Рішення № 88332038, 11.03.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/3051/20

Провадження №2-а/523/48/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Мурманової І.М.

за участю секретаря судових засідань - Нестеренко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області ДПП капітана поліції Марченка Сергія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області ДПП капітана поліції Марченка Сергія Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. В обґрунтування позову зазначив, що 23.02.2020 року о 13: 35 год. у відношенні нього було винесено постанову серії ДП18 № 522192 про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП. Позивач зазначає, що постанова є нечитабельною, викладені обставини в постанові суперечить фактичним обставинам справи, йому не зрозуміло в чому саме виявилось порушення правил дорожнього руху, вважає що правил дорожнього руху не порушував, розгляд постанови було проведено формально, у зв`язку з викладеним позивач просить скасувати постанову і закрити справу за відсутністю його вини.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.02.2020 року, адміністративну справу прийнято до розгляду, залучено до участі у справі третю особу: Управління патрульної поліції в Миколаївській області, витребувано докази та призначено судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якій зазначив про підтримку заявлених вимог та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просив провести слухання справи за його відсутності.

Представник третьої особи також в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, причини не явки суду повідомлені не були.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність належним чином повідомлених сторін.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, відзив на позов та відеозапис, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ДП18 № 522192, складеної 23.02.2020 року о 13 год., 35 хв., капітаном поліції Марченком Сергієм Миколайовичем Інспектором 3-го батальйону 1 взводу Управління Патрульної Поліції в Миколаївській області, було зупинено транспортний засіб марки «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по автодорозі М-14 «Одеса-Мелітопіль - Новоазовськ» на 112 кілометрі та здійснив обгін кількох транспортних засобів на перехресті з виїздом на зустрічну полосу, які рухались в попутному напрямку та на ділянці дороги, що має дві полоси в попутному напрямку, чим порушив п.п. 14.6 а) е) ПДР, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Відповідачем на адресу суду було надіслано відзив на адміністративний позов та відеозапис НОМЕР_2 з відеореєстратора DM-3922 щодо вчиненого правопорушення.

Так, згідно відзиву на позов, який надійшов на адресу суду 05.03.2020 року вх. № 1309 за підписом представника УПП в Одеській області Палієнко Д. Т., вбачається, що відповідач та третя особа Управління патрульної поліції в Миколаївській області адміністративний позов про скасування постанови не визнають та просять його залишити без задоволення, а постанову винесену інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області ДПП капітаном поліції Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Марченком С.М., - залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції представником зазначено, що 23.02.2020 року о 13 год. 35 хв. було винесено постанову серії ДП18 № 522192 відповідно до якої в ході виконання службових обов`язків інспектором поліції Марченком С.М. було зупинено транспортний засіб марки «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по автодорозі М-14 «Одеса-Мелітопіль-Новоазовськ» на 112 кілометрі та здійснив обгін кількох транспортних засобів на перехресті, які рухались в попутному напрямку, чим порушив п.п. 14.6 а) е) ПДР, відповідальність за що передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Представник відповідача зазначає, що водієм було виконано вимогу інспектора щодо зупинки та після роз`яснення останньому прав та обов`язків, а також причини зупинки інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у розмірі 425 гривень, відповідно до санкції статті.

Факт правопорушення підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення винесеною компетентною службовою особою в межах своїх повноважень, протоколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом з відеореєстратора. На думку представника, інспектором полії було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення правомірно та у відповідності до вимог КУпАП.

Нормами ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення зафіксовані спірною постановою про накладення адміністративного стягнення та відеозаписом 20200223152742000197 зробленого за допомогою відеорегістратора DM-3922.

Судом досліджено наданий суду відеодоказ та встановлено, що запис даної події було розпочато з 13:18:17 годин, однак згідно оскаржуваної постанови вбачається, що правопорушення було вченено о 13 год. 10 хвилин, крім іншого, згідно запису нагрудної камери, інспектором поліції після зупинки транспортного засобу «Nissan Juke» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було роз`яснено, що причиною зупинки стало порушення правил дорожнього руху, яке відбулось о 13 год. 10 хв.

Разом з цим, відповідачем до суду доказів, щодо вчинення правопорушення надано не було, відеозапис 20200223152742000197 починається з 13:18:17, в той час, як працівником УПП було роз`яснено, особі на місці зупинки транспортного засобу, що правопорушення було вчинено о 13:10 год., відеозапис не містить доказів вчиненого правопорушення.

Інших доказів, з яких можливо було б встановити вину позивача матеріали справи не містять.

У відзиві на позов Управління патрульної поліції зазначає, що постанова інспектора патрульної поліції та відеозапис правопорушення є достатнім доказом правомірності останньої.

У свою чергу, судом враховується, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень у своєму рішенні.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Нормами ч.2 ст.122 КУпАП передбачено, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

За змістом п.14.6 а) е) ПДР забороно обгін на перехресті та на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку.

За таких умов, інспектор патрульної поліції повинен був зафіксувати обставини, які б спростовували доводи позивача, а саме: здійснити відеофіксацію, яка б підтвердила наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Однак, суд зауважує, що наданий суду відеозапис правопорушення, не містить в собі запису, саме щодо вчинення правопорушення, передбаченого п.14.6 а) е) ПДР, тобто, з даного запису не можливо встановити наявність правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Отже, на думку суду, твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення не спростовано суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, в силу вимог ч.2 ст.77 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи із вимог закону, враховуючи обставини події, на які вказує поліцейський в постанові, відсутність доказів, на підставі яких він прийшов до висновку про вчинення позивачем правопорушення, суд прийшов до висновку, що підстав для прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення не було, тому вимоги позивача є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 90, 139, 229, 241, 243-246, 250, 255, 268, 286, 295 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 522192 від 23.02.2020 року прийняту інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 УПП в Миколаївській області ДПП капітаном поліції Марченком Сергієм Миколайовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн., скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у дань його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: