Постанова № 8829273, 14.01.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 37254/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д. ,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представників позивача - Горустович Г.В., Лимар О.В., Мазепи Г.Б.,

представника відповідача-2 - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова - Єсіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного малого підприємства фірми "ГЕМА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсною першої податкової вимоги, зобов"язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, визнати недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №1/1263 від 24.12.2008р. та зобов’язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзквському районі м.Харкова скоригувати зобов’язання ПМПФ «Гема» (код ЄДРПОУ 14092247) з податку на додану вартість по картці особового рахунку ПМПФ «Гема» з обліку податку на додану вартість згідно даних уточнюючого розрахунку по Декларації з ПДВ від 23.12.2008р. за червень 2008р. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що перша податкова вимога №1/1263 від 24.12.2008р. підлягає визнанню недійсною, оскільки по-перше, вона винесена з порушенням норм діючого законодавства України, а саме, п.1.10, п.1.2 та п.1.3 ст.1; п.п.6.2.1 та п.п. 6.2.2.п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-III а також з порушенням вимог п.2.3, п.2.12 та п.3.1 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", невиконання яких призвело до порушення 1-м відповідачем вимог ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.19 Конституції України. По-друге, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що сума недоїмки визначена в першій податковій вимозі, що оскаржується, не відповідає дійсності та звітним документам позивача, адже уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2008 №192408, поданий ПМПФ «ГЕМА» до ДПІ у Київському районі м. Харкова 23.12.08р., який на думку відповідачів став підставою для виникнення недоїмки, не містить даних, щодо зобов’язань позивача перед бюджетом і тому не має підстав для виникнення суми недоїмки у розмірі 147314,28 грн.

Представники позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник 1-го відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами. Надав до суду заперечення в яких зазначив, що перша податкова вимога № 1/1263 від 24.12.2008р. була сформована та направлена позивачу відповідно до вимог п.п.6.2.1, п.6.2.2 та п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-III, згідно яких, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, у тому числі податкові вимоги також надсилаються платникам податків які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення. Також відповідач у своєму відзиві зазначив, що сума недоїмки визначена в першій податковій вимозі виникла згідно даних картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість станом на 23.12.2008р. за рахунок зменшення бюджетного відшкодування на рахунок в банку відповідно уточнюючого розрахунку № 192408 у сумі 147906рн., а оскільки станом на 23.12.2008р. у особовій картці рахувалася переплата у сумі 591,72грн., сума недоїмки склала 147314,28грн. На підставі вищевикладеного, ДПІ у Київському районі м. Харкова вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Представник 2-го відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував обґрунтовуючи тим, що ПМПФ «ГЕМА» лише з 01.01.2009р. перейшло на облік до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Харкова суду з ДПІ у Київському районі м.Харкова і перейшло вже із існуючою сумою податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 147314,28грн.(уточнюючий розрахунок №192408 від 23.12.08р. на зменшення бюджетного відшкодування на рахунок в банку). На підставі вищевикладеного, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова вважає позовні вимоги не обґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

21.07.2008 року Приватне мале підприємство фірма "ГЕМА" подала до ДПІ у Київському районі м.Харкова податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008р., в якій зазначила по рядку 25 та 25.1 суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 147906 грн.

ДПІ у Київському районі м.Харкова була проведена камеральна перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2008р., за результатами якої було складено акт перевірки № 4301/16-007/14092247 та винесено податкове повідомлення-рішення №0000192305/0 від 15.08.08р. про відмову у бюджетному відшкодуванні.

23.12.2008р. ПМП фірма «Гема» подала до ДПІ у Київському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість, в якому позивач виключив суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 147906 грн. з рядку 25 та 25.1 та включив її до складу податкового кредиту по рядку 23, 23.4 та 24 податкової Декларації за червень 2008р., при цьому не змінюючи інших даних та зобов’язань.

24.12.2008р. ДПІ у Київському районі м. Харкова за даними картки особового рахунку ПМПФ «ГЕМА» була сформована та у наступному направлена позивачу перша податкова вимога №1/1263 від 24.12.2008р. на суму147314,28 грн., що утворилася, як пояснили представники 1-го відповідача, в зв’язку із поданням платником вищезазначеного уточнюючого розрахунку.

Суд, враховуючи вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-III та «Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", щодо визначення податкового боргу, зобов’язання та порядку направлення податкових вимог, дослідивши дані уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2008р. та саму Декларацію з податку на додану вартість за червень 2008р., до якої були внесені уточнюючи данні, дійшов висновку, що позивач за такими деклараціями не мав будь-яких зобов’язань з податку на додану вартість перед бюджетом і, відповідно, за даними таких декларацій відповідач 1 не має законних підстав для визначення позивачу суми податкового боргу у розмірі 147314,28грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Відповідно до ст.4 вказаного Закону, сума податкового зобов'язання розраховується або контролюючим органом, який приймає податкове повідомлення-рішення або безпосередньо платником податків, яку останній самостійно визначає у звітній декларації.

Згідно п.2.3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 за № 266 та п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг (недоїмка) визначається, як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. При цьому, відповідно до п.2.12 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків" під узгодженим податковим зобов'язанням, розуміють або податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації з дня подання такої податкової декларації або нараховане податковим органом у день отримання платником податку податкового повідомлення чи податкове зобов'язання платника податків, нараховане податковим органом, вважається узгодженим з дня звернення платника податків до податкового органу із заявою про розстрочення (відстрочення) такого податкового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, та враховуючи пояснення сторін, суд дійшов до висновку про те, що оскільки на час виникнення податкового боргу позивача за даними 1-го відповідача (24.12.2008р.) були відсутні будь-які податкові повідомлення-рішення, щодо нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість, про що сторони не заперечують, у даному випадку під узгодженим податковим зобов’язанням позивача слід враховувати данні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2008р., поданий позивачем 23.12.2008р. до ДПІ у Київському районі м. Харкова, що і є датою узгодження податкового зобов’язання за даними такого уточнюючого розрахунку. Таким чином, позивач фактично 23.12.2008р. засвідчив відсутність зобов’язань з податку на додану вартість перед бюджетом і тому посилання відповідачів на уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2008р. №192408 як на підставу виникнення суми податкового боргу позивача у розмірі 147314,28 грн. є безпідставними та необґрунтованими.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана позивачем перша податкова вимога не містить обов’язкових даних, а саме, відсутні посилання на підстави її виставлення та відповідно відсутній факт узгодження податкового зобов’язання, що є порушенням норм пп. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону N 2181 та п.4.2 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків", затвердженого Наказом ДПА України від 03.07.2001 за № 266. Крім цього, щодо строків направлення податкових вимог платнику податків, суд зауважує, що відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.4.3 вказаного Порядку, перша податкова вимога надсилається платнику не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Таким чином, якщо навіть вважати підставою виникнення податкового зобов’язання уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2008р. №192408 поданий 23.12.2008р., то граничний строк уплати такого зобов’язання закінчується 02.01.2009р., а оскільки це був офіційно неробочій (святковий) день, то останнім днем рахується наступний за вихідним або святковим операційний (банківський).

Твердження 1-го відповідача, в обґрунтування своїх заперечень, щодо формування першої податкової вимоги за даними картки особового рахунку платника є не обґрунтованими та безпідставними, оскільки для виникнення недоїмки у платника податку необхідна наявність у такого платника узгодженого податкового зобов’язання та несплаченого у встановлені законом строки.

В матеріалах справи міститься копія картки особового рахунку позивача за період 2008-2009р., з якої вбачається, що сума зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 147906 грн. помилково вказана 1-м відповідачем двічі, що фактично і призвело до формування в картці особового рахунку позивача суми недоїмки. Так, 1-м відповідачем 23.12.2008 року на виконання ухвали суду від 24.11.08р. у справі №2а-10041/08 в розділі «Нараховано платежів-зменшено платежів» облікової картки платника було відображено суму бюджетного відшкодування у сумі 147906 грн., як зменшення суми бюджетного відшкодування та з урахуванням того, що на час такого внесення у позивача за карткою особового рахунку з податку на додану вартість мала місце переплата у сумі 148497,72 грн., то станом на 23.12.08р., як зазначив відповідач, у позивача залишилася сума переплати у розмірі 591,72 грн. 23.12.2008р. позивачем з урахуванням ухвали суду від 24.11.08р. у справі №2а-10041/08 було подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2008р. №192408, відповідно до якого позивач зменшив суму бюджетного відшкодування та відповідно збільшив суму податкового кредиту на 147906 грн. ДПІ у Київському районі м. Харкова, отримавши такий уточнюючий розрахунок, внесла його дані до автоматизованої інформаційної системи, а саме, знов зменшила суму бюджетного відшкодування в розділі «Нараховано платежів-зменшено платежів» облікової картки платника на 147906 грн., що автоматично призвело до виникнення суми недоїмки у розмірі 147314,28грн., оскільки станом на 23.12.08р. у позивача лічилася переплата у розмірі 591,72грн.(147906грн. за мінусом 591,72грн.). Таким чином, 24.12.2008р. була сформована перша податкова вимога №1/1263 на суму 147314,28грн.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, на яку посилається позивач та відповідачі у своїх поясненнях, встановлює порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби, за допомогою використання автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів у вигляді ведення по кожному платнику податків карток особового рахунку платника. Згідно п.4.3 вказаної Інструкції, нарахування платежів до бюджету в особових картках платників податків здійснюються відповідно до порядку адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства, а не навпаки. Крім цього, указана Інструкція регламентує лише порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передання до архіву органу державної податкової служби та не є порядком чи інструкцією для визначення сум бюджетних зобов’язань чи податкового боргу. Єдиним спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.00р. №2181-III, який чітко зазначає підстави та момент виникнення у платника бюджетної заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, про що вже детально викладено вище.

Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що перша податкова вимога Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №1/1263 від 24.12.2008 року винесена відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України і підлягає визнанню недійсною.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.3.8. вищевказаної Інструкції, якщо платник переходить на облік з одного органу державної податкової служби до іншого, новий особовий рахунок не відкривається, а облік надходження платежів ведеться в особовому рахунку платника, що переданий з органу державної податкової служби за попереднім місцем реєстрації платника.

Відповідно до вищевказаної Інструкції, картка особових рахунків платника, має лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків, а на зворотному відображається стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Як пояснив представник 2-го відповідача ПМПФ «ГЕМА» з 01.01.2009р. перейшло на облік до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова суду з ДПІ у Київському районі м. Харкова вже із існуючою сумою податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 147314,28грн. за карткою особового рахунку платника. Тобто з січня 2009р. та на сьогоднішній день обов’язок ведення картки особового рахунку ПМПФ «ГЕМА» покладено саме на ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Харкова. Таким чином, оскільки використання податкової АІС дає змогу формувати довідкову інформацію, звітність тощо, щодо платника податків, як то, наявність чи відсутність заборгованостей перед бюджетом, та відповідно використання АІС її дані напряму впливають на стан розрахунків платника з бюджетом за даними податкової, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов’язання Державної податкової інспекції в Орджонікідзквському районі м. Харкова щодо коригування зобов’язань позивача з податку на додану вартість по картці особового рахунку ПМПФ «Гема» з обліку податку на додану вартість згідно даних уточнюючого розрахунку по Декларації з ПДВ від 23.12.2008р. за червень 2008р. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень вищевказаної Інструкції, відповідач має можливість при виявленні помилок, неповного чи неправильного відображення облікових показників в особових рахунках платників працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності, за необхідності, спеціалістами підрозділів автоматизації процесів оподаткування, обробки та введення документів відповідних галузевих підрозділів уживати заходів щодо виправлення таких помилок, неповного чи неправильного відображення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного малого підприємства фірми "ГЕМА" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання недійсною першої податкової вимоги, зобов"язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі

Визнати недійсною першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 1/1263 від 24.12.2008 року.

Зобов"язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Харкова скоригувати зобов"язання Приватного малого підприємства фірми "ГЕМА" (код ЄДРПОУ 14092247) з податку на додану вартість по картці особового рахунку Приватного малого підприємства фірми "ГЕМА" з обліку податку на додану вартість згідно даних уточнюючого розрахунку по Декларації з податку на додану вартість від 23.12.2008 року за червень 2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства фірми "ГЕМА" судові витрати в розмірі 3.40 грн. ( три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18.01.2010 року.

Суддя                                                                       Кухар М.Д.