Рішення № 8830543, 31.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.03.10 р.                     Справа № 34/19                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь

до відповідача: Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь

про стягнення 1961373,06грн.          

за участю представників сторін:

від позивача – Ушева М.І. (за довіреністю)

від відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Відкритим акціонерним товариством „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь про стягнення суми боргу за договором №116/8957 від 25.10.2006р. у розмірі 1961373,06грн.          

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач визнав суму дебіторської заборгованості перед позивачем та взяв на себе зобов’язання щодо погашення суми боргу, однак у встановлений строк його не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1961373,06грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не представив. Як вбачається з поштових повідомлень (а.с.25, 30 ) представник відповідача отримав ухвали суду, тобто був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, свого представника у судове засідання не направив.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

25 жовтня 2006року між Відкритим акціонерним товариством „ММК ім. Ілліча” (Кредитор) та Міським комунальним підприємством „Маріупольтепломережа” (Боржник) укладено договір №116/8957, за умова якого Боржник визнає за собою заборгованість перед Кредитором по договору зворотної фінансової допомоги у розмірі 2229373,06грн, у тому числі:

o          сума основного боргу у розмірі 1985000,00грн.;

o          сума пені – 138044,63грн.;

o          сума інфляційних втрат – 53867,86грн.;

o          сума 3% річних – 28829,15грн.;

o          витрати по сплаті державного мита в сумі 23513,42грн.;

o          за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 118грн.

Всього 2229373,06грн.

Відповідно до п.1.2. договору Боржник зобов’язується погашати визначену в п. 1.1 договору заборгованість частинами, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора відповідно до графіку, який є невід’ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що він вступає в законну силу з дня його підписання сторонами та діє до остаточного виконання Боржником зобов’язань по даному договору.

Договір підписано обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Між тими ж сторонами було підписано графік погашення заборгованості на 2007рік, який є невід’ємною частиною укладеного договору. Згідно з даним графіком Боржник повинен був сплачувати борг рівними частками з січня 2007р. по грудень 2007р. у сумі 185781,08грн.

На виконання умов договору Боржник частково сплатив заборгованість у сумі 268000,00грн., що підтверджується виписками з банківського реєстру та не заперечується позивачем.

Відповідно до інвентаризаційного повідомлення № 04/19rfb від 16.12.2008р. та акту звірки №04-39 від 20.01.2010р. відповідач підтвердив суму заборгованості у розмірі 1961137,06грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Аналогічні положення містить частини першої статті 193 Господарського кодексу України

У частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач зобов’язання за договором №116/8957 від 25.10.2006р. належним чином не виконав, дебіторську заборгованість погасив частково у сумі 268000,00грн, заборгованість у розмірі 1961373,06грн. підтверджує актом звірки розрахунків №04-39 від 20.01.2010р.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором №116/8957 від 25.10.2006р в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1961373,06грн.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 1961373,06грн. за договором про розстрочку погашення заборгованості №116/8957 від 15.10.2006р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь до Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа”, м.Маріуполь про стягнення суми боргу за договором №116/8957 від 25.10.2006р. у розмірі 1961373,06грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства „Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 03336798, р/р 2603201775443 в філіалі ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 335957) на користь Відкритого акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” ((87504, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002301510044 в філіалі „Іллічівського головного відділення Промінвестбанку в м. Маріуполь Донецької області”, МФО 334442)

суму боргу за договором №116/8957 від 25.10.2006р. у розмірі 1961373,06грн., витраті по сплаті державного мита в розмірі 19613,73грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя