Рішення № 88332042, 12.03.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/765/20

Провадження №2-а/523/31/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2020 р. м.Одеса Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов серії ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав до Суворовського районного суду м. Одеси позовну заяву в порядку адміністративного судочинства до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанов серії ЕАК № 1830352 та серії ДПО18 № 649491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог, зазначив, що працівниками патрульної поліції відносно нього 06.12.2019 року було винесено три постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративних правопорушень: ДОП18 № 616441, ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491. Як зазначає позивач, на підставі його скарги від 19.12.2019 року Управління патрульної поліції в Одеській Департаменту патрульної поліції постанову серії ДОП18 № 616441 від 06.12.2019 року за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП - скасовано, справу закрито. Позивач зазначає, що він вважає постанови ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491 незаконними та таким, що підлягають скасуванню оскільки, зупинка була аварійною, та відбулась не з його вини, а відтак вважає, що правопорушення він не скоював, у зв`язку з чим постанови мають бути скасованими.

Після надходження та реєстрації зазначеного позову, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 18, 31 КАС України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 16 січня 2020 року адміністративний позов прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Суворовським районним судом м. Одеси від 30.01.2020 року витребувано від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Позивач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в останнє судове засідання не з`явився, надав суду заяву про підтримку позовних вимог та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився, про час та місце слухання справи яких був повідомлений належним чином та своєчасно, причини не явки суду не повідомив, заяв про відкладення справи не надходило.

На адресу суду від представника відповідача 23.01.2020 року надійшло клопотання про залишення позову без розгляду та 26.02.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність належним чином повідомлених сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.12.2019 року у відношенні ОСОБА_1 було винесено три постанови, а саме: ДПО18 № 616441; ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491.

Згідно листа Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області від 28.12.2019 року, вбачається, що Управління патрульної поліції в Одеській області розглянуло скаргу ОСОБА_1 та за результатами її розгляду було скасовано постанову ДПО18 № 616441 від 06.12.2019 року за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.122 КУпАП, а постанови ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491 залишені в силі (а.с.4).

Відповідно до постанови ЕАК № 1830352 від 06.12.2019 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 при вимушеній зупинці не встановив знак аварійної зупинки та не пред`явив для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.4.а ПДР, відповідальність за, що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с.5).

За приписами п. 2.4 а ПДР України, на вимогу працівника поліції водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1 ПДР України. Пунктом 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Згідно п. 1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

Судом встановлено, що згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 243156, ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням (а.с. 5). Вказана категорія не звільняється від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Як вбачається з постанови ДПО18 № 649491 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до даної постанови, ОСОБА_1 здійснив стоянку транспортного засобу у другій смузі руху, чим створив перешкоди іншим учасникам дорожнього руху порушивши п.15.4 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП (а.с.7).

Так, відповідно до п. 15.4. ПДР України, транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

Відповідно до відзиву на позовну заяву, представником відповідача зазначено, що працівниками патрульної поліції екіпажу «Океан-402», за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, було виявлено транспортний засіб, який стояв з порушенням п.п.15.4, 15.10 та 9.10 ПДР України. Як зазначено у відзиві, водій не виконав вимогу п.п.9.10, а саме: не ввімкнув світлову сигналізацію, не встанови знак аварійної зупинки, та таким чином, своїми діями спричинив затори по вул. Миколаївська дорога. Також, у відзиві зазначено, що відповідно до п.п.15.14 ПДР, «У різі вимушеної зупинки в місці, де зупинка заборонена, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб...». З огляду на викладене, представником УПП зазначено, що працівником патрульної поліції було правильно прийнято рішення щодо винесення оскаржуваних постанов про накладення адміністративного стягнення, а відтак підстав для їх скасування немає. Зазначене підтверджується наданими відеозаписами.

З позовної заяви та постанов про накладення адміністративного стягнення, а також наданими на адресу суду відеозаписами правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 06.12.2019 року, керував транспортним засобом марки «Toyota corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Дніпропетровська дорога 2/1 та відповідно до письмових та усних пояснень останнього, відбулась вимушена запинка автомобіля, оскільки у нього закінчився бензин, у зв`язку з чим він не зміг вчинити будь-яких дій щодо його переміщення на іншу полосу руху та відповідно залишив транспортний засіб на проїжджій частині, де його було виявлено працівниками патрульної поліції. Також пояснив, що був розгублений, не міг скористатись мобільним телефоном через його відсутність та поїхав за допомогою до сина, оскільки автомобіль належить йому.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Нормами ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом досліджено відеозапис від 06.12.2019 року, з якого встановлено, що працівниками патрульної поліції по вул. Миколаївська дорога в м. Одесі було виявлено транспортний засіб, що був залишений на проїжджій частині у другій смузі без ввімкнених аварійних сигналів та без встановленого аварійного знаку.

Також, з наданого відеозапису вбачається, що працівником патрульної поліції було запропоновано надати для огляду чинний страховий поліс, однак ОСОБА_1 , повідомив про його відсутність, а також зазначив, що може протягом 30 хвилин виготовити зазначений поліс та надати його для огляду.

Згідно наданого відеозапису та особистих пояснень ОСОБА_1 при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення, автомобіль марки «Toyota corolla» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходився на проїзній частині у другій смузі по вулиці Дніпропетровська дорога 2/1 в м. Одесі.

Позивачем по справі не було надано доказів щодо того, що ним були використані всі можливі засоби щодо запобігання спричинення перешкод у русі іншим транспортним засобам, а також того, що ним було розміщено знак аварійної зупинки, відповідно до правил дорожнього руху, однак, згідно відеозапису останній повідомив, що залишив транспортний засіб та поїхав за дпомогою сина.

Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Крім того, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Отже доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та відповідно прямо суперечать норм діючого законодавства.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини вчинення позивачем адміністративних правопорушень зафіксовані постановами про адміністративне правопорушення, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції та фактично не оспорювались позивачем, як такі.

Суд критично ставиться до пояснень позивача з приводу його звернення за допомогою до сина, який є власником автомобіля, оскільки учасник дорожнього руху мав вжити всіх необхідних заходів передбачених нормами дорожньо-транспортного руху, що передбачені Правилами дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Органами Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч.1 ст. 44, ст. 89, ч.2 ст. 106-1, ч.1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч.3 ст. 114, ч.1 ст. 115, ст. 116--2, ч.2 ст. 117, ч.1, 2 ст. 119, ч.1,2,3,5,6 ст. 121, ст. 121--1, 121--2, ч.1,2,5 ст. 122, ч.1 ст. 123, 124--1, 125, ч.1, 2і 4 ст. 126, ч.1, 2 і 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132--1, ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133--1, ч.2 ст. 135, ст.136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч.1, 2 і 3 ст. 140, ст. 148, 151, ч.6 і 7 ст. 152--1, ст. 161, 164--4, ст. 175--1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч.1 і 2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 192, 194, 195).

Отже, старшим сержантом поліції УПП в Одеській області Гальчинським Д.В. та сержантом поліції Карпенко В.О. правомірно були винесені постанови про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та на думку суду, твердження позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення спростовано матеріалами справи та наданими суду відеодоказами з нагрудних камер працівників поліції.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи із вимог закону, враховуючи обставини події, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження є такою, що відповідає вимогам законодавства, а тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 90, 139, 229, 241, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанов серії ЕАК № 1830352 та ДПО18 № 649491 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: