідворотність покарання, переховуватись від суду чи іншим чином перешкодити встановленню істини по справі.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 не має постійного місця проживання, роботи, раніше засуджувався за вчинення тяжких злочинів проти власності. На даний час обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Віднесення вказаного злочину до категорії особливо тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що останній може ухилитися від суду.

Доказів, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу на більш м`який або його скасування на даний час суду не надано. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Щербак С.В. щодо обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає, оскільки в останнього відсутнє постійне місце роботи, легальні джерела для існування, сталі соціальні зв`язки на території Білопільського району.

Суд також вважає, що в судовому засіданні знайшла своє підтвердження необхідність продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, враховуючи, що на даний час продовжує існувати ризик, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, чим перешкоджати кримінальному провадженню, зможе вчиняти інші злочини, тим самим не припинить своєї злочинної діяльності, може переховуватися від суду, що не забезпечить належної поведінки останнього під час судового розгляду провадження. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов`язків. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи.

Враховуючи, що судове провадження не завершено, ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та особистого зобов`язання не зменшилися та продовжують існувати, суд дійшов висновку про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177-179, 194, 331, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника Щербак Світлани Володимирівни про зміну раніше обраного запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ромської національності, громадянину України, уродженцю Донецької області, м. Дзержинськ, мешканцю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 18 травня 2020 року включно з утриманням його в Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українцю, громадянину України, уродженцю та мешканцю АДРЕСА_2 , раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на два місяці до 19 травня 2020 року включно та покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, а саме: Сумська область, м. Білопілля, без дозволу прокурора або суду та повідомляти їх про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з обвинуваченим ОСОБА_2 , потерпілими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд протягом 7 діб з дня оголошення.

Головуючий суддя -

Судді -