Постанова № 8828488, 24.03.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2010 рокуСправа № 2а-362/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представників позивача Кобець В.П., Хлусова Р.А.,

представника відповідача Стельмащук Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи плюс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алюмінієві системи плюс» (далі – позивач, ТзОВ «Алюмінієві системи плюс») звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2009 року №0001302399/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 225412,50 грн., та №0001292399/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 288287,70 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в ході проведення перевірки ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» безпідставно зроблено висновок про порушення товариством п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення податкового кредиту в сумі 406051 грн. по господарській операції з придбання позивачем будматеріалів у ТзОВ «Укрлісторг» згідно укладеного договору купівлі-продажу та п.п.5.5.1 п.5.1 ст.5, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо завищення товариством валових витрат в сумі 696107 грн. по відсотках за кредит, використаний на цілі, не пов’язані з господарською діяльністю. Позивач вказує, що згідно укладених між ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» та ТзОВ «Укрлісторг» договорів купівлі-продажу будматеріалів від 04.10.2006 року та від 02.07.2007 року позивачем проведено попередню оплату шляхом списання коштів з банківського рахунку та отримані податкові накладні, що дало підставу для правомірного включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що були сплачені товариством у зв’язку з придбанням товарів. Одночасно зазначає, що товариством правомірно включено до складу валових витрат сплачені відсотки по кредиту, оскільки попередня оплата за товар здійснена кредитними коштами на підставі укладених договорів купівлі-продажу будматеріалів в межах господарської діяльності ТзОВ «Алюмінієві системи плюс», умови та зміст яких відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та просили позов задовольнити. Додатково суду пояснили, що товариство для ведення своєї господарської діяльності орендує та здає в оренду основні засоби, зокрема, складські та інші нежитлові приміщення, з метою поліпшення яких шляхом проведення ремонтно-будівельних робіт були укладені з ТзОВ «Укрлісторг» договори купівлі-продажу будівельних матеріалів. На виконання даних договорів товариством була проведена попередня оплата за товари шляхом перерахунку коштів, отриманих за кредитними договорами. Попередня оплата здійснювалась поступово, гроші перераховувались чатками. В свою чергу ТзОВ «Укрлісторг» виписано податкові накладні, однак поставка будматеріалів контрагентом не була здійснена, а тому в подальшому ТзОВ «Укрлісорг» почало здійснювати повернення коштів. Всього за вказаними договорами позивач перерахував на ТзОВ «Укрлісторг» грошові кошти в сумі 5757141 грн., в тому числі ПДВ в сумі 959524 грн. Будь-яких порушень чинного податкового законодавства товариством не було допущено, правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які засвідчують факт списання коштів з рахунків позивача, а також виписаними ТзОВ «Укрлісторг» податковими накладними. Відповідно суми коштів, сплачені ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» по відсотках за користування кредитами, також правомірно включені до складу валових витрат товариства у відповідних періодах. Просили позов задовольнити повністю.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що в ході планової виїзної перевірки позивача за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року було встановлено завищення валових витрат на суму 696107 грн., до складу яких суб’єкт господарювання відносив витрати зі сплати відсотків за кредит, використаний на цілі, не пов’язані з господарською діяльністю товариства. Також перевіркою встановлено завищення податкового кредиту в сумі 406501 грн. Вказані порушення відбулись внаслідок того, що позивачем було здійснено перерахунок грошових коштів на ТзОВ «Укрлісторг» на придбання будівельних матеріалів в сумі 5757141 грн., в тому числі ПДВ в сумі 959524 грн., однак не подано будь-яких документів, які свідчать про те, що попередня оплата перерахованих коштів була пов’язана з господарською діяльністю ТзОВ «Алюмінієві системи плюс». Оскільки позивачем не надано в ході перевірки доказів про зв’язок здійснених попередніх оплат на придбання будівельних матеріалів із господарською діяльністю, тому Луцькою ОДПІ правомірно зроблено висновок про допущені товариством порушення чинного податкового законодавства. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подані заперечення та додатково суду пояснила, що на виконання укладених між позивачем та ТзОВ «Укрлісторг» договорів купівлі-продажу будматеріалів поставка товару не була здійснена. Будь-які докази того, що придбані товари використовувались товариством в межах господарської діяльності, відсутні. Факт безтоварності господарської операції свідчить про її нездійснення. Вважає, що Луцькою ОДПІ правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, та просить в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» зареєстроване як юридична особа Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області 16.06.2005 року, що підтверджується Довідкою АА №034394/1574 з ЄДРПОУ від 24.12.2009 року. Основними видами діяльності товариства є, зокрема, виробництво, реалізація вікон, дверей і фасадів з металопластику та алюмінію; проведення ремонтно-будівельних та монтажних робіт; виготовлення будматеріалів, виробництво алюмінієвого обладнання для будівництва; оптова та роздрібна торгівлі будівельними матеріалами та будівельними конструкціями, їх ремонт; здійснення операцій з нерухомістю тощо, що стверджується статутом ТзОВ «Алюмінієві системи плюс».

Згідно акту №343/23-99/33537576 від 25 вересня 2009 року про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в сумі 194978 грн., та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого останнім занижено податок на додану вартість в сумі 150275 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення 08 жовтня 2009 року №0001302399/0 про визначення позивачу податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість в сумі 225412,50 грн., та №0001292399/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 288287,70 грн.

Судом встановлено, що відповідно до договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів від 04.10.2006 року та №01/02-07 від 02.07.2007 року, укладених між ТзОВ «Укрлісторг» та ТзОВ «Алюмінієві системи плюс», останнє впродовж 2007-2008 років провело попередню оплату за товар в адресу ТзОВ «Укрлісторг» на загальну суму 5757141 грн., в тому числі ПДВ в сумі 959524 грн. В свою чергу ТзОВ «Укрлісторг» виписано податкові накладні на поставку позивачу товару. Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні платіжними дорученнями, податковими накладними, додатком №6 до акту перевірки та не оспорюються учасниками судового розгляду.

Згідно із п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпункт 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, аналізуючи вищевказані норми Закону ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені товариством у зв’язку з придбанням будматеріалів згідно договорів купівлі-продажу, укладених між позивачем та ТзОВ «Укрлісторг», оскільки факт сплати податку підтверджується відповідними платіжними дорученнями та податковими накладними.

Луцька ОДПІ у запереченнях на адміністративний позов вказує, що ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» не підтверджено зв’язок здійснених попередніх оплат на придбання будівельних матеріалів із господарською діяльністю, у зв’язку з чим зроблено висновок про завищення податкового кредиту та валових витрат. Однак, суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на наступне.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, що ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» 09.07.2007 року укладено кредитний договір №11180717000 із АКІБ «УкрСиббанк», згідно якого позивач отримав кредитні кошти з метою поповнення обігових коштів. Крім того, 11.10.2007 року між товариством та КБ «Західінкомбанк» ТзОВ був укладений кредитний договір №1110/07-100, предметом якого є надання кредитором кредиту у вигляді відкриття мультивалютної відкличної поновнювальної кредитної лінії на рефінансування кредитної заборгованості та для ремонту приміщень.

Як ствердили в судовому засіданні представники позивача, договори купівлі-продажу будматеріалів були укладені із ТзОВ «Укрлісторг» саме з метою ремонту орендованих товариством приміщень. Інщих доказів, які б спростовували вказану обставину, суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що факт неотримання позивачем товару від ТзОВ «Укрлісторг» не може свідчити про те, що вказаний товар придбавався без мети його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТзОВ «Алюмінієві системи плюс». Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено недійсність договорів купівлі-продажу, укладених між ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» та ТзОВ «Укрлісторг», не встановлено невиконання контрагентом зобов’язання щодо сплати ПДВ до бюджету.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу будматеріалів від 04.10.2006 року термін постачання товару становить до 31.12.2009 року, згідно договору купівлі-продажу будматеріалів №01/02-07 від 02.07.2007 року термін поставки товару становить до 02.07.2009 року. Перевірка позивача здійснена за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року. Вказані обставини не виключали можливість поставки товару протягом квітня-грудня 2009 року, однак не були враховані відповідачем при проведенні перевірки.

Відповідно до вимог п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що попередня оплата за будматеріали здійснена позивачем шляхом перерахування на ТзОВ «Укрлісторг» коштів, отриманих за кредитними договорами. Факт здійснення ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» господарських операцій з придбання будматеріалів не в межах своєї господарської діяльності в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження. Таким чином, сума коштів, сплачена як відсотки за кредитними договорами, правомірно включена позивачем до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Луцькою ОДПІ не надано суду достатніх та беззаперечних доказів щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень про визначення позивачу податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

У позовній заяві ТзОВ «Алюмінієві системи плюс» просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 08 жовтня 2009 року №0001302399/0 та №0001292399/0. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача як такі, що прийняті всупереч норм чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 08 жовтня 2009 року №0001302399/0 та №0001292399/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 30 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                                 Н.Б.Плахтій