Рішення № 8831330, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 10/44                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Давидовській Т. В.;

за участю представники сторін:

від позивача - Сподинюк Б. Л. – довіреність;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою закритого акціонерного товариства „Промстроймонтаж” м. Краматорськ

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” м. Краматорськ,

про стягнення 34555, 20грн., -          

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, закрите акціонерне товариство „Промстроймонтаж” м. Краматорськ, з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 28002,15грн., інфляційні в сумі 5534,15грн. та 3% річних в сумі 1018,90грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки №174/4 від 15.09.2008р., накладну №5/30-321 від 03.11.2008р., рахунок №11/7-007 від 03.11.2008р., претензію №8 від 19.01.2009р., розрахунок заборгованості, порушення відповідачем зобов’язань.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений, про що свідчать матеріали справи (повідомлення про вручення 13240376).

Суд вважає надані позивачем документи достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності відповідача.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені позивачем документи, заслухав його пояснення, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір №174/4 від 15.09.2008р. (далі – Договір), згідно якого постачальник (позивач) зобов’язується поставити у власність покупцю (відповідач) згідно заявки товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити на умовах договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов’язань. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно п.п. 1.3, 3.1 Договору, сторони встановили, що поставки здійснюється на умовах ІНКОТЕРМС-2000 СРТ (склад покупця) та право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладних, що свідчать про передачу товару.

Відповідно до Розділу 5 Договору, покупець сплачує вартість товару на підставі виставленого рахунку згідно заявки покупця протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання накладних.

Згідно наявних в матеріалах справи копій накладної №5/30-321 від 03.11.2008р., позивачем на адресу відповідача було поставлено товару - Бетон В-10 (М-150), з послугами міксеру 7м3 на загальну суму 28002,15грн. з ПДВ, про що свідчать підписи уповноважених осіб на накладної та печатки підприємств. Для оплати поставленого товару відповідачу було виставлено рахунок №11/7-007 від 03.11.2008р.

Частково задовольняючи позов суд виходить з наступного.

Вивчивши надані позивачем копії накладної №5/30-321 від 03.11.2008р. та рахунку №11/7-007 від 03.11.2008р. суд встановив, що з тексту вказаної накладної вбачається, що вона видана „согл. счёта №11/7-007 от 03.11.08.”. За текстом рахунку №11/7-007 від 03.11.2008р. зазначено „согласно договора №...”, тобто вказаний рахунок був виставлений не за умовами договору №174/4 від 15.09.2008р., на якій позивач посилається як на підставу виникнення зобов’язань.

Крім того, відповідно до пункту 5.1. договору № 174/4, на який посилався позивач, розрахунки за отриманий товар здійснюються на підставі рахунків наданих відповідно до заявок покупця.

Будь - яких документів (заявок, замовлень тощо) позивач до суду не надав.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, суд приходить до висновку, що між сторонами було вчинено усний правочин, оскільки матеріали справи свідчать про здійснення сторонами дій, які направлені до настання відповідних правових наслідків: обов’язок позивача здійснити поставити товар, а відповідача сплатити вартість товару.

Дослідивши правочин, з якого виникли права та обов’язки сторін, суд прийшов до висновку, що за своєю правовою природою та змістом це договір купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються положеннями статей 655-697 Цивільного кодексу України.

Наразі суд прийшов до висновку про факт здійснення позивачем поставки товару – Бетон В-10 (М-150), з послугами міксеру 7м3 на загальну суму 28002,15грн. з ПДВ, про що свідчить копія накладної № 5/30-321 від 03.11.2008р., що підписана сторонами без зауважень.

Як убачається з матеріалів справи, сторонами строк здійснення відповідачем обов’язку щодо оплати товару узгоджений не був.

Відповідно до положень п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №8 від 19.01.2009р., в якому він просить оплатити товар у повному обсязі на суму 28002,15грн.

Вказана вимога була надіслана позивачем 19.01.2009р. (копія поштової квитанції від 19.01.2009р.) та, з урахуванням поштового пробігу, отримана відповідачем 23.01.2009р.. Отже, згідно положень ст. 530 Цивільного кодексу України, строк оплати товару з правочином згідно накладної №5/30-321 від 03.11.2008р. закінчується 30.01.2009р.

На час розгляду справи відповідачем не було здійснено у обов’язок щодо оплати отриманого товару на загальну суму 28002,15грн. з ПДВ, що була передана позивачем на його адресу.

Як визначено положеннями ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Всупереч умовам Договору та приписам вищевказаних норм, відповідач на час розгляду справи не виконав обов’язки продавця в частині оплат товару, тому позовні вимоги в цієї частині обґрунтовані та підлягають задоволенню на суму 28002,15 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Розглянувши розрахунок інфляційних та 3 % річних, що наданий позивачем, суд вважає його невірним з огляду період розрахунку, який повинен бути з дати виникнення права вимоги – 01.02.2009р.

Отже, позовні вимоги в цієї частині підлягають задоволенню частково: інфляційні на суму 3 110,84грн. (лютий 2009 р.- січень 2010 р.) та 3 % річні – на суму 823,95 грн. (з 01.02.2009р. по 2.02.2010р.). В іншій частині позову про стягнення інфляційних в сумі 2 423,66 грн. та 3 % річних в сумі 194,85 грн. суд відмовляє.

Судові витрати підлягають віднесенню в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 202, 206, 526, 530, 625, 626 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, керуючись статтями 22, 30, 33, 43, 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Частково задовольнити позовні вимоги закритого акціонерного товариства „Промстроймонтаж” м. Краматорськ, заявлений до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” м. Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 28002,15 грн., інфляційні в сумі 5 534,15грн. та 3 % річних в сумі 1 018,90 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” (84314, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Киргизька, 66, ЄДРПОУ 13504340) на користь закритого акціонерного товариства „Промстроймонтаж” (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дворцова, 10/69, ЄДРПОУ 32737481) заборгованість в сумі 28002,15 грн., інфляційні в сумі 3 110,84 грн. та 3% річних в сумі 823,95 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог закритого акціонерного товариства „Промстроймонтаж” м. Краматорськ, заявлений до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” м. Краматорськ, про стягнення інфляційних в сумі 2 423,66 грн. та 3% річних в сумі 194,85 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „КІСО” (84314, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Киргизька, 66, ЄДРПОУ 13504340) на користь закритого акціонерного товариства „Промстроймонтаж” (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дворцова, 10/69, ЄДРПОУ 32737481) витрати по сплаті державного мита в сумі 319,37 грн. та витрати по сплаті послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 218,12 грн.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.