Рішення № 8832202, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 4/36

Розглянувши матеріали справи за позовом

Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, м. Лисичанськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 281848 грн. 62 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Чорної І.М.

в присутності представників сторін:

від позивача – Глушков Г.В., довіреність № 6 від 01.01.2010; Дядько Г.П., довіреність

№ 56 від 04.01.2010;

від відповідача – не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 281848 грн. 62 коп. за поставлену теплову енергію, відповідно до договору № 255 від 01.04.2002 на відпуск теплової енергії.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №01/1-179 від 04.03.2010, розмір позовних вимог визнав повністю, тому просить суд задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № 255 від 01.04.2002 на відпуск теплової енергії, за умовами якого Спеціалізоване підприємство «Лисичанськтепломережа»(далі--”Теплозабезпечуюча організація”) (позивач у справі) зобов’язався подавати теплоносій ДВАТ шахта імені Г.Г.Капустина ДХК «Лисичанськвугілля»(далі-«Споживач») ( відповідач у справі) для приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Привольє, вул. Пархоменко, загальною площею 921,2м2. (п.1.1договору).

Відповідно до п. 4.1, «Споживач»за отриману теплову енергію проводить оплату за рахунками ”Теплозабезпечуючої організації ” (позивач у справі) щомісячно у строк до 5 числа наступного місяця за встановленими тарифами.

Згідно п. 4.3 договору, до 20 числа кожного місяця «Споживач»( відповідач у справі) зобов’язаний надати двосторонній акт про фактичне споживання теплової енергії відповідно до показників приладів обліку або укладеного договору.

Позивач за договором постачав теплову енергію і виконав свої зобов’язання у повному обсязі, відповідачу поставлено теплову енергію за період з 01.04.2004 по 01.02.2010 на нагальну суму 318792 грн. 50 коп.

Відповідач по справі своєчасно, згідно умов вищезазначеного договору, не виконував свої зобов’язання в повному обсязі, провів часткову оплату за надані послуги на загальну суму 89609 грн. 60 коп., тому заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті за спожиту теплову енергію станом на 01.02.2010 за період з 01.04.2004 по 01.02. 2010 складає 281848 грн. 62 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідач у відзиві на позовну заяву розмір позовних вимог визнав у повному обсязі.

Оцінивши доводи позивача та відповідача у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 281848 грн. 62 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно умов договору № 255 від 01.04.2002 на відпуск теплової енергії, надані відповідачу послуги з надання теплової енергії за період з 01.04.2004 по 01.02.2010 на загальну суму 318792 грн. 50 коп., але відповідач згідно умов договору оплату за надані послуги провів частково.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2004 по 01.02.2010 складає 281848 грн. 62 коп.

Сума боргу відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію у розмірі 281848 грн. 62 коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, у тому числі актом звірення розрахунків станом на 01.02.2010, який скріплений печаткою їх підприємств без доповнень та зауважень, відповідачем не оспорена.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, оскільки підтверджені матеріалами справи.

У судовому засіданні 06.04.2010 за згодою представників позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44,49,п.5 ст. 78, ст.ст. 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськвугілля”, вул. Малиновського, 1, м. Лисичанськ Луганської області , код ЄДРПОУ 32359108 на користь Комунального підприємства “Лисичанськтепломережа”, вул. Баумана, 17, м. Лисичанськ -13, Луганської області, код ЄДРПОУ 13401321 заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 281848 грн. 62 коп., витрати по держмиту 2818 грн. 49 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –08.04.2010.

Суддя                                                                                           Г.М. Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева