Постанова № 8828215, 15.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 р.           Справа № 2-а-436/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Данилюк В.М.- на підставі доручення № 01-08/2074 від 06.11.09р.

відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейд"

про: стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейд" про стягнення 7813,33 грн. адміністративно – господарських санкцій та 704,34 грн. пені.

Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 7813,33 гривень та пені в розмірі 704,34 гривень.

Ухвалою суду від 10.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2-а-436/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2010 року.

Однак, в зв’язку з наданням відповідачем заяви про відкладення розгляду справи від 23.02.2010 №17, розгляд справи відклався до 15 березня 2010 року.

15 березня 2010 року відповідач в судове засідання повторно не з’явився, та направив факсом заяву №28 від 15.02.2010 року (вх. №4933 від 15.03.2010 року а.с. 18) про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача в судовому засіданні, висловлюючи свою думку щодо подальшого розгляду справи зазначив, що неявка відповідача є не першою, крім того без поважних причин, що не перешкоджають розгляду справи. А відтак, при вирішення питання щодо подальшого розгляду справи покладався на думку суду.

Поряд з цим, судом встановлено, що подана до суду заява відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату, є не обґрунтованою і документально не підтвердженою, тому судом вона не враховується та до уваги не береться.

Таким чином, 15 березня 2010 року відповідач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин та без повідомлення ним про причини неприбуття і не надав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи.

Згідно ч. 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання може потягнути за собою порушення строків провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи положення ст.128 КАС України, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про день та час судового розгляду, а тому прийшов до висновку розглядати справу у відсутності останнього на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейд", як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі – Закон №875) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою КМУ №70 від 31.01.2007 року, відповідач подав до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік за формою 10-ПІ, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року. В даному звіті відповідач чітко зазначив, що на його підприємстві в 2008 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 15 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників становив 117,2 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 7183,33 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог ст. 19 Закону України № 875, яка самостійно розраховано відповідачем в звіті, становить 1 особу.

Таким чином, Відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи, та самостійно розрахував суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 7813,33 грн., яка підлягає сплаті. Адміністративно-господарські санкції підприємством розраховані самостійно, однак не сплачені.

В судовому засіданні було досліджено лист №01-30/1-201 від 21.01.2010 року Ленінського районного центру зайнятості м. Вінниці (а.с.6), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейд" звіт (інформацію) за формою 3-ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2008 році не подавало.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підприємством-відповідачем не вжито всіх передбачених законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інваліда, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону №875, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Законом №875 передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 року передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач до 15.04.2009 року, становила 7813,33 гривень.

Суми адміністративно-господарських санкцій використовуються на фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №223 від 15.05.2007 року, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 704,34 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Отже, в даному випадку відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Трейд" не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інвалідів та не сплатив решту адміністративно – господарських санкцій в розмірі 7813,33 грн., що зумовило нарахування пені у розмірі 704.34 гривень.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту інвалідів, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд, на підставі наявних в матеріалах справи документів, заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засідання приходить до висновку про задоволення даного позову повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

                                                            ПОСТАНОВИВ :

Позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Трейд»( 21000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 7, р/р 26003723, ВФ "Кредитпромбанк", МФО 302623, код ЄДРПОУ 32976962) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет м. Вінниця, р/р 31214230700002, код ЄДРПОУ 34701167, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, симфол звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 7813,33грн. ( сім тисяч вісімсот тринадцять грн. тридцять три коп.), та пеню в розмірі 704 грн. (сімсот чотири грн.)

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 16.03.10

Суддя           Чернюк Алла Юріївна