Рішення № 88311227, 10.03.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/475/17

Провадженя№ 2/266/21/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., за участю секретаря судового засідання Циганкової М.М., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розділ спадкового майна, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна» про розділ спадкового майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про розділ спадкового майна.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 збільшив позовні вимоги, які обґрунтував тим, що відповідно рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.12.2013 року визнано право власності на спадкове майно після смерті матері позивача, спадкодавця ОСОБА_7 в розмірі Ѕ частини спадкового майна. За відповідачами по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано право власності по ј частині спадкового майна. Після смерті ОСОБА_4 позивач отримав належну йому частку в спадковому майні та збільшив свою частку до ѕ частки спадкового майна. Частка відповідача ОСОБА_5 складає ј частку від спадкового майна, в зв`язку із збільшенням вимог просив суд виділити йому - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 363 560,00 грн., припинивши право власності на ј частку вказаного об`єкту ОСОБА_5 , визнавши за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку вказаної квартири; нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , вартістю 294 494,00 грн., на ј частку вказаного об`єкту ОСОБА_5 , визнавши за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку нежитлового приміщення; однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 191 800,00 грн., припинивши право власності на цей об`єкт за ОСОБА_5 на % частину цього об`єкту і визнати за ОСОБА_8 право власності на квартиру.

13.04.2018 року до суду надано зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна» про розділ спадкового майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.12.2013 року частково задоволено його позовні вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна», визнано недійсним заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_7 від 24.11.2011 року та договори дарування, укладені між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Також задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , визнано право власності за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку в спадковому майні, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ј частині в спадковому майні, яке складалось з кв. АДРЕСА_1 , кв АДРЕСА_4 АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 кв АДРЕСА_4 АДРЕСА_6 , кв. АДРЕСА_2 . Вказане рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року. Вважає, що до поділу включено не все спадкове майно, тому що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на нерухоме майно в вигляді б. АДРЕСА_7 вартість якого складає 780000 грн. та Ѕ частка земельної ділянки під гаражем – елінгом №183 та Ѕ частка гаражу в обслуговуючому кооперативі човнової станції «Волна» вартістю 390000 грн., які розташовані по АДРЕСА_8 . Просив на підстави викладеного виділити йому в натурі кв. АДРЕСА_9 , стягнути на його користь компенсацію долі в спільному майні в сумі 305500 грн. 00 коп.

Ухвалою від 09.02.2017 року відкрито провадження по справі.

Протокольною ухвалою суду зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з основною позовною заявою.

Представник позивача за первісним позовом, ОСОБА_1 , уточнені позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що після смерті спадкодавця ОСОБА_7 спадкоємцями були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Доля в спадковому майні ОСОБА_3 склала Ѕ частку, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ј частці. Після смерті спадкодавця ОСОБА_4 він згідно його заповіту успадкував належну йому частку в спадковому майні, після чого належна йому доля збільшилась до ѕ часток в спадковому майні. Зазначив, що будинок АДРЕСА_7 та Ѕ частка земельної ділянки під гаражем – елінгом №183 та Ѕ частка гаражу в обслуговуючому кооперативі човнової станції «Волна» вартістю 390000 грн., які розташовані по АДРЕСА_8 не підлягають включенню до спадкового майна, оскільки на вказане майно відсутні правовстановлюючі документи, тому не можливо встановити, що вказане майно належало спадкодавцю, тому воно не підлягає поділу між спадкоємцями. Вважає, що варіант розподілу спадкового майна вважає таким, що відповідає часткам в спадковому майні. Просив задовольнити позовні вимоги за первісним позовом, зустрічний позов не визнав повністю.

Представник відповідача за первісним позовом, ОСОБА_2 , в судовому засіданні первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Суду пояснив, що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, тому запропонований варіант розподілу не враховує реальну кількість та вартість спадкового майна. Зазначив, що до складу спадкового майна позивачем по первісному позову умисно не включено будинок АДРЕСА_7 та Ѕ частка земельної ділянки під гаражем – елінгом №183 та Ѕ частка гаражу в обслуговуючому кооперативі човнової станції «Волна» вартістю 390000 грн., які розташовані по АДРЕСА_8 , тому загальна вартість майна занижена, що також впливає на вартість часток спадкового майна. Просив суд задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_9 , який було зареєстровано 30.10.1982 року Маріупольським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції (т.1, а. с. 7)

17.10.1997 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було розірвано (т. 1, а. с. 8)

ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_7 15.01.2010 року, який зареєстровано Жотвневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (т.1, а. с. 9)

Спадкодавець ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 10)

ОСОБА_5 народився в родині ОСОБА_3 та ОСОБА_7 05.10.1984 року (т. 1, а. с. 18)

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 звернувся з заявою про прийняття спадщини, в якій зазначив, що крім нього спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 19)

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.12.2013 року частково задоволено його позовні вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна», визнано недійсним заповіт, складений спадкодавцем ОСОБА_7 від 24.11.2011 року та договори дарування, укладені між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . Також задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , визнано право власності за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку в спадковому майні, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по ј частині в спадковому майні, яке складалось з кв. АДРЕСА_1 , кв АДРЕСА_4 АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 кв. АДРЕСА_6 , кв. АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 21-25)

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.06.2014 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.12.2013 року було скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розподіл майна в натурі, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_10 рішення залишено без змін (т. 1, а. с. 26-29)

Ухвалою ВССУ від 12.11.2014 року відмовлено в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відсторонення від права спадкування після смерті ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 30 – 35)

Вказаною ухвалою встановлено, що суди першої та другої інстанцій дійшли правильного висновку, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_5 про відсторонення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права спадкування. Встановлено, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд першої інстанції вірно виходив з того, що позовні вимоги заявлені передчасно. Також судом встановлено, що на спірне майно б. АДРЕСА_7 вартість якого складає 780000 грн. та Ѕ частка земельної ділянки під гаражем – елінгом №183 та Ѕ частка гаражу в обслуговуючому кооперативі човнової станції «Волна» вартістю 390000 грн., які розташовані по АДРЕСА_8 відсутні правовстановлюючі документи, тому вказане майно не може входити до складу спадщини.

За життя ОСОБА_7 належала кв. АДРЕСА_10 ) (т. АДРЕСА_8 , а. с. 34-35, 36-38)

Постановою приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Скалун Р.В. від 31.10.2016 року відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 39)

З висновку №7-с судової оціночно – будівельної експертизи встановлено, що дійсна вартість нежитлового приміщення №50 в б. 124 пр. Нахімова складає 294494 гривень 00 коп. (т. 1, а. с. 61-80)

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.08.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 належить Ѕ частина спадкового майна після смерті ОСОБА_7 за умови відмови від своєї частки в спадщини спадкоємця ОСОБА_6 , по ј частці належить спадкоємцям ОСОБА_4 , батьку спадкодавця та ОСОБА_5 , сину спадкодавця (т. 1, а. с. 114)

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна від 14.09.2017 року вартість квартири АДРЕСА_1 363 560,00 гривень (т. 1, а. с. 107-125)

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна від 14.09.2017 року вартість квартири АДРЕСА_3 191 800,00 гривень (т. 1, а. с. 126-148)

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна від 14.09.2017 року вартість квартири АДРЕСА_11 273 840,00 гривень (т. 1, а. с. 149-168)

Згідно звіту про оцінку вартості нерухомого майна від 14.09.2017 року вартість квартири АДРЕСА_5 257980,00 гривень (т. 1, а. с. 149-168)

Вказане спадкове майно належало на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 192-238)

Спадкодавець ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2, а. с. 35)

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все належне йому майно він заповів ОСОБА_3 (т. 2, а. с. 36-37)

З матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_4 все належне йому майно успадкував ОСОБА_3 , отже його доля в спадковому майні збільшилась на належну ОСОБА_4 долю, яка складала ј частину спадкового майна та становить ѕ частини спадкового майна (т. 2, а. с. 45-69)

З договору купівлі – продажу кв. АДРЕСА_12 від 30.01.2006 року встановлено, що вказане майно придбано ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_7 (т. 2, а. с. 98-99, 100-101)

Правовстановлюючі документи на б. АДРЕСА_7 відсутні (т.2, а. с. 103, 104)

Позивачем по первісному позову ОСОБА_3 на депозитний рахунок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області згідно платіжного доручення №22310359 від 21.08.2019 року внесено 87 438 гривень 50 коп. до порівняння сум часток в спадковому майні (т. 2, а. с. 111)

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до норм ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Водночас нормами ст. 1267 ЦК України визначено, що спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при поділі спадкового майна необхідно застосовувати норми, які регулюють відповідні відносини спільної часткової власності.

Згідно статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною;3) спільне володіння і користування майном є неможливим;4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Припинення у співвласника права на частку у спільній власності можливе при наявності однієї з умов, передбачених ч.1 ст.365 ЦК.

З врахуванням закріплених в п. 6 ст. 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року у цивільній справі №6-2925цс15.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішеннями судів в цивільній справі №0519/6927/2012 встановлено, що на спірне майно б. АДРЕСА_7 вартість якого складає 780000 грн. та Ѕ частка земельної ділянки під гаражем – елінгом №183 та Ѕ частка гаражу в обслуговуючому кооперативі човнової станції «Волна» вартістю 390000 грн., які розташовані по АДРЕСА_8 відсутні правовстановлюючі документи, тому вказане майно не може входити до складу спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 , який мав частку, яка дорівнювала ј частці в спадковому майні, ОСОБА_3 , яка спадкоємець за заповітом отримав частку ОСОБА_4 , його власна частка зросла з Ѕ частки спадкового майна до ѕ частки спадкового майна, що становить переважну частку.

Вартість квартири, яка підлягає виділенню в натурі ОСОБА_5 , з урахуванням принципу співмірності та врахуванням часток майна, двокімнатна квартира АДРЕСА_5 , вартістю 257 980,00 грн., частка власності в якій ОСОБА_3 становить ѕ частки, загалом вартість спадкового майна складає 1381674 грн. 00 коп., вартість ѕ частки якого становить 1036255,50 грн., вартість ј частки – 345418, 50 грн., до порівняння часток якої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 належить стягнути 345418,50 – 257980, 00 = 87438,50 грн., які внесено на депозит Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області.

Таким чином, суд задовольняє в повному обсязі первісний позов та частково задовольняє зустрічний позов.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом в повному обсязі суд стягує з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 10243 (десять тисяч двісті сорок три) гривні 00 коп., сплату яких доведено наявними в матеріалах справи квитанціями. Також суд відмовляє ОСОБА_3 в стягненні витрат на проведення експертних оцінок нерухомого майна, оскільки вказані витрати не доведено відповідними платіжними документами.

Задовольняючи частково зустрічний позов, суд стягує на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_3 витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 352 гривень 40 копійок.

Зважаючи на те, що при поданні зустрічного позову ОСОБА_5 не сплатив судовий збір в повному обсязі в зв`язку із скрутним матеріальним становищем, суд стягує різницю на користь держави в сумі 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) гривень 10 копійок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 365, 1216, 1218, 1258, 1261, 1267, 1278 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 16, 81, 82, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_5 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розділ спадкового майна – задовольнити повністю.

Виділити ОСОБА_3 в натурі наступне майно:

- трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 363 560,00 грн., припинивши право власності на ј частку вказаного об`єкту ОСОБА_5 , визнавши за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку вказаної квартири;

- нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , вартістю 294 494,00 грн., на ј частку вказаного об`єкту ОСОБА_5 , визнавши за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку нежитлового приміщення;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , вартістю 191 800,00 грн., припинивши право власності на цей об`єкт за ОСОБА_5 на % частину цього об`єкту і визнати за ОСОБА_8 право власності на квартиру.

- двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 , вартістю 273 840,00 грн., припинивши право власності на цей об`єкт за ОСОБА_5 на 1/4 частину цієї квартири, і визнати за ОСОБА_8 право власності на квартиру в цілому.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 10243 (десять тисяч двісті сорок три) гривні 00 коп.

Відмовити ОСОБА_3 в стягненні витрат на проведення оцінки нерухомого майна.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , обслуговуючого кооперативу човнової станції «Волна» про розділ спадкового майна задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_5 в натурі наступне майно:

двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 , вартістю 257 980,00 грн., припинивши право власності на цей об`єкт за ОСОБА_3 на 3\4 частки і визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру в цілому.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 до порівняння часток суму, внесену на депозит Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області згідно квитанції від 21 серпня 2019 року в розмірі 87 438 (вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 50 копійок, внесених на депозитний рахунок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області 21.08.2019 року згідно платіжного доручення №22310359.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір 2095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 352 гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2020 року.

Суддя: Пантелєєв Д. Г.