Рішення № 8830930, 24.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.03.10 р.                     Справа № 43/32                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

про стягнення суми боргу в розмірі 727,15грн.; штрафу у розмірі 1000грн.

Представники сторін:

від позивача: Сагайдак Л.Ю. за дов. №21/1-1951/Сг від 10.04.09р.

від відповідача: Зеленська К.А. за дов. №716-974/1 від 23.12.09р.

В судовому засіданні брали участь:

          СУТЬ СПРАВИ:

Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк , позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 727,15грн.; штрафу у розмірі 1000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.08р., в частині сплати вартості наданих послуг.

В судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково у розмірі 727,15грн. та пояснив, що ним сплачена означена сума за договором №173/Вр від 01.03.08р., що підтверджується платіжним дорученням №376 від 17.02.10р. з вказанням призначення платежу, однак, згідно відзиву на позовну заяву №7-7-173 від 02.03.10р., проти нарахування штрафних санкцій заперечив та пояснив, що прострочення виконання зобов’язання по оплаті охоронних послуг за договором №173/Вр від 01.03.08р. виникло внаслідок порушення позивачем взятих на себе зобов’язань за вказаним договором. Крім того представник відповідача зазначив, що вини останнього із затримки оплати за грудень 2009р. не було, адже всі проплати здійснювались через Державне казначейство України, яке не пропускало платежі.

Позивач в останньому судовому засіданні надав пояснення, що сума основного боргу у розмірі 727,15грн. відповідачем сплачена, в підтвердження чого представив банківську виписку станом на 19.02.10р., в частині стягнення штрафних санкцій підтримав позовні вимоги.

Крім того, надав заяву №14/223 від 04.03.10р., в якій просив суд змінити розмір позовних вимог, оскільки на час розгляду справи утворилась заборгованість за договором №173/Вр від 01.03.08р. за січень та лютий 2010р.

Судом в задоволенні заяви позивача відмовлено з підстав того, що предметом позову по справі № 43/32 є стягнення боргу за договором №173/Вр від 01.03.08р. за грудень 2009р. Позивач не обмежений в праві звернутися з позовними вимогами до суду про стягнення суми заборгованості за січень та лютий 2010р. за договором №173/Вр від 01.03.08р. в межах іншого провадження.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.08р., дислокацію на 2009р., протокол розбіжностей за договором №173/Вр від 01.03.08р., протокол узгодження до протоколу розбіжностей задоговором №173/Вр від 01.03.08р., розрахунок стягуваної суми, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг №ВР-0002648 за січень 2009р., № ВР-0006423 за лютий 2009р., № ВР-0023316 за липень 2009р., № ВР-0037499 за жовтень 2009р., № ВР-0041426 за листопад 2009р., № ВР-0045342 за грудень 2009р., банківські виписки станом на 20.02.10р., 27.02.10р., 28.07.09р., 02.11.09р., 27.11.09р., 19.02.10р., платіжне доручення №376 від 17.02.10р.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008р. між Управлінням Державної служби охорони при управлінні МВС України в Донецькій області при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (виконавцем) та Головним управлінням юстиції у Донецькій області (замовником) був укладений договір №173/Вр на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання здійснювати за допомогою системи охоронної сигналізації (СОС) охорону об’єктів, обладнаних системами охоронної сигналізації, які внесені до разрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) і позначені на план-схемі (додаток №3 до договору), а відповідач зобов’язався оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Як встановлено судом, сторонами було підписано протокол узгодження до протоколу розбіжностей за договором на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.2008р.

Надавши належну правову оцінку договору на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.2008р. суд дійшов висновку, що до нього, як до договору про надання послуг, застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          За пунктом 2.3. договору оплата послуг здійснюється замовником на умовах 100% оплати, шляхом внесення платежів на розрахунковий рахунок виконавця у розмірі, визначеному розрахунком-дислокацією (додаток №1 договору), згідно наданого рахунку та акту виконаних робіт.

Згідно до пункту 2.4. договору, оплату замовник не пізніше п’яти днів кожного поточного місяця, згідно наданого виконавцем рахунку та акту виконаних робіт (відповідно до протоколу узгодження протоколу розбіжностей за договором №173/Вр від 01.03.08р.)

Відповідно до пункту 11.1. договору договір набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 01.01.09р.

Якщо за 15 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Продовження дії договору оформлюються сторонами шляхом підписання розрахунку-дислокації (додаток №1 до договору) на відповідний термін дії договору (пункт 11.2. договору).

Сторонами підписано розрахунок-дислокацію на 2009р. та протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони від 01.01.09р..

Відповідно до вказаного розрахунку-дислокації сума послуг за кожен місяць є фіксованою та складає 727,15грн.

Таким чином, проміжні щомісячні платежі здійснюються відповідачем згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт на умовах 100% оплати не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця.

Як встановлено судом, акти прийому-здачі виконаних робіт/послуг, передбачені договором №173/Вр від 01.03.08р., були представлені відповідачу.

Як зазначає позивач, останнім у період січень-грудень 2009р. було надано відповідачу охоронні послуги вартістю 8725,80грн. Нарікань на якість та обсяги наданих охоронних послуг від відповідача не надходило.

Відповідач, у звязку з підписанням прийому-здачі виконаних робіт/послуг за договором №173/Вр від 01.03.08р., повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши договір на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації №173/Вр від 01.03.08р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати охоронні послуги.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проте зобов`язання по сплаті наданих послуг відповідач належним чином не виконав.

Підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою стала неоплата відповідачем наданих послуг у сумі 727,15грн. за грудень 2009р. та несвоєчасна оплата послуг за січень-лютий 2009р., липень 2009р., жовтень-листопад 2009р.

Як встановлено судом, борг у сумі 727,15грн. за надані послуги у грудні 2009р., сплачені відповідачем, що підтверджується банківською випискою від 19.02.10р. та платіжним дорученням №376 від 17.02.10р.

За таких обставин суд доходить висновку про припинення провадження у справі №43/32 в частині стягнення суми боргу у розмірі 727,15грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги січень-лютий 2009р., липень 2009р., жовтень-грудень 2009р. сплачені з порушенням строку, обумовленого сторонами у пункті 2.4 договору, що підтверджується банківськими виписками станом на 20.02.10р., 27.02.10р., 28.07.09р., 02.11.09р., 27.11.09р., 19.02.10р.

За умовами ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів здійснення своєчасної оплати послуг за січень-лютий 2009р., липень 2009р., жовтень-грудень 2009р., що відповідно до пункту 6.2. договору, є підставою для нарахування штрафу.

Як зазначено у пункті 6.2. договору, у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.15 договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 100грн. Якщо порушення, про які йдеться мова у цьому пункті, будуть систематичні (два і більш рази) - замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 200грн. (відповідно до протоколу узгодження протоколу розбіжностей за договором №173/Вр від 01.03.08р.)

З розрахунку суми штрафу вбачається, що штраф розрахований у розмірі 100грн. – за січень 2009р., 100грн. – за лютий 2009р., 200грн. – за липень 2009р., 200грн. – за листопад 2009р. та 200грн. – за грудень 2009р.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті послуг, наданих позивачем за січень-лютий 2009р., липень 2009р., жовтень-грудень 2009р. є доведеним, тому згідно пункту 6.2. договору нарахування штрафу є обґрунтованим.

Разом з тим, за приписами п.3 ст.83 ГПК України суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. На думку суду сума штрафних санкцій є значною у порівнянні із заборгованістю.

З урахуванням викладеного, суд користуючись правом, наданим Господарським процесуальним кодексом України, зменшує розмір штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на 80%грн., тобто на 800грн. Таким чином, сума штрафу, яка підлягає стягненню з відповідача дорівнює 200грн.

Таким чином, позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 727,15грн.; штрафу у розмірі 1000грн., підлягає задоволенню частково.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 546, 548, 599, 611, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, м. Донецьк до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 727,15грн.; штрафу у розмірі 1000грн. – задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №43/32 в частині стягнення суми боргу у розмірі 727,15грн., в зв’язку з відсутністю предмету спору, в порядку п.1-1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Головного управління юстиції у Донецькій області (83015, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34; код ЄДРПОУ 34898944; МФО 394040) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10 а; ідентифікаційний код 08596860, МФО 334970) штраф у розмірі 200грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 55,08грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 127,44грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 1000грн. відмовити через зменшення судом суми до 200грн.

В судовому засіданні 24.03.10р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 29 березня 2010р.

Надруковано 3 примірники:

2 – сторонам,

1 – у справу.