Ухвала суду № 88327815, 18.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 березня 2020 р.Справа №160/2934/20Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизельний завод» про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизельний завод» (вул. Електрозаводська, 34, м.Кривий Ріг, 50106, і.к. 38515997) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, і.к. 39788766) про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизельний завод” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625 від 18 грудня 2019 року Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до якої на ТОВ “Дизельний завод” накладено штраф у розмірі 28543320,00 (двадцять вісім мільйонів п`ятсот сорок три тисячі триста двадцять гривень 00 копійок) грн.;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ДН3144/262/НП/АВ/П від 30.10.2019, винесений Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, за яким ТОВ “Дизельний завод” зобов`язано у строк до 12.10.2019 усунути порушення в частині допуску працівників до роботи без оформлення трудових відносин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/2934/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизельний завод” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису, визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд адміністративної справи призначений за правилами загального позовного провадження на 09 квітня 2020 року о 13:00.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу від 18.12.2019 №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625 про накладення штрафу у розмірі 28543320,00 грн., яка є предметом спору в даній справі, до набрання законної сили судовим рішенням в справі №160/2934/20 за позовом ТОВ “Дизельний завод” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625, визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ДН3144/262/НП/АВ/П від 30.10.2019.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 18.12.2019 №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625 на ТОВ “Дизельний завод” накладено штраф у розмірі 28543320,00 грн..

Постанову про накладення штрафу прийнято відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за № 509 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до п. 9 Порядку, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Тобто, кінцевий строк для добровільної сплати штрафу позивачу 18.01.2020.

Згідно з пп. 3 п. 11 Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Отже, оскаржувана постанова є виконавчим документом та може бути передана для примусового виконання до виконавчої служби для вчинення відповідних заходів примусу.

Передача оскаржуваної постанови до державної виконавчої служби та вчинення заходів, направлених на її примусове виконання призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача та поновлення оспорюваних інтересів, а також спричинить додаткові витрати позивача, пов`язані з отриманням правничої допомоги для зупинення дій державних виконавців до набрання законної сили рішенням суду по суті справи.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що 18 грудня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. винесено постанову про накладення штрафу №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625 від 18 грудня 2019 року, відповідно до якої на ТОВ “Дизельний завод” накладено штраф у розмірі 28543320,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення" від 17.07.2013 року № 509 передбачено, що не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.

У той же час заходи забезпечення адміністративного позову мають бути належними та відповідними заявленому адміністративному позову, стосуватись прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі з приводу порушення яких заявлено адміністративний позов.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У відповідності до п.п. 9, 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265Кодексу законів про працю України ).

Як визначено п.7 ч.1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон №1404-VIII) оскаржені постанови відповідача є виконавчими документами. Постанова пред`являється до виконання органам державної виконавчої служби протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили постанови.

Відповідно ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

Згідно ч. 7 ст. 26 Закону №1404-VIII, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, у випадку звернення відповідачем до виконання оскарженої постанови, процедура виконання яких передбачає накладення арешту на рахунки та майно боржника, а також стягнення з боржника виконавчого збору, це значно ускладнить метеріальне становище ТОВ «Дизельний завод» та його працівників.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі № 804/3555/18.

В клопотанні про забезпечення позову представником позивача зазначено, що відповідно до фінансового звіту ТОВ «Дизельний завод» станом на 31.12.2019 фінансовий результат за 2019 рік склав 10 190 000,00 грн. збитків.

Накладення арешту на грошові кошти унеможливить виконання зобов`язань ТОВ «Дизельний завод» перед банками, контрагентами та наражає на небезпеку позбавлення соціальних гарантій працівників підприємства, таких як право на своєчасну виплату заробітної плати та право на здійснення праці загалом. Окрім того, після відкриття виконавчого провадження позивач буде внесений до реєстру боржників, що призведе до зриву контрактів та негативно відобразиться на загальній діловій репутації позивача. Вказане може призвести до того, що в результаті арешту грошових коштів ТОВ «Дизельний завод» на банківських рахунках та/або арешту всього майна, діяльність ТОВ «Дизельний завод» може взагалі зупинитись.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та з метою їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у разі звернення до виконання постанови про накладення штрафу.

Суд вважає, що зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 КАС України.

За наведених обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150 - 154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дизельний завод” про забезпечення адміністративного позову задовольнити.

Зупинити дію постанови Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 18.12.2019 №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625 про накладення штрафу у розмірі 28543320,00 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/2934/20 за позовом ТОВ “Дизельний завод” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 18.12.2019 №ДН3144/262/НП/ТД-ФС/625, визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ДН3144/262/НП/АВ/П від 30.10.2019.

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дизельний завод” (вул.Електрозаводська, 34, м.Кривий Ріг, 50106, і.к. 38515997).

Боржник: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766).

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 18.03.2023 року (включно).

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова