Постанова № 8830536, 01.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.10 р.                     Справа № 28/388а

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кододової О.В.

при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Акціонерного товариства закритого типу “Донецьке виробничо – торговельне підприємство “Донбас” м. Донецьк

до відповідача: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про скасування податкових повідомлень – рішень № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р., № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р.,

№ 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р.

за участю представників сторін:

від позивача: Моршина А.П., Школьная Т.В. – за довір.

від відповідача: Панков К.М. - за довір.

По справі була оголошена перерва з 24.02.2010року до 10,00годин 01.03.2010року.

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу “Донецьке виробничо – торговельне підприємство “Донбас” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про скасування податкових повідомлень – рішень № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р., №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р., № 0001630816/0/ 30495/10/ 15-16-23/3 від 12.10.05 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0001620816/0/30493/10/ 15-16-23/3 від 12.10.2005 р. за порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.4.9 пп. 5.4.10 п.5.4 ст. 5, пп. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 5 розділу II «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого АТЗТ «ДВТП «Донбас» занизило податок на прибуток на суму 12862 грн., в тому числі. На думку відповідача, ці порушення сталися внаслідок завищення валових витрат на 27049,00 грн. внаслідок віднесення АТЗТ «ДВТП «Донбас» до складу валових витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю, серед них: витрати за підписку на газети та журнали; за придбані телефонні ваучери; за тонування та установку автомобільної сигналізації на автомобіль «Ланос»; завищення суми амортизаційних відрахувань на суму 27005,00 грн. у зв'язку з нарахуванням амортизаційних відрахувань на будинок медпункту, який на думку спеціалізованої ДПІ з ВПП у м. Донецьк не використовується у виробничому процесі, а також на холодильник, магнітолу, посилювач, телевізор; включення витрат по заробітній платі робітникам здоровпункту з нарахуванням на неї у сумі 21078 грн.

Податковим повідомленням - рішенням № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. позивачу донараховано 32505,24 грн., в тому числі донарахований податок на прибуток іноземних осіб - 10835,08 грн., та штрафні санкції 21670,16 грн. Відповідачем неправомірно визначене порушення п. 13.1 та 13.2 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Позивач посилається на те, що Продавцем обладнання - Kuris-wаstema Vertriebsgesellschaft GmbH надано Позивачу довідку (додається), яка підтверджує, що зазначене підприємство є резидентом Німеччини. Крім того, Продавець обладнання - Kuris-wаstema Vertriebsgesellschaft GmbH, не має постійного представництва на території України, яке надає такі послуги, то АТЗТ «ДВТП «Донбас», що є підприємством-резидентом, та має право не утримувати та не сплачувати до бюджету передбачений п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР податок з доходу підприємства - резидента Федеративної Республіки Німеччина від надання ним послуг типу «інжиніринг».

Податковим повідомленням - рішенням № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 р. нараховані зобов’язання на суму 5614,50 грн. відповідно порушення АТЗТ «ДВТП «Донбас» п.7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідач вважає, що позивачем занижений податок на додану вартість на 3742 грн. за рахунок віднесення до податкового кредиту сум за сплаченого податку на додану вартість за придбані товари, вартість яких не відноситься до складу вагових витрат виробництва. Прийняття усіх податкових повідомлень - рішень є невмотивованими та прийнятим з порушенням діючого законодавства України.

01.03.2006 р. позивач надав уточнення до позовних вимог та просить скасувати податкове повідомлення – рішення № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. на суму 19293 грн. в частині стягнення основного платежу на суму 11103 грн. та штрафних санкцій на суму 5552 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005 р. на суму 32505,24грн., податкове повідомлення - рішення №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. на суму 5614,50 гривень, в частині стягнення основного платежу на суму 100,00 грн., та відповідно до цього зробити перерахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач уточнив позовні вимоги від 14.08.08р. (вхід. №02-41/28957) і просить скасувати податкові повідомлення – рішення №0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. частково на суму основного платежу у розмірі 11493грн. та штрафні санкції у розмірі 5747грн., №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. на суму 3743грн. та 1871,5грн., №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. на суму 32505грн. (т.3 а.с.64).

У судовому засіданні 24.02.2010року позивач остаточно визначився із позовними вимогами, визнав висновки експертизи, та просить скасувати податкові повідомлення – рішення: №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. повністю на суму 32505грн.; №0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. частково на суму основного платежу у розмірі 10809,13грн. та штрафні санкції у розмірі 6104,50грн., №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.2005р. частково на суму основного платежу 2237,36грн. та штрафні санкції у розмірі 1118,68грн. (т.4 а.с.125-128). Зазначені уточнення були вручені у судовому засіданні уповноваженому представнику відповідача про що свідчить його особистий підпис (т.4 а.с.133), відтак прийняті судом до розгляду.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним правомірно донараховано податок на прибуток та застосовано фінансова санкція за податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2005 року 001620816/0/30493/10/15-16-23/3. В порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" підприємством до складу валових витрату у 2003 році віднесені суми коштів сплачені за товари та послуги, які не пов'язані з веденням виробництва. В порушення пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" підприємством нараховувались амортизаційні відрахування на будинок медичного пункту, який не використовувався у виробничому процесі, а також на холодильники, магнітолу, посилювач, телевізор, що призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань. Згідно з пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 наведеного Закону амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Щодо правомірності донарахування податку та застосування фінансової санкції за податковим повідомленням-рішенням від 12.10.2005 року № 001640816/0/30494/10/15-16-23/3.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині неутримання податку з доходів нерезидента (визначених п. п. "в" п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" одержаних на території України, у сумі 1800 Євро або курсом НБУ 10835,08 грн. станом на 19.09.2003р. Пунктом 1.36 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що під терміном інжиніринг розуміється - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами). Положення Угоди від 03.07.1995р. між Україною і Федеративної Республікою Німеччина "Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно" не можуть бути застосовані, у зв'язку з тим, що нерезидентом не надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, як цього потребує п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений ПКМУ №470 від 06.05.2001р. На дату закінчення перевірки підприємством АТЗТ ДВТП "Донбас" не надано оригінал (копія) довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Щодо правомірності донарахування податку та застосування фінансової санкції за податкове повідомлення-рішення від 12.10.2005 року № 001630816/0/30495/10/15-16-23/3. В порушення п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем до складу податкового кредиту віднесена сума податку на додану вартість у розмірі 417, 34 грн., сплачену (нараховану) за придбані ТМЦ, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, а саме: за податковою накладною № 54 від 18.04.2003 р., чуми за якою включені до складу податкового кредиту, сума ПДВ 317,34 грн., отримана від ТОВ НТП "Техносерт" на придбання ТМЦ (друшляк 190 мм, рукомийник, сковорода, совок, таз, сітка, лампи, припій ПтКр8), які не пов'язанні з веденням господарської діяльності; за податковою накладну № 77 від 05.04.2004р., суми за якою включені до складу податкового кредиту у розмірі 100,0грн., отримана від СПД Новосьолов І. М. на придбання ТМЦ (ваучери) з надання послуг зв'язку, які не пов'язанні з веденням господарської діяльності.

09.02.2006р. позивач надав пояснення в яких зазначив, що згідно п. 2.2. та п.2.3. акту перевірки відповідачем зазначено завищення валових витрат позивачем на суму 27049 грн., які були віднесені безпідставно до складу валових витрат підприємства. Відповідно до п. 2.4. акту перевірки визначено заниження податку на прибуток на загальну суму 12 862 грн. Але Відповідачем не надано детального розрахунку донарахованого податку на прибуток, а загалом визначеного податкового зобов'язання в розмірі 12 862 грн., з урахуванням спірних сум віднесених до валових витрат підприємства у 2003-2004 роках, витрат по заробітній платні робітників здоровпункту, амортизаційних відрахувань на будинок медпункту. А цей факт не дає можливості Позивачу визначитися з розмірами сум податку на прибуток і підставами скасування податкового повідомлення - рішення № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 року. Також позивач зазначає, що у додатках до заперечення від 30.01.2006 року за № 2051/10/10-1, наданих суду відповідачем, наведені розрахунки податку на прибуток та фінансові санкції АТЗТ ДВТП «Донбас» за підсумками перевірки від 30.09.2005 року де вказана загальна сума донарахованого основного податку вже 13 246 грн. і фінансових санкцій 6 623 грн. в протилежність сумам по податковому повідомленню рішенню № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 року.

Ухвалою суду від 28.10.2008року по справі була призначена судово – бухгалтерська експертиза проведення якої було доручено судовому експерту – бухгалтеру МашиніченкоО.А.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами додаткові докази судом встановлено наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.3, а.с.1), АТЗТ ДВТП «Донбас» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради від 23.05.1994 за №12661200000002493. Ідентифікаційний код суб’єкта господарювання за ЄДРПОУ – 05502456. Відповідно до акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків (т.1, а.с.13-43) підприємство зареєстроване, як платник податку на додану вартість, та має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №06084089 від 13.07.2000р. Індивідуальний податковий номер платника ПДВ – 055024505096.

СДПІ у м. Донецьку була здійснена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства “Акціонерного товариства закритого типу “Донецьке виробничо – торговельне підприємство “Донбас” за період з 01.01.2003 р. по 30.06.2005 р. на підставі якої складений Акт № 246/15-16-23/3-05502456 від 30.09.2005 р. Актом перевірки встановлено порушення:

-          пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п.5.4.9 та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997р. № 283/97 - ВР із змінами та доповненнями, п. 5 розділу II "Перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 01.07.2004 № 1957 -ІУ, в результаті чого занижена сума податку на прибуток на суму 12862 грн., у тому числі: у 2003 р. - на 3958 грн., у 2004 р. - 2328 грн., у 1 півріччі 2005р. - на 6576 грн.;

-          пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.1, пп.. 7.4.4 п. 7.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3742 грн., а саме: у квітні 2003 - на 649 грн., у квітні 2004 - на 100 грн., у грудні 2003 - на 1088 грн., у вересні 2004 - на 1905 грн.;

-          п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, в частині неутримання податку з доходів нерезидента (визначених пп. "в" п.13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, одержаних на території України, у сумі 10835,08 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 за порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.4.9, та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2, п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 5 розділу ІІ “Перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.2004 р. у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 19293 грн. у тому числі 12862 грн. – основна сума, 6431 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте податкове повідомлення – рішення від 12.10.2005 р. № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 за порушення п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994 № 334/94 – ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями) у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 32505,24 грн. у тому числі 10835,08 грн. – основна сума, 21670,16 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями. Прийняте податкове повідомлення – рішення від 12.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 за порушення пп.. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.4 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями) у зв’язку з чим визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 5614,50 грн. у тому числі 3743 грн. – за основним платежем, 1871,50 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями – рішеннями позивач подав скаргу до СДПІ у м. Донецьку № І-05/085 від 27.10.05 р., якою просить відмінити податкові повідомлення – рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 на суму 19293 грн., від 12.10.2005 р. № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 на суму 32505,24 грн., від 12.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 на суму 5614,5 грн. в частині основного платежу на суму 417,34 грн. та відповідно до цього зробити перерахунок штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням СДПІ у м. Донецьку від 07.11.05 р. № 33170/10/31-013 первинна скарга залишила без розгляду, оскільки позивачем порушено законодавчо встановлений 10-денний термін для подання скарги на податкові повідомлення – рішення. Не погодившись з рішенням СДПІ у м. Донецьку позивач подав скаргу до ДПА у Донецькій області № І-05/099 від 10.11.2005 р. якою просить відмінити податкові повідомлення – рішення від 12.10.2005 р. № 0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 на суму 19293 грн., від 12.10.2005 р. № 0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 на суму 32505,24 грн., від 12.10.2005 р. № 0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 на суму 5614,5 грн. в частині основного платежу на суму 417,34 грн. та відповідно до цього зробити перерахунок штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням ДПА у Донецькій області від 16.11.05 р. №18704/10/25-013-5 повторна скарга позивача залишена без розгляду, оскільки скарга подана з порушенням строків, визначених законодавством, не підлягає розгляду.

Щодо донарахування податку на прибуток.

Відповідач у п.2.1 акту перевірки встановив (т.1 а.с.21), що позивач у порушення п.п.4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та з врахуванням ст.71 гл.5 Цивільного кодексу України від 18.07.1963р. занизив валові доходи у 1 кварталі 2003року на 409,03 EURO (що по курсу НБУ станом на 23 березня 2000 становить 2139,18грн.) в результаті не включення до складу валових доходів суму кредиторської заборгованості по контракту №1 від 18.01.99 з компанією „Ле-го Бекляйдунгсверке ГмбХ” (Німеччина) як безнадійну заборгованість. Як вбачається із матеріалів справи прострочена кредиторська заборгованість виникла в наслідок отримання позивачем товару згідно ВМД №7000/9/201602 від 23.12.1999року. Строк оплати за отриманий товар – 22 березня 2000року.

Зазначене порушення не вказане у висновку акту перевірки (т.1 а.с. 41) та згідно розрахунку відповідача доданого до матеріалів справи (т.1 а.с.140-141) не вплинуло на визначення податкового зобов’язання. Крім того, згідно цього розрахунку сума донарахованого податку (т.1 а.с.141) повинна складати 13246грн. та штрафні санкції 6623грн. У розрахунку заниження податку на прибуток по окремим порушенням (т.2 а.с.28-29) відповідач вказує суму кредиторської заборгованості у складі валового доходу у розмірі 2139грн. та суму податку 481грн. Однак за його розрахунком загальна сума донарахованого податку на прибуток складає 13538грн. (т.2 а.с.29).

У податковому повідомленні – рішенні від 12.10.2005 р. №0001620816/0/ 30493/10/15-16-23/3 , яке є предметом даного спору, також відсутнє посилання на порушення п.п.4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та зазначені порушення пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.4.9, та пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2, п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п. 5 розділу ІІ “Перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.2004 р. які вплинула на визначення податкового зобов’язання у розмірі 12862грн. (т.1 а.с.44). Відповідачем не надано пояснень щодо розбіжностей які виникли за його розрахунками. Позивачем сума заниження податкового зобов’язання по цьому порушенню у розмірі 481грн. не оскарджується, відтак вважається правомірно нарахована.

Згідно акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку (т.1, а.с.13-43), підприємством у порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.п.5.4.9 та п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283/97 – ВР із змінами та доповненнями, п.5 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 01.07.2004 №1957 – IV була занижена сума податку на прибуток у розмірі 12862грн., у тому числі:

За 2003рік

В порушення п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283/97 – ВР із змінами та доповненнями підприємством до складу валових витрат віднесені суми за товари та послуги, які не пов’язані з господарською діяльністю:

- сума 1300грн. за візитки згідно з рахунком від 23.01.2003 від Корпорації «Альфа» (135144905645), що вплинуло на визначення податкового зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 293грн.

З даним висновком акту перевірки суд не може погодитися за тих підстав, що згідно платіжного доручення №86 від 23.01.03р. позивачем було сплачено за візитні картки у розмірі 1560,00грн. Сплата за візитні картки була проведена шляхом безготівкового розрахунку через поточний рахунок підприємства, про що свідчить надане до дослідження платіжне доручення №84 від 23.01.2003р. на загальну суму 1560,00грн. (сума без ПДВ 1300,00грн.), завірене печаткою банку.

Суд погоджується в даному випадку із висновком експертизи та вважає, що візитна картка відповідає вимогам чинного законодавства та є рекламним засобом (рекламним виробом) у відповідності з ст.1 розділу І Закону України «Про рекламу» та п.25 розділу ІІ Постанови Верховної Ради «Про затвердження Правил застосування Закону України «Про оподаткування підприємств». Візитні картки були виготовлені, як реклама продукції підприємства для покращення продаж, що підтверджує прямий зв’язок цих витрат з господарською діяльністю позивача. Відтак, позивач у відповідності до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 та п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно відніс витрати на виробництво візитних карток у розмірі 1300,00грн. (без ПДВ) до складу валових витрат.

- сума 188грн. за аудіо магнітофон від ТОВ «Вертекс» (304550805638) згідно з рахунком від 24.02.2003р.

З даним висновком акту перевірки суд не погоджується за тих підстав, що у відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» всі витрати понесенні підприємством на заклади для поліпшення умов праці робітників та спрямовані на захист їх здоров’я повинні включатися до складу валових витрат.

Суд погоджується із висновком експертизи, що витрати на придбання магнітофону у розмірі 188грн., який був придбаний підприємством для проведення музичних фізкультурних пауз робітників, повинні бути віднесені на валові витрати підприємства, як ті, що були понесені для поліпшення умов праці робітників та спрямовані на захист їх здоров’я.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З вищенаведеного випливає, що підприємство у відповідності до вимог п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» правомірно віднесло витрати понесені при купівлі магнітофону у розмірі 188,00грн. до складу валових витрат. Відтак відповідачем неправомірно визначене податкове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 42грн.

- сума 110грн. за підписку на газету «ФК «Шахтер» згідно з рахунком від 11.03.2003.; що вплинуло на визначення податкового зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 25грн.

- сума 71грн. за підписку на газету «ФК «Шахтер» згідно з рахунком від 18.11.2003; що вплинуло на визначення податкового зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 16 грн.

Позивачем не оспорюються.

Щодо порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” в частині віднесення на валові витрати, витрат на підписку на газету «Военные знания», журнали «Идеи вашего дома», «Мастер на все руки» вартістю 222грн. і витрат на підписку на спеціалізовані видання на суму 675грн.:

- сума 222грн. за підписку на газети та журнали «Военные знания», «Идеи вашего дома», «Мастер на все руки» згідно з замовленням №5456 від 05.05.2003р.;

- сума 804грн. за підписку на газети та журнали «Женское здоровье», «Лечащий врач», «Вечірній Донецьк», «Комсомольська правда», «Наш дом плюс», «Петровка-хозяюшка», «Репродуктивное здоровье женщины», «Журнал акушерства и женских болезней» згідно з замовленням №5456 від 03.10.2003р.;

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті».

Відповідно до абзацу другому п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються витрати на придбання літератури для інформаційного забезпечення господарської діяльності платника податку, у тому числі з питань законодавства, і передплату спеціалізованих періодичних видань, а також на проведення аудиту згідно з чинним законодавством, включаючи проведення добровільного аудиту за рішенням платника податку.

Витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Оскарження рішень податкових органів, прийнятих на підставі експертних висновків Міністерства України у справах науки і технологій, провадиться платниками податку в загальному порядку.

Приписи п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачають, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Як вбачається із матеріалів справи за штатним розкладом на підприємстві є служба охорони праці і ППП, до якої входить ведучий інженер та інструктор по протипожежній профілактиці і охороні праці. Також на підприємстві введена така штатна одиниці, як інспектор по оборонно-масовій праці. З вищенаведеного випливає, що журнал «Военные знания» підприємство виписувало для того, щоб забезпечити охорону праці робітників підприємства, надати їм вірні вказівки до правил безпеки та поведінки при надзвичайних ситуаціях. Таким чином, всі витрати понесені на підписку цього журналу підприємство мало право відносити до складу валових витрат, у відповідності до п.п.5.4.2 та п.п.5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з штатним розкладом на підприємстві постійно працював спеціаліст – ведучий інженер групи капітального і поточного ремонту, частина робот по реконструкції та переобладнанню підприємства проводиться без залучення підрядних організацій. Для забезпечення підприємства інформацією, що до сучасних матеріалів і способах проведення ремонтів виписувався журнали «Идеи вашего дома» і «Мастер на все руки».

          Відтак суд вважає, що позивач належними доказами довів, що витрати по придбанню періодичних видань здійснені із метою пов’язаною із основною господарською діяльністю.

          Натомість відповідачем у порушення обов’язкових приписів п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при виникненні розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку, не надано доказів звернення до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок був би підставою для прийняття рішення податковим органом у цій частині.

З огляду на вищенаведене суд погоджується я із висновком експертизи, що позивач правомірно, на підставі п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат суму витрачену при придбанні підписних видань у розмірі 654грн.. Також в результаті проведеного дослідження по вказаному питанню частково, в сумі 243грн., підтверджуються висновки акту перевірки СДПІ (т.1, а.с.3-11), щодо порушення підприємством п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

- сума 1587грн. за придбані товари (друшляк, тази, рукомийники та ін.) згідно з рахунком від 18.04.2003 від ТОВ НТП «Техносерт» (318328705624), що вплинуло на визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 285грн. позивачем не оспорюється.

за 2004рік:

- сума 500грн. за придбані ваучери від СПД Новоселові І. М. згідно з рахунком від 05.04.2004р.

Позивач погодився із висновком експертизи у цій частині та не оспорює цю суму, що привело до заниження об’єкту оподаткування на суму 500,00грн., та заниження податку на прибуток у сумі 94грн. (т.2 а.с.28).

-          сума 1192грн. за тонування та установку авто сигналізації на автомобіль «Ланос» згідно з рахунку від 30.09.2004 від ВАТ «Донецьк-Авто».

Як вбачається із матеріалів справи 27.04.2004року між позивачем - покупець та ЗАТ «ЗАЗ-сервіс» - продавець був кладений договір №27/1 (т.2, а.с.2) згідно якого Продавець продає, а Покупець покупає автомобільний транспорт марки Ланос D4XS556R 2004р. випуску у кількості 1 шт. Вартість автомобіля складає 55175,00грн. (без ПДВ). Договір ступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання. Договір значиться підписаним директором з боку АТЗТ «ДВТП «Донбас» і директором з боку ЗАТ «ЗАЗ - 7сервіс» та скріплений печатками підприємств. В акті перевірки відповідач не встановлює факту придбання автомобілю не для господарської діяльності.

Позивачем з метою поліпшення автомобільного засобу у вересні 2004року було проведено тонування автомобільного засобу та встановлення сигналізації. Позивач згідно з рахунком №568 від 24.09.2004р. (т.3, а.с.150) сплатив ЗАТ „Донецьк-Авто” за вищенаведені послуги, відповідно до платіжного доручення №1269 від 27.09.2004р. (т.3, а.с.149) 1430,00грн. з ПДВ. Сума без ПДВ склала 1191,67грн.

Автомобіль був введений в експлуатацію, згідно з відомістю введення основних засобів (т.3, а.с.70) 28.09.2004року. Вартість автомобільного засобу на цей момент складала 56366,66грн. Тобто при введенні основного засобу в експлуатацію до його первісної вартості були включені витрати, понесені на поліпшення транспортного засобу. Сума витрат при цьому склала 1191,66грн. (без ПДВ).

Згідно висновку експертизи та даних декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2004року АТЗТ „ДВТП „Донбас” (т.2, а.с.118-119) на початок 2004року сукупна балансова вартість основних засобів, згідно складала 8979,4тис.грн. У відповідності до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач має право включити до суми понесених валових витрат 10% від вищезазначеної суми сукупної балансової вартості основних засобів впродовж звітного року, а саме суму у розмірі 897,9тис.грн..

Згідно даних додатку К1/1 декларації з податку на прибуток за 3 квартал 2004року, фактичний обсяг поліпшення, наростаючим підсумком склав 426,3тис.грн..

Суд дійшов висновку, що позивач правомірно, згідно з п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, включив суму витрат у розмірі 1191,66грн., понесених при встановлені сигналізації та тонування автомобілю, до складу валових витрат, оскільки ним не було перевищено ліміт витрат на поліпшення у розмірі 10%. Відтак, відповідач неправомірно визначив податкове зобов’язання із податку на прибуток у розмірі 285грн. (т.2 а.с.29).

За 2005рік

У порушення п.5 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо включення до складу валових витрат, витрат у розмірі 50 відсотків від суми понесених витрат, пов’язаних із забезпеченням основної діяльності об’єктів соціальної інфраструктури, визначених у п.п.5.4.9, та пунктів медичного огляду, передбачених п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включені витрати по заробітній платі робітників здоров пункту з нарахуванням на неї у сумі 21078грн.

Між сторонами відсутній спір щодо нарахованої суми, спір стосується правомірності віднесення її до складу валових витрат.

Як вбачається із матеріалів справи у відповідності до чинного законодавства, для охорони здоров’я робітників на підприємстві позивача створений медичний пункт. Згідно з штатним розкладом (т.3, а.с.74), який значиться введеним з 01.05.2002р. підписаним головним бухгалтером та начальником ОТЗ, і затверджений генеральним директором АТЗТ ДВТП «Донбас», в медичному пункті працюють: завідуючий медичним пунктом – медсестра; лікар-терапевт цеховий; лікар-стоматолог; лікар акушер-гінеколог; фельдшер; медсестра; медсестра; медсестра по масажу.

Всі працівники медичного пункту – це штатні працівники підприємства, які безпосередньо беруть участь при медичних оглядах працівників підприємстві, а також у разі необхідності слідкують за станом здоров’я певних робітників та проводять необхідні процедури лікування та профілактики.

Суд погоджується із висновком експертизи у цій частині за тих підстав, що відповідності до п.п.5.4.9, п.п.5.4.10, п.5.4, ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, п.5 розділу ІІ „Перехідні положення” Закону України „Про внесення змін до Закону України” „Про оподаткування прибутку підприємств” позивач має всі підстави для включення понесених витрат на заробітну платню медичного персоналу та нарахувань на неї до складу валових витрат підприємства у повному обсязі, а саме на суму 21078,00грн. в тому числі за 1 квартал 2005року у розмірі 10082грн. та 2 кварталі 2005року у розмірі 10993грн. Відтак відповідач неправомірно визначив позивачу податкове зобов’язання із податку на прибуток за 1 квартал 2005року у розмірі 2521грн. та 2 кварталі 2005року у розмірі 2748грн. (т.2 а.с.29), всього на загальну суму 5269грн.

У розділі 2.3 відповідач встановив, що позивачем порушені вимоги п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997р. №283/97 – ВР із змінами та доповненнями підприємством нараховувались амортизаційні відрахування на будинок медпункту, який не використовувався у виробничому процесі, а також на холодильники, магнітолу, посилювач, телевізор. В результаті цих порушень встановлено завищення суми амортизаційних відрахувань на суму 27005грн.

Позивач має будинок медичного пункту. Згідно з наданим до матеріалів справи «Паспортом технического состояния здания» (т.2, а.с.81-84) встановлене призначення будови – виробниче. Загальна площа будинку медпункту, відповідно до «Інвентарної справи» (т.2, а.с.52-90), укладеною Бюро технічної документації м. Донецька, складає 2032,50м2 і має чотири поверху. Згідно з «Журналом підрахунку площі жилого дома з нежилими приміщеннями» (т.2, а.с.60-65) фактична площа, яку займає медичний пункт підприємства у будівлі медпункту, складає 157,7м2 – 7,8% загальної площі будівлі медичного пункту, яка становить 2032,50м2. Іншу площу будівлі медпункту займають виробничі цехи підприємства, про що свідчать надані до інвентарної справи фото приміщень будівлі медпункту, а також «Журнал підрахунку площі жилого дома з нежилими приміщеннями» (т.2, а.с.60-65), в якому зазначений перелік приміщень будівлі медпункту та площа, яку вони займають у будівлі.

На будівлю медпункту позивачем було нарахована амортизація, сума якої, згідно з наданим до матеріалів справи «Розрахунком амортизаційних відрахувань (порушень)» (т.2, а.с.121-122) склала 23932грн. Між сторонами відсутній спір щодо цієї суми, спір стосується правомірності нарахування позивачем амортизаційних відрахувань.

Враховуючи з того, що будівля медпункту має виробниче призначення та більшу її частину займають саме виробничі цеха, які безпосередньо беруть участь у власному виробництві підприємства, суд дійшов висновку, що позивач згідно з п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», мав право віднести суму нарахованої амортизації по будівлі медпункту, а саме приміщенням, які було відведено під виробничі цеха.

Суму нарахованої амортизації по приміщенням медичного пункту підприємство, відповідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат віднести не мало права, у зв’язку з тим, що ці приміщення не використовуються для власного виробничого використання.

Експертом з метою визначення окремо сум нарахованої амортизації по виробничим цехам будівлі медпункту і окремо по медичному пункту враховувалось, що на загальну площу споруди – 23932м2 була нарахована амортизація у розмірі 100% - 23932грн. Виходячи з цього сума амортизації, нарахованої на приміщення медичного пункту складає 7,8% - 157,7м2 – 1867грн. – 186,7грн. за кожний квартал з 1 кварталу 2003р. по 2 квартал 2005р. включно.

Суд погоджується із висновком експертизи, що за період з 1 кварталу 2003р. по 2 квартал 2005р. включно підприємством був занижений об’єкт оподаткування на суму 1867грн. (186,7 х 10 кварталів) та зобов’язання з податку на прибуток у сумі 965,87грн.

З огляду на вищенаведене висновки акту перевірки викладені у п.2.4 акту перевірки (т.1, а.с.24-25) щодо заниження податку на прибуток на суму 12862 грн., у тому числі: у 2003р. – на 3958грн., у 2004р. – 2328грн., у 1 півріччі 2005р. – на 6576грн., підтверджуються частково у розмірі 2052,87грн. в тому числі : у 2003р. на 807,67грн., у 2004р. на 871,80грн. та у 2005р. на 373,40грн. Експертом здійснений розрахунок штрафних санкцій, які підлягають нарахуванню на суми заниженого податку на прибуток що становить 326,50грн.

Відтак вимоги позивача про скасування податкового повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку №0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 10809,13грн. та штрафним санкціям 6104,50грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо донарахування податку на додану вартість.

У висновку акту перевірки (т.1 а.с.41) відповідач зазначив, що позивачем порушені вимоги п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3742грн., а саме: у квітні 2003 – на 649грн., у квітні 2004р. – на 100грн., у грудні 2003 – на 1088грн., у вересні 2004 – на 1905грн.

В акті перевірки встановлено, що в тому числі у порушення вимоги п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) та в порушення п.12.3, 12.4 та п.12.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97р. №165 та зареєстрованого у Мін’юсті України 23.06.97р. №233/2037 із змінами та доповненнями до податкового кредиту віднесені суми ПДВ у розмірі 3325,26грн. (т.1 а.с.27) по податковим накладним, оформленим неналежним чином, а саме:

- по податковій накладній №198 від 11.04.2003р. на суму ПДВ 331,95грн., виписаної ТОВ Друкарня «Новий Світ» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниці виміру), 5 (кількість (об’єм, обсяг));

- по податковій накладній №1060 від 18.12.2003р. на суму ПДВ 1088,30грн., виписаної ДПІ «Донецькпроект» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниця виміру), 5 (кількість (об’єм, обсяг)) та 6 (ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ);

- по податковій накладній №1342 від 30.09.2004р. на суму ПДВ 238,34грн., виписаної ВАТ «Донецьк – Авто» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнені рядки 4 (одиниця виміру), 5 (кількість (об’єм, обсяг)) та 6 (ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ);

- по податковій накладній №33 від 03.09.2004р. на суму ПДВ 1666,67грн., виписаної ПП «Іпуть» на адресу АТЗТ ДВТП «Донбас» незаповнений рядок 5 (кількість (об’єм, обсяг).

Як вбачається із матеріалів справи податкові накладні: №198 від 11.04.2003р. (т.3 а.с.145), №1342 від 30.09.2004р. (т.4 а.с.126) та №33 від 03.09.2004р. (т.4 а.с.127) були заповнені з порушенням Наказу/Порядку №165. Натомість зазначені документи дозволяють ідентифікувати сторони по операціям, тобто в усіх трьох податкових накладних зазначені найменування сторін взаємовідносин, та їх адреси, а також зазначені індивідуальні податкові номери та номери свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість сторін. Також до матеріалів справи додаються первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правомірність виписки податкових накладних, а саме:

- по податковій накладній №198 ТОВ Друкарня «Новий світ» до матеріалів справи додається рахунок-фактура (т.3, а.с.147) та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.3, а.с.146), відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній;

- по податковій накладній №1342 ВАТ «Донецьк-Авто» до матеріалів справи додається замовлення-наряд (т.2, а.с.3),рахунок (т.3, а.с.150) платіжне доручення (т.2, а.с.14)), відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній;

- по податковій накладні №33 ПП «Іпуть» до матеріалів справи додається платіжне доручення (т.3, а.с.148), відображена інформація в яких співпадає з інформацією в податковій накладній.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів того, що зазначені податкові накладні видані не платниками податків. Відтак суд погоджується із висновком експертизи, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму у розмірі 2236,96грн. (в тому числі по податковій накладній 198 від 11.04.2003року ПДВ у розмірі 331,95грн., по податковій накладній №1342 від 30.09.2004року ПДВ у розмірі 238,34грн, по податковій накладній №33 від 03.09.2004року ПДВ у розмірі 1666,67грн).

Податкова накладна №1060 від 18.12.2003року, по якій також були виявлені порушення актом перевірки ДПІ, не була надана суду та для до дослідження експерту.

Відповідно до п.п. 4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Позивач належними доказами не спростував висновок акту перевірки у цій частині.

Крім того відповідачем у акті перевірки встановлено, що позивачем у порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість 417,34грн., сплачену (нараховану) за придбані ТМЦ, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, а саме:

- податкову накладну №54 від 18.04.2003р. (т.1 а.с.119), яка включена до складу податкового кредиту на суму ПДВ 317,34грн., отриману від ТОВ НТП «Техносерт» на придбання ТМЦ (друшляк 190мм, рукомийник, сковорода, совок, таз, сітка, ш/шкурка, лампи, припій ПтКр8), які не пов’язані з веденням господарської діяльності; (Позивач цю суму не оспорює). Відтак зазначена сума вважається правомірно виключеною відповідачем із податкового кредиту.

- податкову накладну №77 від 05.04.2004р. (т.1 а.с.120). яка включена до складу податкового кредиту на суму ПДВ 100,00грн., отриману від СПД Новосьолов І. М. на придбання ТМЦ (ваучер 240, ваучер 60) які не пов’язані з веденням господарської діяльності.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.»

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.»

Враховуючи, що суд дійшов висновку, що витрати понесені підприємством при придбанні телефонних ваучерів віднесені до таких, що не пов’язані з господарчою діяльністю підприємства та до складу валових витрат не належать, відповідач правомірно на підставі п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” виключив із податкового кредиту податок сплачений позивачем при придбанні телефонних ваучерів у розмірі 100,00грн.

З огляду на вищенаведене вимоги позивача про скасування податкового повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2237,36грн. та штрафним санкціям 1118,68грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо визначення податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

У акті зазначено (т.1 а.с.35), що пунктом 1.36 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, встановлено, що під терміном інжиніринг розуміється - надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами). Монтаж згідно контракту передбачає: навчання персоналу та монтаж устаткування (п. 6 контракту). П. 11 контракту також передбачено, що всі витрати по шефмонтажу несе покупець (АТЗТ ДВТП "Донбас"). Товар (устаткування) було поставлено покупцю згідно ВМД від 24.10.2002, 12.11.2002 та 25.11.2002. Акт виконаних робіт (послуг) по монтажу був підписаний 25.12.2002р.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що положення Угоди від 03.07.1995 між Україною і Федеративної Республікою Німеччина "Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно" не можуть бути застосовані, у зв'язку з тим, що нерезидентом не надано довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, як цього потребує п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений ПКМУ №470 від 06.05.2001. На дату закінчення перевірки підприємством АТЗТ ДВТП "Донбас" не надано оригінал (копія) довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

У акті перевірки встановлено (т.1 а.с.35), що станом на 01.07.2005 заборгованість відсутня. Контракт виконано. Порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків, передбачених законом України „Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті” від 23.09.1994 №185/94-ВР, із змінами та доповненнями, не встановлено.

Відповідач у акті перевірки встановив (т.1 а.с.35), що в порушення п.13.2 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, позивач не утримав податку з доходів нерезидента (визначених п. п. "в" п.13.1 ст.13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, одержаних на території України, у сумі 1800 Євро або курсом НБУ 10835,08 грн. станом на 19.09.2003р.

Відповідачем прийняте податкове повідомлення – рішення №0001640816/0/ 30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505грн. в тому числі по основному платежу 10835,08грн. та штрафним санкціям 21670,16грн.

Суд вважає висновки акту перевірки неправомірними з огляду на наступне:

Між позивачем та KURIS- WASTEMA (Vertriebsgesellschaft GmbH Nebelseestrabe 18-20, D-72519, Німеччина) був укладений контракт від 16.05.2002 №105305 (т.1 а.с.109-115). Контрактом передбачений імпорт устаткування (т.1 а.с.116) згідно специфікації №1 від 16.05.2002 (автоматична настільна машина Ріоniег Shuttle ПС із комплектуючими - 55100,00 ЕВРО; автоматична настільна машина Ріоniег Super Electronic із комплектуючими - 98876,50 ЕВРО; автоматичний раскройний комплекс CNC - Cutter Тур ТехСut 3055КV - 163756,10 ЕВРО; ленточні машини ТехКnife 492 - комплектуючими (3шт.) 10000,04 ЕВРО). Вартість контракту складає 359732,72 ЕВРО (у т.ч. із 12000,00 євро вартість монтажу).

Відповідно до визначення п. 1.36 ст. 1 Закону під інжинірингом розуміється надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов'язані з такими послугами (роботами).

Відповідно до абзацу "в" п. 13.1 ст. 13 Закону доходи від послуг типу "інжиніринг" в числі інших доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України від провадження господарської діяльності, є доходами, оподаткування яких здійснюється згідно з п. 13.2 ст. 13 Закону.

Чинними на момент перевірки міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування встановлені правила, згідно з якими прибуток резидента однієї Договірної Держави оподатковується лише у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470 (далі - Порядок), відповідно до п. 4 якого підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком N 1 до Порядку або згідно із законодавством такої країни.

Згідно податкової довідки (т.3 а.с.36-37) фінансового управління м. Зигмаринген KURIS- WASTEMA Vertriebsgesellschaft GmbH мав наступні види податків в 2002: податок на доход; податок з обороту; промисловий податок; прибутковий податок; податок з корпорації; податок на дохід з капіталу. У довідці зазначено, що встановлені та належні сплаті податки сплачені; обов’язки давати пояснення по податкам 2002 виконані; заборгованість по податкам в загальній сумі 0,00 Евро; податкові декларації за 2002 маються; заявки на прибутковий податок за 2002 маються; по відносно до заявника за останні 5 років не було податкових штрафів та покарань.

Як зазначено у листі ДПА України від 18.01.08р. №387/6/12-0116 (т.3 а.с. 31-32) відповідно до домовленостей, досягнутих у березні 1998року між Державною податковою адміністрацією України та Федеральним міністерством фінансів ФРН у довідках про статус резидента компанії, видана місцевим податковим органом ФРН, є єдиною формою підтвердження права на переваги, передбачені вищеназваною Угодою і подається в оригіналі на офіційному бланку місцевого податку органу ФРН без її легалізації українською та німецькою мовами до державної податкової інспекції за місцезнаходженням українського платника податку. Така ж правова позиція викладена у листах ДПА України від 11.03.2005 №2049/6/12-0116/4368/7/12-0117 (т.3 а.с.33), від 17.05.2004 р. N 8780/7/12-0117 „Про дію Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів” .

Суд дійшов висновку, що позивач довів що суми виплачені нерезиденту підпадають під дію Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470 (далі - Порядок), відповідно до п. 4 якого підставою для використання переваг такого договору є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Відтак вимоги позивача про скасування податкового повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505грн. в тому числі по основному платежу 10835,08грн. та штрафним санкціям 21670,16грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивачем подана заява від 01.03.2010року (вхід. №02-41/8655) щодо віднесення на нього судових витрат по справі, яка задоволена судом.

У судовому засіданні 01.03.2010року була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про податок на додану вартість”, Закону України “Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами“, Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. N 470, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0001620816/0/30493/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 10809,13грн. та штрафним санкціям 6104,50грн.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0001640816/0/30494/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 32505грн. в тому числі по основному платежу 10835,08грн. та штрафним санкціям 21670,16грн.

Скасувати податкове повідомлення – рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку №0001630816/0/30495/10/15-16-23/3 від 12.10.05 р. в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 2237,36грн. та штрафним санкціям 1118,68грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова виготовлена у повному обсязі 05.03.2010року.

Суддя