Ухвала суду № 88332047, 16.03.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3720/20

Провадження №2/523/2529/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2020 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Дяченко В.Г., розглянувши матеріали які надійшли за позовною заявою Одеського ордену "Знак Пошани" завод Продовольчого машинобудування Підприємство з колетивною власністю Завод "Продмаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп плюс Сервіс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту міського господарства Одеської міського ради, Комунального підприємства "Міське агенство з приватизації житла", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про сасування розпорядження та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшла вищевказана позовна заява.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме в порушення норм ч.4 ст. 177 ЦПК України, позивачами не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або доказів звільнення від сплати.

В тексті прохальної частини позовній заяві позивачі просять відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення з підстав ч.1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказаною статтею визначений перелік осіб, за клопотанням яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, однак у вказаному переліку зазначені лише фізичні особи, а отже, положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб.

Положення ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначають вичерпний перелік категорій осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Однак, в порушення зазначених вимог закону представником позивача до позовної заяви не додано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на час звернення до суду його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, та не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Представником позивача був наданий суду лист від 10.03.2020 року, згідно якого позивач повідомляє суд, що на рахунках підприємства Одеського ордена "Знак Пошани" завод продовольчого машинобудування - підприємство з колективною власністю в березні 2020 року вільних грошових коштів не було, однак даний лист не свідчить про розмір доходів позивача на час звернення до суду з позовною заявою.

Враховуючи обставини справи, в даному випадку суд не знаходить законних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Предметом позову являється 536/1000 частина квартири АДРЕСА_1 (загальною площею 29,6 кв. м.).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Позивачем не зазначено ціну позову.

На день подання позову неможливо встановити точну ціну спірного майна, тому розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 01 січня 2020 року – 2102 грн.

Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення звязку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

З огляду на викладене, вважаю, що необхідно попередньо визначити розмір судового збору в розмірі 50% від 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме – 5255,00 грн., з наступним стягненням недоплаченого судового збору відповідно до ціни позову, яка буде встановлена судом при вирішенні справи.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки та надати до матеріалів справи оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 5255,00 грн., за платіжними реквізитами, що розміщені на офіційному сайті Суворовського районного суду м. Одеси.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволені клопотання Одеського ордену "Знак Пошани" завод Продовольчого машинобудування Підприємство з колетивною власністю Завод "Продмаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп плюс Сервіс" про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Одеського ордену "Знак Пошани" завод Продовольчого машинобудування Підприємство з колетивною власністю Завод "Продмаш", Товариство з обмеженою відповідальністю "Темп плюс Сервіс" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту міського господарства Одеської міського ради, Комунального підприємства "Міське агенство з приватизації житла", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про сасування розпорядження та визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя